АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

РОЗДІЛ З

Читайте также:
  1. I розділ
  2. Актуальність розділу.
  3. Бальнеологія як розділ курортології. Головні бальнеологічні групи мінеральних вод.
  4. В – Індивідуальні розділи курсу
  5. Вимоги до написання підрозділу
  6. Вимоги до написання підрозділу
  7. Вимоги до написання підрозділу
  8. Висновки до розділу
  9. Висновки до розділу
  10. Висновки до розділу
  11. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
  12. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Тема 5. Властивості інформації

Інформаційні потреби. Сутнісні особливості інформа­ційних потреб. Характеристики і вимоги до інформації. Якісні характеристики. Кількісні характеристики. Цін­нісні характеристики.

Семантична теорія інформації. Тезаурус споживача ін­формації. Перевірка достовірності інформації.

Визначення 18

 
 

 

 


Сутнісні особливості інформаційних потреб:

-представляють собою потреби у знаннях, які одержує індивід шляхом звернення до наявної інформації;

-невизначеність інформаційних потреб, зумовлена не­обхідністю вирішення фахівцями нових нестандартних зав­дань, отже складністю формулювання напряму пошуку інформації, якої не вистачає;

-суб'єктивність оцінювання користувачами якості ін­
формаційних продуктів та послуг

 

Визначення 19

 
 

 

 


Причини, за якими релевантна видача оцінюється ко­ристувачем негативно, тобто не вважається ним пертинентною:

- надання користувачу вже відомих йому з інших дже­
рел або попереднього досвіду повідомлень;

-не авторитетність, непереконливість інформації для користувача;

- неспівпадання характеру наданих відомостей і ступе­ню їх докладності „системі очікування" користувача;

- невідповідність рівня складності повідомлення і підго­товленості користувача, його компетентності.

У процесах інформаційного обміну часто виникають си­туації, у яких цінність інформації, яка сприймається її одержувачем, залежить від того, наскільки він підготовле­ний до її сприйняття.

Достовірність окремо взятого факту або суджен­ня ще не гарантує об'єктивності інформації, хо­ча без такої достовірності говорити про об'єктив­ність не доводиться (Нравственные принципы тележурналистики: Опыт этического кодекса. http://www2.internews.ru)

 

 


Таблиця 20

 

 

Таблиця 20

 
 
Характеристики інформації

 

 

 


Таблиця 21

 

Запитання для самоперевірки:

1. Які якісні вимоги висуваються до інформації?

2. У чому полягає сутність семантичної теорії інформа­ції?

3. Дати визначення поняття „релевантність". Які існу­ють форми релевантності?

4. У чому полягає сутність поняття „пертинентність"?

5. Які кількісні вимоги висуваються до інформації?

6. Які з вимог до інформації можна визначити як пра­гматичні?

Завдання для самостійної роботи:

1. Навести приклади недодержання вимог до якісних характеристик інформації (наприклад, у ЗМІ).

2. Пояснити різницю між змістовою і формальною релевантністю.

3. Назвати способи перевірки достовірності інформації.

 

 

Тема 6. Документ як джерело інформації

Визначення документа. Електронний документ. Доку­ментальні джерела інформації.

Види документів. Первинні документи: опубліковані, неопубліковані, непублікуемі документи. Вторинні доку­менти. Основні функції вторинних документів.

Документальний інформаційний потік. Структурно-якісний склад документального потоку. Закон Бредфорда.

Властивості недоку ментальних повідомлень. Перева­ги і недоліки недоку ментальних повідомлень. Чутки як не документальні джерела інформації.

 

 

Визначення документа

Визначення 20

 
 

 

 


Визначення 21

 

 

Визначення 22

 

 

сукупність творів наукової, виробничої, навчальної, довідкової та науково-популярної літератури, призначені як для суцільного читання, так і для вибіркового аналізу з метою пошуку необхідних даних.
Документальні джерела інформації
Визначення 23

 

міжнародний стандартний книжковий номер, є унікальним ідентифікатором для кожної книги, обов'язковим елементом вихідних відомостей видання.
ISNB (International standart book numbering)  
Визначення 24

 

ДОКУМЕНТАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Таблиця 22

 

 
 

 

 


Первинні доку-ментифіксують результат будь-якого виду людської діяльності (наукової, виробничої, суспільної та ін.).

Видання. Класифікація: за структурою (монографічні, збірники), за цільовим

Призначенням і змістом інформації
(наукові, навчальні, масово-політичні, науково-популярні, виробничі); за періодичністю (неперіодичні, періодичні,
продовжувані).

       
   
 
 
 
   
 
 

 


звіти про науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи, дисертації, автореферати дисертацій, описи алгоритмів, програм, проекти та ін.

 

 

призначені для прийняття конкретних управлінських рішень: адміністративно-

господарська, організаційно-розпорядча, планово-економічна, фінансово-бухгалтерська, технологічна та ін.
документація.

 

       
 
Вторинні документи – виникають у результаті аналітико-синтетичної переробки первинних документів. Основна функція; оперативно інформують про появу первинних документів і у стислому вигляді викладають основний їх зміст .
   
 


Інформаційні видання.

Бібліографічні видання.

Реферативні видання.

Оглядові видання.

 

 

Різним виданням одного й того ж твору надаються різні номери ISBN. Кожному новому виданню надають новий но­мер ISBN. Один і той самий номер ISBN не може бути нада­ний повторно.

Міжнародна стандартна нумерація книг поширюється на такі види тиражованих документів:

- книги і брошури;

- альбоми і атласи;

- комплектні видання;

- аудіо - і відео видання;

- електронні видання;

-видання на мікро носіях, видання для сліпих шриф­том Брайля.

 

Визначення 25

 
 

 

 


Документальний потік, крім релевантної інформації, може містити надлишкову інформацію (інформаційний шум, викривлення, нерелевантну інформацію)

 

 

Визначення 26

 
 

 

 


 

 

Визначення 27

 

 
 

 


Визначення 28

 

 
 

 

 


Визначення 29

 

 

Визначення 29

 

 


 

Закон розсіювання інформації у множині джерел

 

 

Визначення 30

 

 
 

 

 


Визначення 31

 

 
 

 


 

Таблиця 23

 

 

 

 


Чутки як не документальні джерела інформації

Особливий різновид неформальної комунікації - чутки відображають соціально-психологічну, соціально-політич­ну, соціально-економічну, соціально-культурну ситуацію в суспільстві. За певних обставин, можуть бути активним за­собом модифікації суспільної свідомості, перетворювачем дійсності.

 

 

Визначення 32

 

 
 

 

 


Таблиця 24

 

 
 

 

 


- політичні

- економічні

- екологічні та ін.

 

 

- Щодо минулого;

- Теперішнього;

- Майбутнього;

 

 

- Спонтанні;

- навмисні

 

 

- Абсолютні недостовірні;

- Недостовірні з елементами правдоподібності;

- правдоподібні

 

 

- чутка-мрія (відбиває надії і прагнення людей, у середовищі яких вона циркулює);

- Чутка„лячник" (виражає поширені в суспільстві страхи і тривоги, в тому числі і негативні забобони щодо певних соціальних груп)

 

 

Запитання для самоперевірки:

1. З якою метою і для яких видань застосовується Між­народний стандартний книжковий номер ISBN?

2. В чому полягає різниця між первинними і вторинни­ми документами?

3. За якими ознаками здійснюється класифікація видань?

4. В чому полягає різниця між неопублікованими і неопублікованими документами?

Завдання для самостійної роботи:

1. Навести перелік первинних видань у галузі міжна­родних відносин.

2. Навести приклади вторинної інформації.

3. Оцінити важливість періодичних видань для інфор­маційного забезпечення системи міжнародних відносин.

 

Тема 7. Властивості документальних джерел інформації

Атрибутивні, прагматичні, динамічні властивості документальних джерел інформації.

Показники якості джерел інформації.

Визначення відносної цінності різних джерел інформа­ції з точки зору їх використання у системі інформаційного забезпечення.

Контроль достовірності інформації.

 

Таблиця 25

 

 
 

 


  АТРИБУТИВНІ
- формальні ознаки: автор, назва, знакова
система, місце видання, видавництво та ін.;

- зовнішні ознаки: форма і розмір документа,
носій інформації, спосіб запису, елементи
оформлення;

 

  ПРАГМАТИЧНІ
- інформаційний обсяг - довжина всіх
записів, виражена в умовно-видавничих
аркушах, кількістю рядків або знаків;

- компактність - відношення інформацій­
ного обсягу документа до його фізичного
обсягу;

- інформаційна ємність - реальна кількість
інформації, вкладена її автором у фізичний
обсяг;

 

  ДИНАМІЧНІ
- можливість переміщення документа у часі
та просторі у відриві від автора;

- застарівання як фізично, так і морально,
коли частота звертання до документа
зменшується).

 

Таблиця 26

 
 

 


поява і поширення інформації

у короткі терміни;

       
 
 
   
Новизна

 


наявність всіх найбільш суттєвих даних, які характеризують предмет повідомлення у всіх можливих аспектах;

 

   
 
 
 


наявність максимальної кількості нових відомостей, що не були відомі раніше;

 

наявність мінімуму викривлень (спотворень) порівняно з реально одержаними результатами або фактичним станом справ;

 

 

представлення інформації у мінімальному знаковому обсязі з максимальним збереженням змісту.

 

 

Документів, які мають повний набір ціннісних власти­востей, не існує. Деякі властивості виключають одна одну. Так, достовірність інформації (перевіреність) суперечить оперативності, яку розуміють як передачу відомостей у момент їх одержання і фіксації. Оперативності суперечить і повнота опису об'єкта, яка передбачає тривалу процедуру збирання, аналізу, співставлення і узагальнення всіх відо­мостей з даного питання. Повнота залежить від мети ство­рення повідомлень, ступеню секретності тематики, профе­сійний рівень того, хто складає документ.

 

Таблиця 27

 
 

 


порівняння фактичного матеріалу, встановлення частоти його

використання іншими джерелами;

 

локалізація альтернативних джерел інформації;

 

з'ясування статусу документа;

 

одержання інформації про компетентність і статус автора мате­
ріалу та ін.

 

Запитання для самоперевірки:

1. Які основні види властивостей джерел інформації?

2. Які основні атрибутивні властивості характеризують джерело інформації?

3. Які основні прагматичні властивості характеризують джерело інформації?

4. Які основні динамічні властивості характеризують джерело інформації?

5. Які існують основні показники якості джерел інформації?

Завдання для самостійної роботи:

1. Навести приклади динамічних джерел інформації.

2. Виконати аналіз якісних властивостей джерел усної інформації (зокрема, чуток).

3. Виконати порівняння документальних і недокументаль-них джерел інформації з точки зору їх якісних характе­ристик (оперативності, новизни, достовірності тощо).

 

 

РОЗДІЛ 4

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ

Тема 8. Управлінська діяльність та інформаційне забезпечення управління

Інформація як стратегічний ресурс розвитку підприємст­ва. Види управлінської діяльності за ступенем інте­лектуальності і складності. Структура прийняття уп­равлінського рішення. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності. Основні етапи діяльності з інформаційного забезпечення. Категорії управлінської інформації: стратегіч­ного планування, контрольна, оперативна.

Критерії відбору інформації. Поліментність, актив­ність, евристичність, достатність (оптимальний мінімум).

Конкурентоздатність підприємства залежить від того, наскільки керівництво і персонал може оперативно вияв­ляти, а, часто, і передбачати зміни зовнішнього середовища і гнучко перебудовувати свою поведінку, обираючи іннова­ційний шлях розвитку.

 

Таблиця 28

 


Таблиця 29

 


Процес вироблення і прийняття рішень у системі управ­ління є інформаційним процесом. Рішення - це "згусток" інформації, спеціально зібраної, проаналізованої і опрацьо­ваної суб'єктом управління.

 
 

 


Рис. 1. Структура прийняття управлінського рішення

 

Інформаційну складову управлінської праці становить збирання, зберігання, опрацювання і передавання інфор­мації. Через органи управління проходить велика за обся­гом, різноманітністю і динамікою інформація. Будь-який вид виробничо-економічної діяльності ґрунтується на від­повідному інформаційному забезпеченні (економічною, ко­н'юнктурною, науково-технічною, оглядово-аналітичною, фактографічною та ін. інформацією).

 

Визначення 33

 
 

 

 


Визначення поняття "інформаційне забезпечення", на­ведені в різних наукових джерелах, висвітлюють мету ін­формаційного забезпечення, його об'єкт, засоби здійснення, процесуально-діяльнісну та інформаційно-ресурсну скла­дові.

Визначення 34

 
 

 

 


Процес інформаційного забезпечення складається з нас­тупної послідовності етапів (рис. 2).

 
 

 


Рис. 2. Основні етапи діяльності з інформаційного забезпечення (пунктиром показані можливі варіанти повернення до попередніх етапів у ході роботи)

 

 

Контрольна управлінська інформація  
Інформація стратегічного планування  
Інформація стратегічного планування  
КАТЕГОРІЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Таблиця 30

 

 

 
 

 

 


Інформація стратегічного планування  
дає змогу вищому керівництву приймати рішення із встановлення довготермінових цілей, накопичення ресурсів для досягнення цих цілей і формулювати політику їх досягнення

 

використовується менеджерами середнього рівня для координації різних підконтрольних їм дій, приведення ресурсів у відповідність із завданнями оперативних планів

       
   

 


Оперативна інформація  
призначена для виконання щоденних операцій (розрахунок заробітної платні, фінансові розрахун­ки тощо)

 

Прийняття управлінських рішень із стратегічного роз­витку підприємства передбачає використання значного об­сягу різноманітної інформації, яка постійно поповнюється всіма каналами комунікації, як зовнішніми, так і внутріш­німи, в тому числі, і особистісне знання та досвід персоналу, тобто, максимально використовуючи весь інтелектуальний потенціал підприємства.

Визначення 35

 
 

 

 


Інтелектуальний капітал включає всі об'єкти про­мислової власності (патенти на винаходи, промислові зраз­ки, товарні знаки та знаки обслуговування, фірменні назви та інші засоби індивідуалізації продуктів і послуг підпри­ємства), ноу-хау, секрети виробництва, особисті знання та досвід співробітників, інформаційні ресурси підприємства і канали комунікацій, які можуть бути задіяні для одержан­ня необхідних відомостей; якість і масштаби використання програмних продуктів, мережевих інформаційних техно­логій, систем оперативного та інтелектуального опрацюван­ня даних; організаційні можливості, зв'язки підприємства з постачальниками і замовниками.

Вивченню, оцінюванню та нарощуванню інтелектуаль­ного капіталу підприємства сприяє бенчмаркетинг.

 

Визначення 36

 
 

 

 


Напрями бенчмаркетингу:

-конкурентний - розглядає вироби, послуги і процеси роботи прямих конкурентів підприємства;

- функціональний - орієнтований на вироби, послуги і процеси роботи організацій, які не є прямими конкурента­ми даного підприємства.

 

Таблиця 31

 

 


Поліментності  
визначає відбір інформації, яка викликає в людському мозку найбільшу кількість думок, призводить до виникнення кількох варіантів рішення завдання і створює значну вірогідність правильного і швидкого вибору найкращого варіанту розв'язання завдання

       
   
 
 


Активності  
визначає значущість інформації не з наукової або технічної точки зору, а з точки зору психології мислення, обумовлює народження нових думок, активно впливає на творче мислення користувача ін­формації

 

 

пов'язаний з критерієм активності, але є якісно вищим - спонукає людський мозок при її осмисленні створювати таку нову інформацію, яка дозволяє знаходити найкоротші шляхи вирішення проблеми, що стоїть перед користувачем інформації. За критерієм евристичності відбирають таку інформацію, яка спрямовує хід думок користувача інформації до вирішення заданої проблеми

 

 

визначає виділення інформації, яка веде до знань, що розкривають шляхи руху вперед у вирішенні даної проблеми

 

 

визначає кількість інформації, достатньої спеціалісту для оптимального вирішення завдання

 

 

Запитання для самоперевірки:

1. Дати визначення поняття "інформаційне забезпечен-ш управління".

2. Які існують категорії управлінської інформації?

3. Які існують основні критерії відбору інформації?

Завдання для самостійної роботи:

1. Навести приклади інформаційного забезпечення сфе­ри міжнародних відносин.

2. Скласти перелік засобів і методів перевірки достовір­ності інформації.

3. Навести приклади управлінської документації.

 

Тема 9. Види інформаційно-аналітичної діяльності

Аналітична діяльність як процедури і процеси інте­лектуальної діяльності. Моніторингові, ініційовані і куму­лятивні аналітичні дослідження. Комунікативний аудит.

Оглядово-аналітична діяльність. Основні цілі оглядово-аналітичної діяльності. Огляд як науково-технічний доку­мент. Процеси підготовки оглядової інформації. Вимоги до змісту оглядово-аналітичних документів. Класифікація оглядів.

Інформаційно-аналітична діяльність є складовою ін­формаційної діяльності, тобто пов'язана з одержанням, використанням, поширенням інформації.

В комплексі проблем інформаційного забезпечення уп­равління актуальним є вивчення потоків інформації, інформаційних ресурсів установ, зовнішніх інформаційних ресурсів, форм і методів інформаційного забезпечення ке­рівників, що потребує врахування здобутків теорії науково-інформаційної діяльності.

Для управлінської сфери, політики та економіки важ­ливим є попередження конфліктів і соціально-політичних ситуацій, пошук найкращого виходу із становища, що склалось, оцінка можливих наслідків прийняття рішень, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку фінансо­вої ситуації, стратегічне планування. Ці проблеми характе­ризуються інформаційною відкритістю, невизначеністю меж проблемної галузі, унікальністю кожної ситуації, висо­кими вимогами до оперативності прийняття рішень за умо­ви фрагментованості і протирічивості інформації. Орієнтація на передбачення, виявлення тенденцій розвитку ситуації обумовлює переважне застосування різних аналітичних методів опрацювання інформації: інформаційний аналіз, джерелознавчий, ситуаційний аналіз, контент-аналіз та ін.

 

 

Визначення 37

 

 
 

 


Визначення 38

 

 
 

 

 


 

Види аналітичних досліджень
Таблиця 32

 

 

 
 

 


Моніторингові дослідження  
дослідження призначені для тривалого аналітично­го спостереження за розвитком певної ситуації з метою забезпечення можливості апріорного синтезу управлінських рішень, які мають профілактичний або упереджуючий характер. Моніторингові до­слідження передбачають одержання статистичних або змістових показників, які характеризують об'єкт спостереження

 

Інформаційно-аналітичний моніторинг  
вид інформаційної діяльності, пов 'язаний з про­цесами аналізу, синтезу інформації із застосу­ванням методів моделювання, експертного оці­нювання, діагностики і прогнозування, що реалі­зуються у режимах постійного збирання інфор­мації з традиційних і нетрадиційних джерел з метою регулярного інформаційного забезпечення користувачів

 

 

Комунікатив-ний аудит  
вид інформаційно-аналітичного моніторингу; здійснюється з метою виявлення і аналізу зовні­шньої та внутрішньоорганізаційної інформації, яка прямо або опосередковано характеризує ре­путацію підприємства, його образ, що сформува­вся в уявленні різних груп громадськості та пер­соналу

 

 

       
 
Ініційовані аналітичні дослідженн  
   
 


проводяться за раніш незапланованими доручення­ми керівництва або в результаті виявлення при про­веденні моніторингових досліджень нових про­блемних ситуацій

 

 

Комунікативні дослідження  
характеризуються високими вимогами до оператив­ності їх проведення, використанням спеціалізова­них методів опрацювання експертної інформації. Кумулятивні дослідження проводяться на основі ситуативної обробки інформації групами керівників та/або експертів-аналітиків. У цих дослідженнях широко застосовується методологія групових екс­пертних процедур

 


Таблиця 33

Характеристика методів аналізу

 

Метод Характеристика методу
Декомпозиції Розчленування будь-якого складного явища на прості складові. Об’єктом розчленування можуть бути як реальні соціальні, так і інтелектуальні системи. Для досягнення адекватності декомпозиції застосовується декомпозиційне моделювання, тобто створення нової моделі і порівняння її з системою до декомпозиції.
Порівняння Передбачає порівняння даної системи, явища, процесу з іншими, що дає змогу виявити їхню специфіку.
Нормативний Огрентовується сукупність нормативів, що відбивають ефективність системи, а потім реальна система порівнюється з нормативною, що діє змогу виявити характер відхилення від норми.
Агрегування Перетворення вихідної моделі на модель з меншим числом змінних чи обмежень, що дає порівняно з вихідною моделлю наближений опис досліджуваного об’єкта чи процесу.
Аналогій Передбачає доказ аналогії між двома об’єктами і перенесення системи пояснень з одного об’єкта на інший.
Виключень Грунтеється на поступовому виключенні значної групи складових на підставі закону виключення третього, зміст якого полягає в тому, що справа має такий вигляд, як опису4ється у висловленні, чи такий, як має заперечення, й іншого не дано.
Гіпотетичний Зводиться до висування, обгрунтування і доказу гіпотез.
Закономірності Являє собою пошук стійкової і невипадкової характеристики чи зв’язку явищ.
«Мінімаксу» Це окремий випадок методу закономірності, що передбачає пошук мінімальних чи максимальних характеристик.
Балансовий Виділення двох сторін чого-небудь, які визначають ціле і врівноважують одна одну.
Класифікацій Упорядкування об’єктів на підставі істотних ознак за певними класами.
Ранжування Присвоєння сукупності об’єктів певних числових величин на підставі інтуіції або відповідно до ступеня виразності певної ознаки.
Проб Вибір із сукупності певних об’єктів і їхнє випробування.
Середньго і відхилень від нього Обчислюється певна середня велечина і виявляються відхилення від неї.
Моделювання Побудова моделі, що відбуває істотні сторони аналізованого об’єкта, спрощує його і заміна нею реального об’єкта аналізу.
Амбівалентність і суперечність Пошук для пояснення чого-небудь амбівалентного йому явищо (ситність-голод, великий-маленький і т.п), пошук суперечностей, що визначають сутність явища.
Пардоксу Розгляд явища з несподіваних позицій, що не відповідають загальноприйнятим управлінням.
Систематизації Зведення наяних даних у певну систему, що дає змогу пояснити їх з позицій системного підходу.
Екстраполяції Поширення висновків, отриманих із спостереження за однію частиною явища, на його іншу частину.
Індукції і дедукції Індукція передбачає побудову умовиводу, в якому на підставі знань про частину предметів класу робиться висновок про весь клас. Дедукція – операція зворотного характеру (на основі знань про весь клас робиться висновок про один предмет класу).
Ідеалізація Уявна процедура, пов’язана з уявленням чого-небудь як ідеалу і наступнимпорівнянням реального об’єкта з ідеалом.
Формалізації Дослідження об’єкта шляхом проведення його якісних характеристик у певну знакову форму.
Спрощення Зображення об’єкта у вигляді певної сплощеної моделі.
Морфологічний Спочатку виділяються головні характеристики об’єкта – осі, а потом по кожній з них записують усілякі варіанти.
Контрольних питань Передбачає складання списку питань, на які готуються відповіді.
Фокусування Спрямований на перенесення у фокус уваги окремих об’єктів, що дає змогу одержати їхнє оригінальне бачення.
«Мозкового штурму» Являє собою організовану систему обговорення проблеми за умови заборони критикувати висловлювання колег.
Синтезу Здійснення після процедури аналітичного розкладання синтезу і перевірка ефективності і тотожності об’єкта самому собі.
Емпатії Аналітик входить в образ аналізованого об’єкта, уявляє себе досліджуваною “деталлю» і осмилює з її позиції здійснювані нею дії.
Добору Вивчення не всієї сукупності явищ, а лише дякої частини, відібраної за певними правилами.
«Від протилежного» Являє собою зміну ситуації на діаметрально протилежну й осмислення її.

 

 

Таблиця 34

 

 
 

 


- оцінка передбачуваних витрат часу;

- вибір переліку параметрів аналізу;

- вибір методів оцінки (якісний, кількісний, комбінований, одне дослідження чи серія тощо);

- визначення щодо джерел інформації (наявність стандартів чи еталонів інших джерел інформації)

 

 
 


- оцінка непередбачених наслідків і прихованої мети;

- оцінка проміжних і прихованих результатів інформаційно-аналітичних досліджень;

- вибір методів дослідження

 

- визначення джерел інформації та відбір необхідних даних;

- інтерв'ювання експертів;

- проведення соціологічних досліджень;

- відбирання статистичних даних тощо

 

 
 


- вибір методу досліджень;

- порівняння з аналогом;

- інтерпретація даних і зведення результатів дослідження.

 
 

 


Таблиця 35

 

 
 

 


підготовка інформації для прийняття рішень;

оцінка рівня здійснюваних досліджень;

забезпечення фахівців галузі необхідною інформацією, в тому числі фактографічною;

ознайомлення фахівців і керівників з досягненнями у пев­них галузях господарства, науки та техніки

 

 

Визначення 39

 

 

 


Таблиця 36

 

 
 


- актуальність;

- достовірність;

- об’єктивніть;

- фактографічність;

- наявність висновків та їх обгрунтованість;

- стислість.

 
 

 


Таблиця 37

 

 
 

 

 


Таблиця 38

 

 
 

 

 


витяг з документів і систематизація відомостей та кількісних даних, які характеризують різні аспекти стану розглянутого об'єкта;

оцінка новизни, достовірності та взаємозалежності відібраних даних, їх доповнення та уточнення змісту;

логічна переробка отриманих даних з метою одержання нової інформації щодо стану певної галузі суспільної діяльності, тобто визначення досягнутого рівня, тенденцій і перспектив розвитку.

 

Таблиця 39

 

Сприятливі і несприятливі умови виконання

інформаційно-аналітичного замовлення

 

Несприятливі Сприятливі
Відсітність системності в діях команди Доступ до інформації, одержання знань стосовно проблеми
Розбіжність серед виконавців щодо розуміння проблем Можливість перевірки нових ідей
Наяність жорстких вимог до інформаційно-аналітичного замовлення, виконати які неможливо Прозорість відкритої і закритої мети
Відсутність коштів і кваліфікованого персоналу з заданої проблеми Наявність коштів і кваліфікованого персоналу
Нечіткість у формуванні кінцевої мети Наявність досвіду з виконання подібних замовлень
Наявність розходжень між замовником і виконавцями - аналітиками Готовність замовника до поетапних дискусій

 

 

Запитання для самоперевірки:

1. В чому полягає сутність інформаційно-аналітичної діяльності?

2. Які існують основні види аналітичних досліджень?

3. В чому полягає сутність моніторингу?

4. За якими основними ознаками здійснюється класифі­кація оглядів?

Завдання для самостійної роботи:

1. Скласти перелік державних і недержавних установ, основним змістом діяльності є інформаційно-аналітична діяльність.

2. Визначити перелік завдань, які вирішуються у сис­темі міжнародних відносин за допомогою результатів мо­ніторингу преси.

3. Визначити співвідношення понять „інформаційна діяльність" та „інформаційно-аналітична діяльність".

Тема 10. Експертні оцінки у підготовці інформації для прийняття управлінських рішень

Поняття „експертний метод". Причини застосуван­ня експертних методів.

Експертні оцінки. Методи експертизи. Анкетні мето­ди і методи групової експертизи.

Експертна комісія. Формування експертної комісії.

Види експертиз. Типові помилки при проведенні експер­тиз. Оцінка якостей експерта. Апріорні та апостеріорні методи оцінки експерта. Конформізм та кон9юнктурність експертів.

Таблиця 40

 

 
 


- недостатній рівень якості наявної інформації;

- частина інформації має якісний характер і не підлягає кількісному оцінюванню;

- наявна група чинників, які не можна точно передбачити, але які можуть вплинути на реалізацію рішення у майбутньому;

- наявність у поставленого завдання потенційної можливості різних схем його реалізації.

 
 

 


Розв'язання таких проблем потребує аргументованих суджень керівників і фахівців, знайомих із станом справ і перспективами розвитку у різних галузях практичної діяль­ності. Це вимагає комплектування груп фахівців, що пред­ставляють як експерти різні галузі знань.

Мета експертизи - підвищення професійного рівня рі­шень, що приймаються, за рахунок спеціально розробле­них і перевірених на практиці технологій експертного оці­нювання.

Експертні методи застосовуються, якщо вибір, обґрун­тування і оцінка наслідків рішень не можуть бути виконані на основі точних розрахунків і потребують різнобічного аналізу.

 

Визначення 40

 

 
 

 


Експертна комісія складається з фахівців, які професій­но знайомі з об'єктом експертизи і мають досвід роботи екс­перта.

 

Визначення 41

 
 

 

 


Сутність методу експертних оцінок полягає у проведен­ні експертами інтуїтивно-логічного аналізу проблеми з кількісною оцінкою суджень і формальною обробкою рез­ультатів. Одержане в результаті опрацювання узагальнена думка експертів приймається як рішення проблеми.

Види експертиз і типові помилки

Таблиця 41

 
 


- індивідуальні і колективні;

- однотурові та багатотурові;

- з обміном і без обміну інформацією;

- анонімні та відкриті.

 

 
 

 


- перебільшення можливостей експертних оцінок;

- використання некомпетентних експертів;

- недостатня поінформованість експертів про конкретний об'єкт експертизи;

- нечітка постановка завдання перед експертами;

- конформізм експертів;

- неврахування впливу чинника кон'юнктурності.

 
 

 


Опитування – основний етап роботи організаторів експертизи і експертів.

 

Таблиця 42

 
 


- індивідуальний;

- груповий;

- особистий;

- заочний;

- усний;

- письмовий.

 

 

Таблиця 43

 

 
 

 


передбачають фіксований порядок, зміст і форму питань, чітке зазначення форми відповіді


процедура, у процесі якої організатор здійснює безпосередній контакт з експертом при підготовці відповідей на запитання анкети

 

Заочне опитування
здійснюється шляхом надсилання анкети експерту. Переваги: простота, дешевизна. Недоліки: експерт може неправильно витлумачити деякі запитання, отже надійність одержаних даних може бути нижчою, ніж: при очному опитуванні

 

 
 


передбачають одержання узагальненої думки у ході спільного обговорення поставленої проблеми групою експертів, які перебувають у безпосередньому контакті

 
 


метод відкритого обговорення, який передбачає проведення спільної дискусії з метою вироблення єдиної думки з обговорюваного кола питань. Недоліки: вплив думки авторитетів на інших

експертів як психологічний чинник

 

полягає у вирішенні двох завдань: генерація нових ідей і оцінка запропонованих ідей. Утворюються дві групи: група генераторів ідей і група аналітиків. Увага учасників концентрується на одній чітко сформульованій проблемі, але приймаються ідеї, практична цінність яких у даний момент здається сумнівною

 

       
 
Метод «Дельфі»
   
 


Заочне і анонімне опитування експертної групи у кілька турів з узгодженням думок експертів. Особливості: поставлені питання повинні давати можливість відповіді у вигляді числа; експерти повинні мати достатньо інформації для оцінки; відповідь на кожне питання повинна бути обгрунтована експертом

 

Таблиця 44

 

 
 

 


Кон’юнктурність експертів
Визначення 42

 

 

Визначення 42

 

 
 

 


 

може проявлятись у разі проведення експер­тизи при обмежених можливостях залучення експертів, об'єктивно не зацікавлених у результаті експертизи або прямо чи опосередковано зацікавлених у її результаті.
Визначення 43

 

 

Запитання для самоперевірки:

1. Які існують методи експертизи?

2. З якою метою здійснюють експертні оцінювання?

3. В чому полягає сутність експертних оцінок?

4. В чому полягають типові помилки проведення екс­пертиз?

5. Що означають поняття "конформізм експерта", "ко-н'юнктурність експерта"?

6. Які існують методи оцінки «якостей» експерта?

Завдання для самостійної роботи:

1. Навести приклади експертних оцінювань з викорис­танням міжнародної інформації.

2. Виконати аналіз причин, які впливають на "конфор­мізм" експертів.

3. Навести приклади науково-експертних оцінок міжна­родних екологічних проектів, міжнародних експертних оцінок ситуації у країні та ін.

 

РОЗДІЛ 5

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ

Тема 11. Модель "електронного офісу"

Інформаційна діяльність у системі організаційного уп­равління в умовах функціонування автоматизованих сис­тем. Концептуальні моделі "електронних офісів".

Інформаційно-технологічний простір системи інфор­маційного забезпечення організації. Структурно-функціо­нальний склад інформаційного середовища організації. Ос­новні види інформаційних обмінів в організації.

Інформаційні потоки в організації. Основні характе­ристики інформаційного потоку.

Види інформаційних бар'єрів.

Здійснення інформаційної діяльності в системі організа­ційного управління в умовах функціонування автоматизо­ваних систем, потребує врахування підходів до моделей "електронних офісів", сформульованих ще наприкінці 80-х років, пов'язаних як із суто управлінськими проблемами, так і з проблемами автоматизації управлінської діяльності.

 

Визначення 44

 


Таблиця 45

 


- електронні пристрої опрацювання текстів;

- локальні комп'ютерні мережі і автоматизація робіт з документаційного забезпечення управління;

- розвиток телекомунікаційних систем і автоматизовані робочі місця персоналу офісу;

- електронні архіви і сховища даних;

- регіональні та глобальні комп'ютернімережі.

 

Таблиця 46

 

 

- реалізація можливості ефективно підтримувати і розвивати зв'язки з партнерами, успішно пристосовуватись до швидкозмінюваної економічної ситуації;


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.147 сек.)