Життєвий цикл інформаційних систем

Розробка будь-якої інформаційної системи, як правило, виконується під конкретні цілі та завдання. Особливості предметної області сфери функціонування інформаційної системи оказує вплив структуру організації інформації. В загальному випадку можна виділити три виду зв¢язків між об¢єктами інформаційного простору, що відображається конкретною предметною областю:

- функціональні зв¢язки між суб¢єктами;

· інформаційні зв¢язки між суб¢єктами;

· зовнішні зв¢язки суб¢єктів предметної області з іншими предметними областями.

Загальність принципів відображення предметної області дозволяє сформулювати деякі єдині принципи побудови інформаційних систем та їх баз даних. Тому процес проектування інформаційних систем, у загальному вигляді, може бути розглянутий з двох точок зору:

· по змісту дій розробників (груп розробників). Це статичний аспект процесу розробки, що описується в термінах основних потоків робіт: виконавці, дії; послідовність дій тощо;

· по розподілу в часі або по стадіям життєвого циклу системи, що розробляється. Це динамічний підхід до процесу функціонування системи, що описується в термінах: цикли, стадії, ітерації, етапи.

При будь-якій розробці чи комп¢ютеризованої (автоматизованої) інформаційної систе­ми чи окремої бази даних для функціонування організаційної неавтоматизованої інформацій­ної системи створюється так званий проект системи. Багато особливостей управління проек­тами і фази розробки (фази життєвого циклу) є загальними, що не залежать від характеру проекту і предметної області. Тому є сенс спочатку розглянути ряд загальних питань управління проектами.

Проект – це обмежене у часі цілеспрямовані зміни окремої системи на основі первісної чітко визначеної мети, досягнення якої визначає завершення проекту, а також з визначеними вимогами до термінів, результатів, ризику, потрібних матеріальних і фінансових ресурсів, а також організаційної структури[2].

Можна виділити наступні основні відмінні ознаки проекту як об¢єкту управління:

· мінливість – ціленаправлений перевід системи, що існує, в деякий бажаний стан, що описується в термінах мети проекту;

· обмеженість кінцевої мети;

· обмеженість термінів проектування;

· обмеженість бюджету;

· обмеженість потрібних ресурсів;

· новизна для підприємства чи організації, для яких реалізується проект;

· комплексність – наявність великого числа факторів, що мають прямий чи посередній вплив на прогрес та результати проекту;

· правове та організаційне забезпечення – створення специфічної організаційної структури на час реалізації проекту.

З урахуванням того, що проект є динамічна система, то планування проекту і його управління повинно бути досить гнучким, що припускає можливість модифікації без глобальних змін в робочій програмі.

В системному плані проект може бути представлений у вигляді “чорного ящику”, входом якого є технічні вимоги та умови фінансування, а виходом (підсумком роботи) - досягнення результату, якого всі очікують (див. мал. 6). Виконання робіт забезпечується наявністю необхідних ресурсів:

· матеріалів;

· обладнання;

· людського ресурсу.

Управління Впливи

Технічні

вимоги

результати

Умови

формування

ресурси

Мал. 6. Представлення поняття проекту у вигляді “чорного ящика”

Задля обгрунтування доцільності та здійсненності проекту, аналізу хода його реалізації, а також для заключної оцінки ступеня досягнення цілей проекту і порівняння фактичних результатів із запланованими існує ряд характеристик. До найважливіших з них відносяться техніко-економічні показники:

· обсяг робіт;

· терміни виконання;

· собівартість проекту;

· економічна ефективність системи, що забезпечується реалізацією проекту;

· соціальна та суспільна значимість проекту.

У зв¢язку з тим, що проекти можуть сильно відрізняться по сфері застосування, предметної області, масштабам, тривалості, складу учасників, ступеня складності, значимості результатів тощо.

Клас проекту визначається по складу і структурі проекту. Звичайно розрізняють:

· монопроект (окремий проект, який може бути любого типу, виду та масштабу);

· мультипроект (комплексний проект, що складається з ряду монопроектів і потребує впровадження багатопроектного управління).

Тип проекту визначається по основним сферам діяльності, в яких здійснюється проект. Взагалі можна виділити п¢ять основних типів проекту[3]:

· технічний;

· організаційний;

· економічний;

· соціальний;

· сумісний.

Масштаб проекту визначається по розмірам бюджету, кількості учасників та сфері запровадження. Розрізняють:

дрібні проекти,

малі проекти,

середні проекти,

великі проекти.

Іноді розглядають класифікацію проектів по сфері застосування:

загальнодержавні;

міжгалузеві;

галузеві;

корпоративні;

відомчі проекти;

проекти одного підприємства чи організації;

часткові проекти організації (направлені на вирішення окремої задачі організації).

Поиск по сайту: