Головні тенденції розвитку інформаційних систем

Великий вплив на багато перспективних напрямів розвитку в області управління база­ми даних та управління інформацією виявляють загальні тенденції розвитку інформаційних систем, зокрема чотири основні тенденції:

· розподіл і децентралізація управління інформаційними ресурсами;

· неоднорідність компонентів інформаційних систем;

· розвиток стандартів представлення та обробки інформації;

· включення моделювання реального світу в інформаційні системи.

Розподіл і децентралізація. Перехід від великих ЕОМ (maneframe), для обслугову­вання яких створювалися великі обчислювальні центри, з простими терміналами на робочих місцях до впровадження персональних комп¢ютерів, за допомогою яких кожне робоче місце має всі можливості обробки, збереження і відображення інформації, був здійснений за останні 15 років. Розповсюдження локальних мереж (Local Area Networks, LAN) дозво­ляють забезпечити сумарну колективну продуктивність (або перевищити) централізованих систем минулого.

Розподіл обчислювальних ресурсів супроводжується демократизацією управління (і навпаки). Кожний користувач має можливість активніше використовувати свої локальні інформаційні ресурси, а наявність таких програмних продуктів, як електронні таблиці, текстові редактори та настільні (персональні) бази даних, призводить до більш швидкій реакції організації в цілому на зміни у зовнішньому середовищі. Фактично такі персональні застосування як управління персональними базами даних, управління електронними таблицями, обробка текстів та графіка стали представляти так звану велику четвірку горизонтальних застосувань персональних комп¢ютерів (ПК). Менш масову групу застосувань складають списки розсилки, персональні записники, різноманітні переліки персональних застосувань і продовжують нарощувати свої обсяги. Таким чином розподіл і децентралізація дали місце широкому контролю над інформацією “корпоративним масам”.

Але цей процес зі свого боку має і недоліки, що пов¢язані з вирішенням проблем непротирічності колективних даних, синхронізацією оновлення даних та каталогізацією наяв­ної інформації по окремим робочим місцям.

Неоднорідність. Інформатизація суспільства супроводжується широким впроваджен­ням все нових і нових засобів, що конкурують між собою по функціональним можливостям, з¢являються все більш потужні комп¢ютери і інші засоби інформатизації. Найбільш важливим у цьому стрімкому розвитку засобів і продуктів для інформаційних технологій є вимоги до можливості об¢єднання та інтероперабільності, не зважаючи на існування різних виробників цієї техніки.

Модель неоднорідності має також відношення і до управління інформацією. Наяв­ність всієї корпоративної інформації в різних структурах файлів, а також різних системах управління базами даних, потребує сумісного використання її на робочих місцях незалежно від апаратних засобів та версій програмного забезпечення. Інтероперабільність у все більших масштабах наводить мости між багаточисленними інформаційними моделями (наприклад, комбінуючи реляційні, ієрархічні та об¢єктно-орієнтовані дані з електронними таблицями та відеозображеннями).

Розвиток стандартів. Інтероперабільність та децентралізація заснована на єдиних стандартах. Стандарти супроводжують всі області створення елементів обчислювальної техніки, від комунікацій, де головним прикладом служить еталонна модель взаємодії відкритих систем (Open Systems Interconnection Reference Model – OSI), до запитів до систем управління базами даних (стандарти мови М-технологій, мов програмування та стандарти мови SQL).

Потрібно відмітити, що головним чинником появи і розвитку стандартів в інформа­ційних технологіях є користувачі, для яких вимоги по свободі заміни одних засобів іншими (до ПЕОМ фірми ІВМ придбати і підключити принтер фірми НР без будь-якої додаткової настройки) є цілком правомочними.

впливає впливає

	Стандарти

Мал. 5. Взаємозв¢язок між розподільністю, неоднорідністю та стандартами

Моделювання реального світу. Протягом всього циклу розвитку комп¢ютерних сис­тем і впровадження їх у комерційні та системи управління мала місце дуже велика ступінь розбіжності між самими інформаційними системами та конструкціями реального світу, для підтримки яких вони розроблялися. Прикладом такої розбіжності можуть служити:

· множина застосувань, які потребують багатократного повтору вводу даних і значних обсягів інформації на паперових носіях, що сумісно використовують користувачі в різних сферах комерційної діяльності;

· сам процес розробки програмного забезпечення інформаційних систем з їх базо­ви­ми моделями та методологіями представлення даних, що вносить всілякі помилки при переході від концептуальної фази проектування і фази реалізації застосувань і систем;

· методи та моделі відображення даних у системах управління базами даних під вимогою формалізації процедур системи управління даними на рівні логічної моделі не дають можливості мати адекватне відображення реального світу із-за вимоги ефективності внутрішньої технології обробки даних.

Для уникнення таких недоліків і більш тісного наближення парадигм інформаційних систем та реального світу, які вони відображають в останні роки широко використовуються такі рішення:

· графічні користувацькі інтерфейси (Graphical User Interfaces - GUI), які на­дають діалогу в застосуваннях більш природний вид та поліпшують їх сприйняття;

· об¢єктно-орієнтовані моделі, принципи яких були застосовані в програмуванні та управлінні даними. Це привнесло більш тісний взаємозв¢язок між стадіями концептуального проектування та реалізації процесу розробки;

· управління потоками робіт, при якому визначаються бізнес-логіка обробки даних кожним користувачем, її послідовність та взаємозв¢язок між етапами обробки даних кожним користувачем. Таким чином моделюється “природний” шлях пересування даних між окремими користувачами, їх інформаційний взаємозв¢язок та зовнішня логіка реального світу.

Поиск по сайту: