|
|||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Експорт/імпорт борошна протягом 2010 – 2012 рр. (тис. т.)
Рис. 1.5. Експорт/імпорт борошна протягом 2010 – 2012 рр. (тис. т.) Для українського ринку борошна найпотужнішими факторами, які впливають на цінову ситуацію, є можливий дефіцит вітчизняної сировини, вартість пшениці, як на світовому ринку, так і на ринках Європи, Росії й Казахстану, а також законодавчі процеси. Ще однією особливістю українського ціноутворення на ринку борошна є значний адміністративний тиск, що може виявлятися з метою недопущення зростання цін на хлібобулочну продукцію. В Україні розроблена і діє програма «Відродження сільського млинарства», яка включає такі основні питання: 1. Реконструкцію і технічне переоснащення чинних, а також будівництво нових зернопереробних підприємств у місцях вирощування зерна. 2. Комерційну діяльність із закупівлі і реалізації борошна та інших продуктів (крупів, макаронних виробів тощо). За часів бурхливого розвитку промисловості постає гостра проблема захисту споживача від неякісної продукції, що імпортується до нашої країни. Саме для цього в Україні були введені тарифні та нетарифні методи регулювання. На сьогоднішній день борошномельно-круп’яна продукція відноситься до групи 11 УКТЗЕД «Продукція борошномельно-круп’яної промисловості; солод; крохмаль; інулін; пшенична клейковинна», для ідентифікації якої потрібно визначення виду продукції, виду та сорту сировини, яка лежить в її основі тощо. Така продукція оподатковується 15 % мита, 20 % ПДВ [23]. Щодо пропозицій, то найефективнішими інструментами регулювання ринку борошна, підтримання стабільної цінової ситуації, на мою думку, стало б створення механізму отримання пільгових кредитів підприємствами хлібопекарської галузі, побудова залогових схем, введення торгових бірж як обов’язкового елементу функціонування даного ринку, а це сприятиме укладення ф’ючерсних контактів. Створення запасу продовольчого зерна (державний продовольчий резерв) для зменшення ажіотажного попиту на зерно та зростання цін на нього, закупивши зерно під час жнив у період його надлишкових обсягів та найнижчої ціни на ринку вважаю необхідним, навіть обов’язковим. При цьому доцільно було б розробити механізм відшкодування державою ставок по кредитах для підприємств, які утворюють такі запаси; Для стабільної цінової політики на ринку хліба та борошна для хлібопечення, як в цілому по країні так і в регіонах, можна було б розробити та впровадити механізм відшкодування коштів для незахищених верств населення у разі обґрунтованого зростання цін на хліб, що забезпечить беззбиткову діяльність суб’єктів господарювання хлібопекарської галузі.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |