|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розкрийте теорію соціальної стратифікації суспільства – 15 б- поняття стратифікаційної системи суспільства – 8 б. Социология социальной структуры общества и ее динамика – ключевая проблема социологии. Анализ и осмысление социальной структуры общества предполагает выяснение, что такое социальная структура, какие важнейшие элементы она включает, по каким признакам их следует выделять в социальной структуре, какова реальная социальная структура в Украине, каковы тенденции и перспективы ее развития. Социальная структура общества – это совокупность взаимосвязанных и взаимодействующих между собой, упорядоченных относительно друг друга социальных общностей, слоев, групп, а также отношений между ними. Система оценок, значимости и важности действия создают в обществе иерархию ценностей и неравенство ролей, социальных позиций и должностей. Систему регулирования неравенства, при которой члены общества располагаются ниже или выше в соответствии с принятыми степенями значимости называют с тратификационной системой общества. Социальная дифференциация может быть иерархизированной и неиерархизированной. В основании социальной дифференциации могут лежать как биологические особенности (пол, возраст), так и интеллектуальные (умственные способности, темперамент, характер). Большое значение имеет и социальное положение (образование, материальное положение, стиль жизни, участие в создании ценностей группы и др.). Различия между людьми, обусловленные их физическими и психическими особенностями, называют естественными. Социальные различия порождаются социальными факторами: разделением труда (работники умственного и физического труда), укладом жизни (городское и сельское население), выполнением определенных функций, уровнем достатка и т.д. - роль середнього класу у суспільстві та особливості його становлення – 7 б. Середній клас, який утворюється досить строкатим конгломератом соціальних груп: від підприємців середньої руки до середньооплачуваних інженерів і клерків. Це приблизно половина всього населення. Контролює три чверті суспільного багатства. Виділяють кілька шарів середнього класу: - Верхній середній клас - дрібна буржуазія і високооплачувані професіонали, відомі адвокати, лікарі, актори, телекомунікатор. Образ їхнього життя наближається до великосвітського, але можливості в порівнянні з представниками вищого класу істотно обмежені; - Середній середній клас - наймасовіша прошарок розвиненого індустріального суспільства: добре оплачувані службовці, професійні викладачі, лікарі, вчителі, менеджери середнього рівня. Це кістяк інформаційного суспільства та сфери обслуговування; - Нижчий середній клас - кваліфіковані робітники, нижчі службовці, цікаві переважно розумовою працею і мають цілком пристойний рівень життя. В стабілізації сучасного демократичного суспільства так звані середні верстви відіграють визначальну роль. Велика увага середнім верствам або середньому класу приділяв М. Вебер. Адже в економічно розвинених країнах саме середні верстви є головна опора і суб'єкт громадянського суспільства, соціальна основа стабільності. Ідея Арістотеля про зв'язки між численністю середнього класу і законною політичною владою знайшла підтвердження історією. Г. Зіммель свого часу підкреслював, що стабільність ієрархічних структур суспільства залежить від питомої ваги і ролі середнього шару. Займаючи проміжне положення, середній клас виконує і своєрідну сполучну і демпфірірующую, тобто глушітельную роль між двома полюсами соціальної ієрархії, знижуючи накал їх протиріч. У наш час в зарубіжній соціології розрізняють традиційні середні шари, представлені в основному дрібною буржуазією. За чисельністю - це від 7% до 25%. Поряд з такими традиційними середніми шарами виділяють і нові середні шари. До цих нових верствам в західних країнах обов'язково відносять: більшу частину інтелігенції, управлінсько-адміністративний персонал, середніх і нижчих менеджерів. У розвинених країнах до недавнього часу швидко зростав шар «золотих комірців» - науковий і проектно-конструкторський персонал, інженерно-технічні фахівці широкого профілю. У сумі ці середні верстви складають основну частину населення, (від 60 до 80%). Вони - соціальна опора західних демократій. Але нині в умовах кризи йде швидке розмивання середнього класу. В Україні в процесі становлення ринкових відносин йде демонтаж старої соціальної структури і поступово починає формуватися новий соціальний шар. Але, на наш погляд, в деяких публікаціях часом припускаються помилки, маючи на увазі під «середнім шаром» тільки дрібних і середніх підприємців. Справа в тому, що підприємці (тобто буржуазія) ні в якому суспільстві не можуть скласти більшість населення, тільки в сукупності з більшою частиною інтелігенції, управлінського персоналу, фахівців широкого профілю та ін. Вони складуть переважна більшість. 3. ТЕСТИ: 1. Соціальна стратифікація за основними ознаками вказує на: ієрархічний склад населення країни; 2. Тип родини, для якого характерний справедливий розподіл родинних обов’язків та спільне прийняття рішень - це: егалітарна сім`я; 3. Збільшення частки чисельності середнього класу в суспільстві призведе до: стійкості та стабільності суспільства; 4. Велика група – це: реальна, значна за розмірами та складно організована спільність людей, залучених в ту чи іншу громадську діяльність (наприклад, колектив школи або вузу, підприємства чи установи); 5. Клас в марксистському (класичному) тлумачення: група людей за ознакою їх відношення до власності на засоби виробництва; 6. В якій країні існувала класична всеосяжна кастова система: а. Індія; 3. Рольовий конфлікт - це: а. ситуація, коли приписані індивіду різними позиціями дії заперечують одна одну; 4. Що є ознакою приписаного статусу особистості: а. соціальне походження; б. 5. Хто досліджував проблему групової поведінки: а. Г. Лебон; 6. Кульмінація конфлікту – це: а. гранична точка, коли напруга сягає свого піку; Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |