 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Статистичні показники результату поведінки покупців
До основних результатів поведінки покупців можна віднести:
1) структуру реалізованого попиту або кінцевого попиту;
2) рівень кінцевого споживання товарів та послуг: а) продовольчих товарів; б) непродовольчих товарів; в) послуг;
3) якість середньодобового раціону домашнього харчування: енергетична цінність (ккал); білки (г); жири (г); вуглеводи (г); макро- і мікроелементи; вітаміни;
4) індекс людського розвитку.
За методологією СНР кінцеве споживання товарів та послуг характеризується схемою 6.4:
Розглянемо витрати домашніх господарств, які мають найбільшу питому вагу в кінцевому споживанні (попиті). У структурі соціального нормативу, розробленого ВАТ УкрНДІ харчування, за раціональними нормами споживання частка продуктів харчування має становити не більше як 30 %, частка непродовольчих товарів — 47 %, частка послуг — 23 %. Фактична ж структура попиту населення України далека від нормативної.
Схема 6.4
Структура реалізованого попиту. Під структурою реалізованого попиту розуміється поділ споживчих витрат домогосподарств за товарними групами та видами послуг згідно з даними вибіркового обстеження або поділ роздрібного товарообороту за товарними групами та поділ обсягу платних послуг за їхніми видами згідно з даними статистики підприємств.
Важливим завданням статистики є вивчення структури споживання (попиту). Структура споживчих витрат диференціюється за групами населення з різними доходами.
Статистичний аналіз залежності споживання домогосподарств від розміру доходу є головним питанням типології та закономірностей формування попиту населення. Типологію споживання або попиту від доходу можна вивчати на основі статистичних даних про рівень споживання децильних (10 %) або квантильних (20 %) груп домогосподарств із різним рівнем доходу (табл. 6.11).
Таблиця 6.11
Структура сукупних витрат домогосподарств за децильними (10 %) групами в залежності від розміру середньодушових сукупних доходів (витрат) у 1999 році (в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, %)
| Статті витрат | Усі домогосподарства | З них за децильними (10 %) групами за рівнем середньодушових сукупних доходів (витрат) на місяць | |||||||||
| Перша (найнижча) | Друга | Третя | Четверта | П’ята | Шоста | Стома | Восьма | Дев’ята | Десята (найвища) | ||
| Харчування | 65,2 | 72,9 | 70,5 | 68,4 | 68,3 | 67,2 | 66,8 | 65,3 | 64,3 | 63,0 | 57,5 |
| Алкогольні напої | 1,4 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,1 | 1,2 | 1,4 | 1,4 | 1,7 | 1,7 | 2,2 |
| Тютюнові вироби | 1,5 | 1,8 | 2,0 | 1,7 | 1,7 | 1,5 | 1,5 | 1,4 | 1,4 | 1,2 | 1,1 |
| Непродовольчі товари | 12,0 | 8,2 | 9,6 | 10,2 | 10,7 | 11,5 | 11,7 | 12,0 | 12,3 | 13,0 | 15,4 |
| Послуги | 16,5 | 15,5 | 15,7 | 17,0 | 16,3 | 16,2 | 16,0 | 16,7 | 17,3 | 17,0 | 16,5 |
| Купівля нерухомості, будівництво житла та інших будівель | 0,4 | 0,0 | 0,0 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,2 | 0,3 | 0,3 | 0,2 | 1,4 |
| Купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків | 0,5 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,5 | 0,5 | 0,3 | 0,9 | 1,3 |
| Інші витрати | 2,5 | 0,8 | 1,2 | 1,5 | 1,6 | 1,9 | 1,9 | 2,4 | 2,4 | 3,0 | 4,4 |
| Усього витрат | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Таким чином, для кожної групи домогосподарств, які відрізняються від інших груп у ринковій економіці насамперед рівнем доходів, існують свої набори споживчих кошиків. Але для всіх груп характерним є переважна частка витрат на харчування — від 72,9 % (у першій групі) до 57,7 % (у десятій групі), що характерно для бідних країн. Для оцінювання структурних розбіжностей у попиті (споживчих витратах) населення можна використати коефіцієнт подібності та коефіцієнт структурних зрушень, які доповнюють один одного.
Коефіцієнт подібності (схожості) структур двох сукупностей Р розраховується за формулою:
.
Якщо структури однакові, то Р = 1; якщо абсолютно протилежні, то Р = 0. Чим більш схожі структури, тим більше значення Р. За даними, наведеними в табл. 6.12, щодо структури витрат домогосподарств України в 2000 році з найнижчими (перша група) і найвищими доходами (десята група) коефіцієнт подібності їхніх структур у 2000 році дорівнював:
.
Для оцінювання структурних розбіжностей у споживчих витратах населення можна використати також коефіцієнт структурних зрушень (Kd) К. Гатєва (Болгарія):
,
де Vi і Vj — частки окремих видів витрат домогосподарств для різних груп населення в одному з досліджуваних періодів; і, j — номери порівнюваних груп населення за середньодушовим доходом.
Цей показник дорівнюватиме нулю, якщо порівнювані структури залишились незмінними; він дорівнюватиме одиниці, якщо ці структури повністю змінилися. За розрахунками згідно з даними табл.6.12 коефіцієнт структурних зрушень К. Гатєва такий (табл. 6.13):
.
Таблиця 6.13
Фрагментрозрахунку коефіцієнту структурних зрушень в попиті домогосподарств України в 2000 році
| Статті витрат | Структура витрат | (Vi–Vj) | (Vi – Vj)2 | Vi2 | Vj2 | (Vi2+Vj2) | |
| Vi | Vj | ||||||
| Харчування | 0,787 | 0,650 | 0,137 | 0,018769 | 0,619369 | 0,422500 | 1,041869 |
| Алкогольні напої | 0,006 | 0,025 | 0,019 | 0,000361 | 0,000036 | 0,000625 | 0,000661 |
| Тютюнові вироби | 0,026 | 0,015 | 0,011 | 0,000121 | 0,000676 | 0,000225 | 0,000901 |
| Непродовольчі товари | 0,039 | 0,143 | 0,104 | 0,010816 | 0,001521 | 0,020449 | 0,021970 |
| Послуги | 0,142 | 0,167 | 0,025 | 0,000625 | 0,020164 | 0,027889 | 0,048053 |
| Усього | 1,000 | 1,000 | 0,296 | 0,030692 | х | х | 1,113454 |
Рівень, динаміка, калорійність і якість харчування. Для характеристики кінцевого споживання продовольчих товарів населенням статистика вивчає рівень та динаміку споживання основних продуктів харчування; калорійність (енергетичну цінність) середньодобового раціону населення та його структуру за походженням продуктів (рослинного та тваринного походження); рівень та динаміку споживання макро- і мікроелементів, вітамінів у середньому на добу на душу населення; складаються баланси основних сільськогосподарських продуктів за категоріями господарств і за регіонами на рік.
Основним показником кінцевого споживання продовольчих товарів є рівень споживання на душу населення у вартісному і натуральному виразі. Він розраховується в середньому на душу населення в цілому по країні, за регіонами, за окремими його соціальними групами, групами за доходом, віком, типу поселення та ін. До спожитих продуктів харчування належать продукти, які були у звітному періоді куплені, отримані з особистого підсобного господарства, від самозаготівель, а також отримані в подарунок та з інших джерел. У загальний обсяг спожитих продуктів не включається споживання в ресторанному господарстві.
Об’єктивним індикатором для оцінювання результату поведінки споживачів є порівняння фактичного рівня споживання продовольчих товарів із рекомендованими нормами, розробленими ВАТ УкрНДІ харчування. Рекомендовані норми існують у таких варіантах: 1) на період з 2000-го по 2010 рік; 2) норми мінімального споживчого кошика за умови соціально—економічної кризи. Їхні значення, кг на рік у середньому на душу населення, наведено в табл. 6.14.
Таблиця 6.14
Порівняння фактичного рівня та рекомендованих норм споживання продовольчих товарів населенням України,
(кг/рік на душу населення)
| № з/п | Товарна група | Рекомендовані норми | Фактичний рівень споживання в 2000 р. | |
| 2000—2010 рр. | Мінімальний споживчий кошик | |||
| М’ясо та м’ясопродукти | 45,4 | |||
| Молоко та молокопродукти | 353,3 | |||
| Яйця (штук) | 246,2 | |||
| Риба та рибопродукти | 20,1 | 14,1 | 8,3 | |
| Цукор | 26,8 | |||
| Олія та інші рослинні жири | 13,4 | 7,1 | 9,3 | |
| Картопля | 90,1 | |||
| Овочі та баштанні | 106,7 | |||
| Плоди, ягоди, виноград, горіхи | 61,3 | |||
| Хліб і хлібні продукти | 93,8 |
Як показують дані табл.6.14, рівень споживання населенням основних продуктів в Україні не відповідає ні раціональним, ні мінімальним його нормам. Скоротилася відповідно й загальна калорійність харчування. Порівнюючи фактичне споживання на душу населення (qф) з нормативним рівнем (qн), можна визначити рівень задоволення потреби населення в даному товарі чи товарній групі. Коефіцієнт задоволення потреби (KЗ.П.) в даному товарі в натуральному виразі має вигляд:
,
де 
; 
; 
— середньорічна чисельність населення.
Коефіцієнт задоволення потреб можна використати для оцінювання обсягу недоспоживання у вартісному виразі як у цілому, так і за окремими товарними групами в натуральному виразі, узявши до уваги співвідношення:
де р — ціна товару.
Різницею сум чисельника і знаменника агрегатного показника Kз.п визначається вартість загального обсягу недоспоживання товарів та послуг порівняно з нормативним його рівнем. Але доцільнішим буде також розрахунок Kз.п не в цілому, а на душу населення за формулою:
.
При цьому фактичне споживання товарів та послуг береться в обсязі, не вищому за нормативний, тому пороговим значенням Kз.п буде 1,0. Різниця значень чисельника і знаменника цього показника показує наявну величину недоспоживання в середньому на душу населення порівняно з нормативним.
статистика враховує надходження та використання продовольчих товарів у натуральному виразі.
Щодо продовольчих товарів вибірковим статистичним спостереженням домогосподарств охоплено 11 агрегованих товарних груп, до складу яких входять 52 конкретних продуктів харчування. Наприклад, група «хліб і хлібобулочні вироби, крупи, борошно, макарони» містить понад шість конкретних видів (два види хліба, три види борошна, бобові, рис, інші крупи та макаронні вироби); група «м’ясо та м’ясопродукти, сало» містить 13 найменувань конкретних товарів; група «молоко то молочні продукти» — понад 10 найменувань і т д. Перерахунок конкретних видів товарів у первинний продукт (у борошно, молоко незбиране та ін.), тобто в товарні групи за однією споживчою цінністю, здійснюється органами статистики за допомогою спеціальних коефіцієнтів перерахунку, розроблених ВАТ УкрНДІ харчування (табл. 6.15).
Таблиця 6.15.
Поиск по сайту: