Протестантські течії в Україні

В християнстві поряд із католицизмом і православ'ям існує ще одна течія – протестантизм. Він об'єднує досить велику кількість самостійних церков і сект*, які пов'язані з реформаційним рухом* XVI ст.

В основі протестантизму лежить ідея "виправлення" католицької церкви через відмову від окремих канонів і проголошення нових. Першими формами протестантизму були лютеранство, цвінгліанство та ряд інших. В XVІІІ-ХІХ ст. утворюються течії т.зв. пізнього протестантизму: баптизм, адвентизм, п'ятидесятництво та інші.

Протестантські течії розповсюджуються і в Україні. Історично першими стали кальвінізм, антитринітаризм і социніанство. Поширюючись в Україні з XVI ст. ці реформації церкви вже в сер. XVIІ ст. опиняються в кризі. Вони не знайшли своїх прихильників серед широких верств населення: селян і міщан. Протестантизм залишався дисидентською вірою окремих представників панівної верхівки.

Новий етап розвитку протестантизму починається в к. XVІІІ - поч. ХІХ ст.ст. Він пов'язаний з хвилею переселенців з Західної Європи які почали заселяти землі Південної і Східної України. Протестантизм представлений в цей час т.зв. штундизмом, а згодом баптизмом. Серед українських селян ці течії знаходять підтримку в другій половині ХІХ ст. Адже скасування кріпосного права, інші реформи, прискорення соціально-економічного розвитку російського і українського суспільств викликали певну світоглядну розгубленість. Це вилилось в пошуки нової віри. І якщо інтелігенція другої половини ХІХст. ставала на бік атеїзму, соціалізму, комунізму і анархізму то частина селянства і міщанства переходила до нових течій - баптизму, євангельського християнства.

Формальне, "державне" визнання баптизму відбулось в 1897 р., коли з'явився царський указ про те, що баптизм є "терпимим віросповіданням". В 1917 р. в Україні налічувалось вже до 500 тисяч віруючих різних євангельських віровизнань.

Після встановлення більшовистської влади, протягом 20-х років, баптистські течії розвивались, проводили активну діяльність. Влада не втручалась в їхнє життя. Але вже в 1929 р. було репресовано ряд відомих діячів баптизму. До початку війни 1941 - 1945 рр. в Україні не залишилось жодної офіційної баптистської громади.

З 1944 р. баптизм поступово відроджується. Протягом трьох років відбувається ряд об'єднавчих з'їздів різних баптистських течій: баптистів, євангельських християн, християн віри євангельської (п'ятидесятників) та інших. Протягом другої половини ХХ ст. діяльність протестантських течій як і діяльність "класичних" церков відбувалась під жорстким контролем державних органів, і перш за все КДБ - його відповідних структур. З другої половини 80-х років ХХ ст. ці течії розвиваються в сприятливих умовах.

Особливим виявом протестантизму стали т.зв. месіансько-есхатологічні течії: адвентизм і свідки Єгови.

Адвентизм (від лат. Adventus - пришестя) виник у 30-х роках ХІХ ст. у США. В основі течії - проповідь другого пришестя*. Поступово адвентизм модернізується, сприймає нові ідеї, але розпадається на ряд течій: Церква адвентистських християн, євангелічні адвентисти, товариство життя і другого пришестя та інші. Перші громади адвентистів в Україні, виникають в кінці ХІХ ст. Офіційне визнання церкви відбувається в 1906 р.; після видання указу "Про свободу віросповідань". Протягом кількох років відбувається реорганізація структури адвентистських церков.

За радянської влади історія адвентизму нагадує історію всіх інших церков. В 20-ті рр. – відносна свобода діяльності і розвитку; в 30-ті - масові репресії і знищання; в 40 - 50-х рр. - поступове відновлення. Але в 1960 р. Всесоюзну Раду адвентистської церкви було ліквідовано взагалі. З цього часу церква стала нелегальною, почала ділитись на дрібні організації, які ворогували між собою.

В 1988 р. відбувається ІІІ Всеукраїнський з'їзд адвентистської церкви. В 90-х рр. адвентисти ведуть активну євангелізацію за допомогою закордонних провідників. Більше тридцяти провідників - пастерів проводили активну місіонерську роботу (збираючи зали, стадіони) в Дніпропетровську, Одесі, Харкові, Луганську, Донецьку, Маріуполі, Миколаєві і Києві. Така діяльність привела до зростання чисельності прихильників цієї церкви.

Відомою есхатологічною* церквою яка вийшла з адвентизму є Свідки Єгови. Церква з'явилась в 80-ті рр. ХІХ ст. в США. Перші Свідки Єгови з'явились в західній Україні в 20 - 30-ті рр. ХХ ст. Поширення цієї релігії відбувається через місіонерські центри в Польщі. Свідки Єгови на той час стали відомі завдяки гострій критиці католицької церкви і розповсюджені есхатологічних ідей. Напередодні Другої світової війни діяльність цієї общини в Польщі була заборонена. Свідки Єгови діяли підпільно під час фашистської окупації.

Після відновлення радянської влади Свідки Єгови зазнали репресії - адже прихильники цієї церкви не служили в армії, не голосували, не вступали в політичні і громадські організації. Протягом 40 - 50-х рр. відбулись кілька великих судових процесів проти прихильників церкви. В 1951 р. члени релігійної організації і їх сім'ї були депортовані з України в північні і східні райони Сибіру. Церква перебувала в підпіллі. Але масова депортація Свідків Єгових за межі України призвела до поширення віровчення. Утворювались нові організаційні структури, підтримувався постійний зв'язок із зарубіжними центрами.

Легалізація Свідків Єгових почалась в 90-х рр. ХХ ст. На сьогодні, це одна із самих активних церков в місіонерській, проповідницькій діяльності.

Поиск по сайту: