Методика створення тестових завдань

Тести успішності розглядаються як метод педагогічної діагностики, «за допомогою якого результати планованого й визначуваного куррикулумом навчального процесу можуть бути максимально об'єктивно, надійно й валідно виміряні, відпрацьовані, інтерпретовані й підготовлені до використання в педагогічній практиці вчителями (частково також учнями) або консультантами".

Залежно від галузі досліджень Брікенкамп розрізняє дві групи тестів

1. Тести досягнень;

2. Психометричні особистісні тести.

Тести успішності входять до першої групи. Розглянемо види тестів навчальних досягнень за метою використання:

1.Визначальне (вихідне, попереднє) тестування знань або поведінки суб’єкта на початку навчання.

2. Поточне (формуюче, діагностичне, пропедевтичне) тестування визначає труднощі та їх джерела; прогрес, досягнутий у процесі навчання.

Проводиться з метою отримання інформації про:

1. Успішність засвоєння учнями матеріалу та формування в них умінь і навичок.

2. Доцільність застосування тих чи - інших методів і прийомів навчання.

3. Тематичне тестування здійснюється після завершення роботи над конкретною темою з метою перевірки рівня володіння учнями знаннями, вміннями, навичками, передбаченими темою, що вивчалася.

4. Рубіжний тестовий контроль здійснюється на певному часовому рубежі з метою отримання об'єктивних і точних результатів навчальних досягнень учнів - з предмета за конкретний відрізок навчально-виховного процесу (семестр, рік), які можуть бути підставою для переходу до наступного терміну навчання.

5. Підсумковий (підсумовуючий) тестовий контроль здійснюється на кінець навчання (кожного ступеня навчання) з метою визначення рівня основних навчальних досягнень в оволодінні предметом відповідно до вимог стандарту.

Залежно від оформлення поля відповіді Рюттер Т. розрізняє три класи тестових завдань:

1. Відкриті тестові завдання - відповідь не задана ні тому, хто тестується, ні обробнику тесту, як, наприклад, у творах, вільних малюнках тощо.

2. Напівзакриті тестові завдання - відповідь відома тільки обробнику.

3. Закриті тестові завдання - відповідь задана як тому, хто тестується, так і обробнику.

У дослідженнях Інгенкампа К., Майорова А.М., Ніколаєвої С.Ю., Носаченко І.М., Піскорської Л., Ковтуненко Л.В., Нормана Є. Гронлунда визначають відкриті та закриті тестові завдання.

Макроструктура тестового завдання визначається Рюттером Т., як приведення до найпростішого знаменника: завдання за своєю суттю є питанням, яке передбачає наявність якоїсь інформації й вимагає відповіді.

Майоров А. М. визначає структуру тесту таким чином:

1. Інструкція.

2. Текст завдання (питання).

3. Правильна відповідь.

Назвемо основні вимоги, які ставляться до тестових завдань. У найзагальнішому вигляді тестові завдання мають:

· бути складені із врахуванням відповідних вправ;

· відповідати змісту навчального матеріалу;

· бути перевіреними на практиці (апробовані);

· мати розраховані показники якості - складність і дискримінативність;

· бути максимально різноманітніші за формою.

Питання має висловлювати одну закінчену думку:

· при складанні питань треба особливо уважно використовувати слова «інколи», «часто», «завжди», «всі», «ніколи», які, з одного боку, містять невизначеність і можуть розумітися суб'єктивно, що може призводити до помилкових відповідей, а з іншого боку, дають можливість учнями здогадуватися про правильні відповіді;

· питання має формулюватися чітко, уникаючи слів «великий», «невеликий», «малий», «багато», «мало», «менше», «більше» тощо;

· частіше використовувати кількісні терміни;

· уникати ввідних фраз або речень, що мало пов'язані з основною думкою; не треба вдаватись до довгих тверджень, оскільки вони призводять до розуміння правильної відповіді, навіть якщо учень її не знає;

· кількість відповідей «так» і «ні» в тесті має бути приблизно рівною, що виключає тенденцію відповідати однаково на всі питання;

· не треба задавати питання з пастками (швидше за все, помиляться найбільш здібні або освідомлені учені), які знають достатньо багато для того, щоб потрапити в пастку; окрім цього, це суперечить цілі – визначенню рівня знань і розуміння;

· краще використовувати один варіант правильної відповіді; якщо за інструкцією треба вибрати правильну відповідь, то такою повинна бути, тільки одна; у протилежному випадку в інструкції необхідно вказати, що правильних відповідей декілька;

· всі варіанти відповідей мають бути граматично узгоджені з основною частиною завдання;

· дистрактори мають бути розумними, вміло підібраними, не повинно бути неточностей;

· якомога рідше використовувати заперечення в основній частині (інформаційному полі), особливо - багатократно в одному реченні; з одного боку, це призводить до суперечностей при читанні завдання, з іншої - негативні знання не так важливі, як позитивні;

· відповідь на поставлене питання не повинна залежати від попередніх відповідей;

· місце правильної відповіді має бути визначено таким чином, щоб воно не повторювалося від питання до питання, не було закономірним, а визначалося у випадковому порядку;

· правильні відповіді й дистрактори мають бути однозначними за змістом, структурою й загальною кількістю слів;

· якщо формулюється питання кількісного характеру, то відповіді до нього мають розташовуватися впорядковано від меншого до більшого чи навпаки

· бажано не використовувати варіанти відповідей «ні на один із перелічених» і «всі названі»; застосування першого, доцільно, коли існує недвозначна правильна відповідь; другий призводить до допущеності підбору варіантів із низькою дискримінативністю,оскільки укладач знає, що всі відповіді правильні;

· бажано використовувати довге питання й коротку відповідь; у протилежному випадку на прочитання й аналіз відповідей потрібно більше часу й зусиль, це суперечить визначеній меті - виявленню засвоєних учнями знань.

Виконайте завдання:

Користуючись методичними рекомендація створіть тестові завдання(по п’ять кожного типу)рубіжного контролю зі спеціальної дисципліни(за вибором ученьа)відповідно профілю підготовки.

Питання для самоконтролю:

1. Чи завжди прийнятна тестова форма контролю у професійній підготовці?

2. Праналізуйте фактори, що зумовлювали труднощі, для Вас, у розробці тестових завдань?

3. Як часто Ви будете використовувати тестову форму контролю у своїй професійно-педагогічній діяльності? Чому?

Рекомендована література

1.Педагогіка вищої школи: навч. Посіб. [для студ. Вищ. Навч. Закл.]/ З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін..; За ред.. З.Н. Курлянд. – 3-тє вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2007. – С.89-109, 180-220.

2.Фіцула М.М. Педагогіка: навч. Посіб. [для студ. Вищ. Навч. Закл.] / М.М.Фіцула. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 528 с.

Поиск по сайту: