Інтерпретація результатів дослідження

Інтерпретацію визначених рівнів самооцінки можна здійснювати за допомогою таких міркувань.

Високий рівень – людина не обтяжена «комплексом неповноцінності», правильно реагує на зауваження інших та рідко сумнівається щодо своїх дій.

Середній рівень – людина рідко страждає від «комплексу неповноцінності» та лише час від часу намагається підлаштуватися до думок інших.

Низький рівень – людина хворобливо переживає критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди брати до уваги думки інших i часто страждає від «комплексу неповноцінності».

Оскільки діапазон балів до кожного 13 трьох рівнів самооцінки досить великий (до 40 балів), то з’являється можливість дещо диференціювати інтерпретацію визначеного рівня. Така диференціація буде особливо корисною для розробки програми самовдосконалення. Для цього можна скористатися порадами практичних психологів:

A. Високий рівень самооцінки:

- дає можливість людині керуватися своїми принципами i бути незалежною від думки оточення щодо себе;

- позитивно впливає на самопочуття;

- породжує стійкість до критики, оскільки людина сама знає собі ціну i думка оточуючих не має суттєвого значення, a критика не викликав бурхливої захисної реакції i сприймається зважено;

- поєднується з позитивним i довірливим ставленням до оточуючих.

Б. Завищена самооцінка:

- призводить до того, що людина самовпевнена i береться за справу, яка перевершує її реальні можливості;

- за умов невдачі y справі може призводити до розчарувань i бажання перекласти відповідальність за це на інших людей та на обставини;

- не отримує бажаного відгуку i визнання оточення;

- може сприяти відстороненню таких особистостей від прийнятих y конкретній спільноті норм поведінки;

- змушує людину шукати такого середовища i способу життя, які забезпечили б їй задоволення надмірних домагань.

B. Вкрай завищена самооцінка – причина патологічного відхилення психіки – параноя:

- людина постійно відчуває свою уявну перевагу над оточуючими, особливе значення своєї особистості;

- дрібні образи сприймаються дуже гостро;

- завищення недоліків інших;

- підвищена критичність, недовіра i підозрілість до інших;

- мають місце суперечки через дрі6ниці, скарги, заяви з надмірною енергійністю.

Г. Низький рівень самооцінки: підвищує тривожність, вразливість:

- змушує людину звужувати коло тих, з ким можна спілкуватися, оскільки є побоювання почути негативну думку про себе, що призводить до страждань через самотність;

- руйнує y людині надію на добре ставлення до неї та на успіхи; призводить до того, що реальні успіхи та позитивну оцінку оточення людина сприймає, як випадкові та тимчасові;

- переносить вирішення багатьох проблем (які здаються не вирішуваними) в уявний світ, де вона може подолати всі перешкоди та отримати бажане y своїх мріях;

- знижує соціальну активність, ініціативність, послаблює інтерес до суспільних справ;

- зводить нанівець надію на успіх, що, y свою чергу, змушує цих людей уникати змагань;

- часто поєднується з негативним, недовірливим i недоброзичливим ставленням до інших людей.

Д. Вкрай занижена самооцінка – причина патологічного відхилення психіки – психостенія:

- хронічна безвольність, виявляється y безініціативності, постійній нерішучості, боязкості, підвищеній вразливості;

- постійне побоювання не встигнути, запізнитися;

- запобігання щодо будь-якого прояву ініціативи;

- постійний сумнів будь-чого.

Поиск по сайту: