Поведінка покупців як реакція на зміну ціни та її вплив на обсяг реалізації

До головних факторів еластичності попиту від ціни варто віднести: 1) наявність товарів та послуг як замінників; 2) частку товарів та послуг у бюджеті покупця; 3) тривалість періоду (коротко- чи довгостроковий); 4) належність попиту до товарів (послуг) першої необхідності чи престижних товарів (послуг).

Витіснення одного товару (послуги) іншим під впливом цінового фактору має назву перехресної еластичності попиту від ціни. На підставі значень коефіцієнта перехресної еластичності попиту від ціни визначаються товари-субститути або товари-замінники, комплементарні та незалежні товари. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту від ціни обчислюють за формулою:

де q — кількість товару А і товару В у поточному і базисному періодах;

Р —базисна ціна товарів А і В.

Якщо еластичність попиту на товар А щодо зміни ціни на товар В від’ємна, то такі товари (послуги) вважаються взаємодоповняльними, комплементарними (наприклад, автомобіль і бензин);

Якщо еластичність попиту на товар А щодо зміни ціни на товар В додатна, то такі товари (послуги) вважаються замінниками, або товарами-субститутами, (повними або частковими), і такі товари конкурують під час продажу;

Якщо еластичність попиту на товар А щодо зміни ціни на товар В нульова, то товари А і В вважаються незалежними.

Залежно від кількості товарів-замінників змінюється і цінова еластичність попиту на даний товар: чим більша кількість товарів-замінників, тим вища цінова еластичність попиту, тобто товар є менш необхідним для споживача, і, навпаки: якщо на ринку не існує товарів-замінників, то цінова еластичність попиту низька. Отже, чим важливіший товар для покупця, тим менш він еластичний. Товари-замінники потрібно включати в межу ринку для визначення частки ринку того чи іншого виробника за обсягом реалізації.

Взаємозв’язок еластичності попиту на товари (послуги) від ціни на внутрішньому ринку виявляється в попиті на іноземну валюту на зовнішньому ринку так:

еластичність попиту на іноземну валюту тим вища, чим вища еластичність внутрішнього попиту на імпортні товари;

еластичність попиту на іноземну валюту тим вища, чим вища еластичність пропозиції вітчизняних товарів, які конкурують на внутрішньому ринку з імпортними товарами;

еластичність попиту на іноземну валюту тим вища, чим вища еластичність попиту з боку іноземних виробників за товарами вітчизняного імпорту;

еластичність попиту на іноземну валюту тим вища, чим вища еластичність попиту за кордоном на їхні власні товари.

Практичне застосування еластичності попиту: 1) допомагає з’ясувати поведінку покупців і здійснити прогнозні розрахунки; 2) визначити стратегію підприємства; 3) максимізувати прибуток підприємств; 4) провести порівняння світової еластичності попиту від ціни з вітчизняною еластичністю.

Купівельна активність. Купівельна активність населення характеризує частку його витрат на товари і послуги, які було здійснено під час їх купівлі через офіційні канали споживчого ринку, щодо доходу і розраховується за формулою:

.

За нашими розрахунками, цей показник становив у 1977 році 0,379, у 2000 році — 0,331, тобто в динаміці купівельна активність населення знизилась. Це означає, що в Україні, наприклад, у 2000 році лише 33,1 % середньодушового доходу витрачалось на товари через офіційні канали споживчого ринку — роздрібну торгівлю. Більш коректним буде визначення купівельної активності населення з врахуванням не тільки середньодушового товарообороту, а і середньодушового обсягу реалізації послуг у чисельнику.

Тіньова діяльність. Взаємодія домашніх господарств і тіньової економіки може здійснюватись так. З одного боку, домашні господарства здійснюють витрати грошових коштів (або здійснюють бартерні операції) у секторах економіки, пов’язаних із тіньовою діяльністю, тобто домашні господарства виступають у ролі споживачів (покупців) тіньової діяльності. З другого боку, домашні господарства отримують доходи і здійснюють витрати праці в секторах, пов’язаних із тіньовою економікою, тобто виступають у ролі отримувачів доходів від тіньової діяльності та використання активів. З третього боку, домашні господарства являють собою безпосередньо частину тіньової неформальної діяльності, яка здійснюється некорпоративними підприємствами домашніх господарств і окремими особами та не обліковується офіційною статистикою.

Злочинність. Усю зареєстровану у статистиці злочинність, керуючись кримінологічними ознаками — мотивами і засобами вчинення, — можна поділити на чотири блоки:

· загальнокримінальна корислива злочинність (крадіжки, шахрайства, грабежі, розбої, вимагання тощо);

· агресивна некорислива злочинність (умисні вбивства, тілесні ушкодження, згвалтування, хуліганство тощо);

· економічна злочинність (розкрадання, хабарництво та інші прояви корупції, фальшивомонетництво, ухилення від сплати податків, торгівля наркотиками і т. ін.)

· неагресивна і некорислива злочинність, яка відбиває правовий нігілізм, свавілля і необачність правопорушників (необережна злочинність, дезертирство тощо).

До головних статистичних первинних показників, які характеризують злочинність, належать: а) кількість зареєстрованих злочинів за окремими видами, за регіонами і в цілому; б) кількість засуджених за вироками судів за окремими видами злочинів і за регіонами; в) склад засуджених; г) розподіл засуджених за основними мірами покарання та ін.

Аналітичними показниками злочинності є рівень злочинів у розрахунку на 10 000 населення, динаміка та структура злочинів за видами, за регіонами та ін.

Поиск по сайту: