|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Приклади. 1. Множина всіх підстановок n-го степеня з операцією множення підстановок утворює півгрупу1. Множина всіх підстановок n -го степеня з операцією множення підстановок утворює півгрупу. 2. Групоїд , де R — множина всіх дійсних чисел, теж є півгрупою. 3. Множина всіх матриць n -го порядку утворює півгрупу відносно операції множення матриць, бо множення матриць є асоціативним. В цій півгрупі існує одиничний елемент — одинична матриця Е, але не для кожної матриці існує обернена. 4. Сукупність і , деN— множина натуральних чисел, утворюють півгрупи, причому в першому випадку нейтральний елемент (І) належить півгрупі, а в другому випадку півгрупа не містить нейтрального елемента (0). 5. Множина P всіх цілих парних чисел утворює півгрупу відносно операції множення (добуток парних чисел — парне число, множення чисел асоціативне), причому ця півгрупа нейтрального елемента (І) не містить. Наявність асоціативного закону для операції півгрупи М дозволяє однозначно ввести в М поняття добутку 3, 4, …, n елементів. Оскільки , то добуток трьох елементів можна прийняти будь–який із елементів і . Приймемо за означенням: Добуток 4, 5, …, n елементів означимо рекурентно: …………………………………………………………………………………… Наявність асоціативного закону для операції півгрупи дозволяє в добутках, що містять більше двох співмножників (такі добутки будемо умовно називати складеними), довільно розставляти дужки. Цей факт випливає з такої теореми: Теорема 1. Добуток двох складених добутків дорівнює складеному добутку всіх співмножників, що входять до їх складу, взятих у тому ж порядку, тобто (1) Доведення. Доведення проведемо методом математичної індукції по n. 1. Якщо n =1, то формула (1) прийме вигляд: , яка є справедливою згідно прийнятого означення добутку (m +1)-го елемента. 2. Припустимо, що формула (1) справедлива для деякого n, треба довести, що вона справедлива для n +1: Використовуючи означення добутку (m+n)+1 елементів і асоціативність алгебраїчною операції, послідовно матимемо: Отже, формула (1) справедлива при n, то вона справедлива і при n +1. На підставі принципу математичної індукції можна стверджувати, що формула (1) справедлива при будь-якому n. Наслідок. В складеному добутку можна вільно розставляти дужки. Справді, тому що у формулі (1) послідовно брати m =1, 2, …, n -1, то дістанемо: В кожній із одержаній дужок можна на підставі теореми 1 знову довільно розставляти дужки, наслідок чого ми одержимо, наприклад, таке: ІІІ.ОЗНАЧЕННЯГРУПИ.ПРИКЛАДИ. НАЙПРОСТІШІВЛАСТИВОСТІ ГРУП. Означення 3. Не порожня множина G називається групою, якщо на ній означена одна алгебраїчна операція, яка задовольняє таким умовам: 1) Алгебраїчна операція асоціативна, тобто , 2) в G існує одиничний елемент е такий, що , 3) для кожного елемента G існує обернений елемент G такий, що a = a=e. Якщо алгебраїчна операція, означена в групі, є додатково комутативною, то група називається комутативною або абелевою. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |