У. Загальні засади організації навчального процесу

5.1. Кредитно-модульна система організації навчального процесу розроблена з метою подальшого удосконалення діючої в університеті системи підготовки фахівців на основі впровадження модульно-рейтингових технологій вивчення навчальних дисциплін • та спрямоване на реалізацію таких основних завдань:

- підвищення якості вищої освіти, конкурентоспроможності та престижу випускників академії;

- створення системи оцінювання якості освіти студентів, яка найбільш адаптована до вимог Болонської декларації;

- систематизація знань та активне їх засвоєння упродовж навчального року (семестру);

- відкритість контролю: ознайомлення студентів з всіма формами контрольних заходів та контрольними завданнями на початку вивчення дисципліни;

- підвищення рівня об'єктивності оцінювання знань через збільшення кількості контрольних заходів та застосування 100-бальної шкали оцінювання;

- забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й регламентацією у часі;

- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року (семестру), переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу.

5.2. З кожної навчальної дисципліни викладачем розробляється та затверджується на кафедрі методичний комплекс, що містить:

- робочу програму;

- графік навчального процесу;

- порядок та критерії поточного і підсумкового оцінювання знань;

- перелік завдань, що виносяться для самостійного вивчення та порядок їх контролю;

- приклади типових завдань, що виносяться на іспит;

- список рекомендованої літератури.

5.3. Терміни вивчення теоретичних модулів та проведення відповідних контрольних с заходів попередньо визначаються кафедрою і після узгодження з директором, зазначаються у робочій програмі навчальної дисципліни і графіку навчального процесу. Графіки навчального процесу затверджуються директором і доводяться до відома студентів на початку семестру.

5.4. У вступній лекції викладач зобов'язаний поінформувати студентів про організацію навчального процесу з дисципліни за модульно-рейтинговою системою та детально з нею ознайомити. Зміни діючої системи упродовж поточного семестру не допускаються.

5.5. Відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики викладачем розробляються критерії оцінювання рівня знань, умінь і навичок студента. Такі критерії забезпечують належну градацію і можуть бути застосовані як для підсумкової оцінки, так і для будь-якої її складової.

5.6. Викладач забезпечує розробку методичних матеріалів і контрольних завдань з дисципліни. Контрольні завдання розробляються відповідно до критеріїв оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів.

5.7. Модуль завершується підсумковим контролем, який проводить лектор потоку. Для отримання позитивної оцінки за результатами модульно-рейтингового контролю участь всіх студентів в цьому заході обов'язкова.

5.8. Завдання, які віднесені на самостійну роботу студента, мають відповідати бюджету часу, відведеного для вивчення даної дисципліни за навчальним планом.

5.9. Встановлюється єдина максимальна сума балів - 100 балів. Тобто, це максимально можлива сума балів за всі види робіт з даної дисципліни: семінарські, практичні, лабораторні та інші заняття; контрольні і курсові роботи; самостійне вивчення першоджерел, тем і розділів; робота за індивідуальним планом колоквіуми написання тез, складання заліків. іспитів тощо;

5.10. Кафедри і викладачі можуть встановлювати заохочувальні бали за активну участь в обговоренні навчального матеріалу, творче виконання завдань, за додаткову індивідуальну роботу, яка сприяє поглибленому вивченню курсу (написання і захист реферату, огляд літератури, участь у науковій роботі, публікації статей, олімпіадах, конференціях, виставках, заявках на винаходи тощо), а також вилучати бали за пропуски занять, несвоєчасне виконання завдань тощо. Слід однак мати на увазі, що під час додаткового нарахування балів їх загальна сума не повинна перевищувати максимально допустиме значення (п.3.9.).

5.11. Встановлюється порядок перерахунку рейтингових показників 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4 бальну шкалу та європейську шкалу ЕСТS:

Поиск по сайту: