|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Стан та перспективи розвитку вітчизняного ринку борошна
Борошно - харчовий продукт, що отримується в результаті переробки зерна злакових та інших зернових культур [6]. Борошномельно-круп’яна промисловість входить до числа найбільш соціально значущих галузей агропромислового комплексу. Хліб, хлібобулочні, макаронні, круп’яні та кондитерські вироби, що виробляються з борошна необхідні всім у будь-якому віці. Саме тому основним критерієм продовольчої безпеки країни є стабільне забезпечення споживання продуктів переробки зерна. На сьогодні наявні потужності підприємств борошномельно-круп’, що на 10% нижче, ніж середні ринкові ціни (3200 грн/тонну), а по відношенню до окремих регіонів нижче на 17%. До кінця маркетингового року (1 липня 2013 року) ціни на борошно із зерна інтервенційного фонду залишатимуться стабільними. Це дозволить частково компенсувати зростання інших складових собівартості хліба та забезпечити стабільну цінову ситуацію на внутрішньому ринку. Окрім цього, завдяки заходам, вжитим Урядом у 2012 та 2013 роках, на відміну від попередніх років, помольні партії зерна інтервенційного фонду формуються з урахуванням розміщення хлібопекарських підприємств, що дозволяє значно зменшити витрати на транспортування борошна [43]. Важливе місце у складі агропромислового комплексу України посідає зернопромисловий комплекс, до якого відносяться галузі, що займаються переробкою зернових: борошномельна, круп’яна, комбікормова та хлібопекарська. Україна володіє достатнім потенціалом для заготівлі продовольчого зерна для виробництва борошна. Щорічна потреба країни в продовольчому зерні, у тому числі для виробництва хліба й хлібобулочних виробів, оцінюється від 5,7 до 7 млн. тонн. Традиційно використовується широкий спектр зернових культур. Головна роль у продовольчому споживанні належить пшениці – 80%. На частку жита й гречки припадає по 7 й 5% відповідно. Використання рису й кукурудзи в середньому становить приблизно 3%. Споживання інших зернових і зернобобових культур на виробництво борошна традиційно незначне й разом становить близько 4%. В Україні борошно є сировиною для найважливіших продуктів харчування, тому виробництво цього товару в країні вважається стратегічним. За останні десять років українські виробники борошна працювали в основному на внутрішні потреби ринку. В цілому, згідно з даними офіційної статистики, обсяги виробництва борошна в Україні відносно стабільні, які можуть бути пов’язані зі стабільним споживанням на внутрішньому ринку - обсяги виробництва борошна коливалися від 2,0 до 3,0 млн. грн. Незважаючи на досить великий урожай пшениці у 2011/2012 маркетинговому році і помірні обсяги її експорту, переробні підприємства все ж відчували труднощі з придбанням необхідних обсягів зерна. Основними причинами цього були високі ціни, а також певні проблеми з якістю зерна. Таким чином, пропозиція суттєво перевищувала попит. Структуру виробництва борошна в Україні за останні роки наведено в табл. 1.1. та рис.1.1. Таблиця 1.1 Структура виробництва борошна в 2007-2012 роках, млн. тонн [40].
Рис.1.1. Динаміка виробництва борошна в Україні протягом 2006-2012 рр. (млн.т.) [40]. У 2012 р. в Україні вироблено 3,5 млн. тонн борошна проти 3,287 млн. тонн в 2011 р.. Загальна пропозиція борошна в наступному сезоні очікується на рівні 3,53 млн. тонн, а споживання - 3,37 млн. тонн. Обсяг ринку борошна в Україні в основному орієнтований на внутрішній ринок і приводиться в рух за рахунок внутрішнього виробництва та імпорту. Аналіз зміни чисельності населення і виробництва хліба показує, що за останні 5 років споживання хліба на душу населення скоротилося в середньому на 7%. Одночасно спостерігається різке зростання споживання хлібобулочних виробів, що в цілому компенсує зниження споживання хліба. В результаті, протягом останніх декількох років один українець має стабільне споживання майже 78 кілограмів борошна на рік. Іншим важливим фактором є державна політика, яка проявляється в неринкових методах регулювання цін для зерна (сировини) і на ринку стратегічних продуктів. Ряд операторів ринку борошна констатував відсутність державної політики, що, в першу чергу, полягало у відсутності будь-якої реакції на високі ціни на зерно і низькі ціни на борошно. Хоча однозначної оцінки невтручання оператори ринку так і не виробили. Ряд компаній вважав, що краще своїми силами виходити з положення, ніж потім ще переживати наслідки держрегулювання. Згідно з діючими стандартами, вітчизняні борошномельні підприємства виробляють борошно наступних видів: · пшеничне борошно чотирьох сортів (вищий, перший, другий, обойне); · житнє борошно трьох сортів (сіяне, обдирне, обойне); · житньо-пшеничне й пшенично-житнє обойне борошно. Також в Україні виробляють борошно другого сорту з твердої пшениці (дурум), кукурудзяне, вівсяне, у незначних об’ємах – рисове, ячмінне, гречане, соєве. Відсоткова розбивка виробництва борошна в Україні в останні роки залишається стабільною. Основна частина традиційно відноситься до пшеничного борошна - 92% від загального виробництва борошна в країні. Частка житнього борошна становить 7%. Виробництво кукурудзяного борошна в Україні становить 1% (рис.1.2.).
Рис.1.2. Структура виробленого борошна в Україні у 2012р, % [43].
В останні роки великі підприємства активно вкладають інвестиції у модернізацію обладнання, вносять поліпшення в інфраструктуру для закупівлі сировини і збуту готової продукції. У 2012 році майже 1,5 тис. компаній були залучені у виробництво борошна в Україні. Всі регіональні ринки поділені між 6 ключовими вертикально інтегрованими українськими фінансово-промисловими групами, які контролюють близько 50-70% місцевого ринку. Велика частка з них (приблизно 150-200) зосереджена в східних і центральних районах країни (Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Кіровоградській, Київській областях). Офіційна середня рентабельність виробництва борошна становить 8-10% (дані Української зернової асоціації). Невелике зменшення загального річного внутрішнього споживання (1-5%), компенсується за рахунок збільшення експорту. Виробники борошна можуть бути розподілені на три групи залежно від щоденної потужності переробки зерна: • промислові (від 100 тонн / день); • сільськогосподарські млини (30-100 тонн / день); • малі підприємства (до 30 тонн / день). Промислові заводи займають 70% частки ринку. Продукти цієї групи відрізняються високою і стабільною якістю і, як наслідок, високими цінами. Великі компанії, що займаються помелом, окрім різних видів борошна виробляють широкий спектр інших продуктів: макаронних виробів, хлібобулочних та кондитерських виробів. (рис.1.3.) Одним з основних джерел доходу для млинів є продаж висівок - вторинний продукт переробки зерна на борошно.
Рис.1.3. Співвідношення кількості підприємств та їх частки на ринку борошна в Україні, 2012 рік [43].
У сезоні 2011/12 десятка лідерів з виробництва борошномельної продукції залишилася практично незмінною, першу трійку склали «Київмлин», торгова компанія «Урожай» і Новопокровський КХП. Рокіровка сталася безпосередньо в рейтингу виробників. Варто відзначити, що втратив свої позиції Дніпропетровський млиновий комбінат, разом з тим, зміцнив Новопокровський КХП. Також на друге місце по виробництву борошна вийшла торгова компанія «Урожай». У країні також активно працює велика кількість приватних міні-вітряків, сукупна потужність яких, на думку незалежних експертів, дозволяє покрити потреби вітчизняного ринку борошна на 30%. Слід зауважити, що на багатьох підприємствах дуже спрацьовані основні фонди. Деякі заводи збудовані ще 100 і більше років тому. Сучасному рівню виробництва борошна відповідає лише 65 підприємств, що становить 41%. ДАК «Хліб України» розробила довготермінову програму реконструкції та переоснащення своїх підприємств. Велику роботу в цьому напрямку проводять також Держкомрезерв і працівники борошномельних підприємств інших форм власності. Найбільшими центрами з виробництва борошна є Київ та Київська область, а також Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Вінницька, Одеська області. Рейтинг найбільших виробників борошна в Україні у 2011/12 МР наведено у табл.1.2., рис.1.4. Таблиця 1.2 Рейтинг найбільших виробників борошна в Україні, 2011/12 МР [43].
Рис.1.4. Рейтинг найбільших виробників борошна в Україні, 2011/12 МР
Найбільшими борошномельними підприємствами України є такі: ЗАТ «Kиїв-млин», ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат», ДП «Новопокровський КХП» (Харківська обл.), ЗАТ «Донецький КХП №1», ГАК «Хліб України», ВАТ «Сімферопольський КХП» (АР Крим), ВАТ «Вінницький КХП - 2», ВАТ»Миколаївський КХП», ДП «Оленівський КХП», ДАК «Хліб України», ДП «Куліндорівський КХП» (м. Одеса), ТОВ «Маріупольський мелькомбінат», ЗАТ «Запоріжжя-млин», ВАТ «Херсонський КХП», ЗАТ «Переробник» (Дніпропетровська обл.), ВАТ «Луганськмлин», ТОВ «Лотуре-Зернопром» (Луганська обл.). Приватне акціонерне товариство «Київмлин» – потужний комплекс, що виробляє високоякісне борошно для хлібозаводів та кондитерських підприємств м. Києва та інших регіонів України. На сьогоднішній день підприємство має величезний потенціал. Його виробнича потужність складає 1270 тонн переробленого зерна на добу. Підприємство є лауреатом почесної Європейської нагороди «Золота медаль» Асоціації сприяння промисловості Франції, за реформаторські ідеї, що символізує визнання видатних досягнень в промисловості, економіці, торгівлі, науці та мистецтві. В 2001 році ПрАТ «Київмлин» одержав міжнародну нагороду «Ертсмейкер-XXI» в номінації «За стабільність економічного розвитку в умовах посткризової економіки». Вся продукція підприємства має сертифікат відповідності, зареєстрований у реєстрі Системи сертифікації УкрСепро. Приватне підприємство «ЗАХІД-ХЛІБ-ЗБУТ-2002» є одним із найбільших постачальників борошна власного виробництва у Західному регіоні. Сучасні технології, які використовують виробники борошна і борошняних виробів дозволяють виробляти продукт високої якості, що повністю відповідає вимогам споживача. Модернізація виробництва і установка швейцарського устаткування компанії «Buler» з системами постійного стеження за заданими технологічними характеристиками, що дозволяє оптимально виконати замовлення кожного клієнта, оскільки за якісними характеристиками борошно що використовується для виробництва батонів або, наприклад, вафель, істотно відрізняється. «Ноу-хау» полягає в точному підстроюванні якісних характеристик борошна під особливості технологічного процесу кожного з клієнтів. Сьогодні підприємство має можливість виробляти широкий асортимент борошна з різними якісними характеристиками: вмістом клейковини, показниками ІДК, числом падіння, і іншими. ПП «ВІЛІС» (м. Рівно) займається виробництвом і реалізацією борошна, макаронних виробів та плодоовочевої консервації. Історія розвитку підприємства почалася в 1996 році. Власні виробничі потужності дозволяють виготовити 5 тис. тонн. макаронних виробів, та 2,5 тис. тонн повидла на рік. Серед видів продукції, що виробляє приватне підприємство «ВІЛІС», є борошно, фасоване по 2, 3, 5, 10 і 50 кг. ДОЧП «Львівський комбінат хлібопродуктів» - філія ПуАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - зернопереробне підприємство. Львівський комбінат хлібопродуктів є дочірнім підприємством ДАК «Хліб України». Головне підприємство Львівського комбінату хлібопродуктів – млинзавод № 1 – працює на пшеничному 3-х сортному помелі і забезпечує високу якість борошна, конкурентноздатність якого за якістю в регіоні – найвища. Продукція комбінату має свою торгову марку «Щедрик», яка зарекомендувала себе кращою в Західному регіоні. Так як пшеничне та житнє борошно – основа для випічки хліба, то в структурі споживання борошна в середньому близько 88% припадає на частку хлібопекарської промисловості. Також борошно використовується в домашньому господарстві, макаронній, кондитерській промисловості, для виробництва дитячого харчування, харчових концентратів та в громадському харчуванні. Ячмінне, кукурудзяне, соєве борошно в хлібопекарнях використовується досить рідко. Об’єми експорту й імпорту борошна з(в) України безпосередньо залежать від урожаю зернових культур. Експорт борошна як пшеничного, так й інших видів в основному спрямований на Росію, Грузію, Молдову. Щодо географії офіційного імпорту борошна в Україну, то основними постачальниками борошна в нашу країну були Росія й Білорусь. Незначні об’єми імпортуються із країн Європейського Союзу – Німеччини й Франції, а також з Туреччини. Україна в 2012 р. експортувала 156,72 тис. т пшеничного борошна, що на 31% більше, ніж у 2011 р. За даними Міністерства доходів та зборів, в грошовому виразі експорт борошна збільшився на 23% - до $ 51 млн. При цьому імпорт пшеничного борошна з країни, за інформацією відомства, в минулому році скоротився на 29,7% і склав 3,88 тис. т. В Україну було поставлено цієї продукції на суму $ 2,75 млн., що на 16,2% менше, ніж у 2011 р. У той же час, за даними Міністерства доходів та зборів, імпорт борошна в Україну із зерна інших зернових культур за минулий рік виріс з 1,86 тис. т на суму $ 0,5 млн. до 8 тис. т на $ 1,89 млн. Експорт же цієї продукції з країни в 2012 р. виріс на 4,4%-до 4,92 тис. т. у грошовому еквіваленті експорт пшениці з інших зернових склав $ 3 млн. проти $ 4 млн. у 2011 р. (Табл.1.3., рис. 1.5). Таблиця 1.3 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |