Таблиці. Таблиці, що утворюють БД, зберігаються у файлах та виглядають як окремі документи або електронні таблиці (наприклад

Таблиці, що утворюють БД, зберігаються у файлах та виглядають як окремі документи або електронні таблиці (наприклад, табличного процесору MS EXEL), їх можна переміщати та копіювати звичайним способом. Але, на відміну від звичайних документів або таблиць, таблиці БД підтримують багатокористувацький режим доступу, тобто вони могуть одночасно використовуватися декілька ми застосуваннями.

Кожна таблиця БД складається зі строк та стовпців та призначена для зберігання даних про однотипні об′єкти предметної області інформаційної системи. Рядок таблиці називають записом, стовпець таблиці – полем (атрибутом) (рис. 24).

		хххххх

Значення даного атрибуту

для даного запису

Стовпець (атрибут, поле)

Рис. 24. Представлення структури таблиці БД

Кожне поле запису містить дані одного з допущених типів, наприклад, строкових, цілечислених або дати. При вводі значення в окреме поле таблиці БД СУБД автоматично виконує перевірку відповідності типу значення атрибуту з типом поля.

Таким чином, структуру таблиці створюють наступні елементи:

- опис полів;

- ключі;

- індекси;

- обмеження на значення полів;

- обмеження цілісності посилання між таблицями;

- права доступу.

Основу структури таблиці складає опис її полів, при умові, що кожна таблиця повинна мати хоча б одне поле. Іноді обмеження на значення полів, обмеження цілісності посилання між таблицями та права доступу називають загальним терміном обмеження.

Ключ представляє собою комбінацію полів, дані в яких однозначно визначають кожний запис у таблиці. Простий ключ складається з одного поля, а складний – з декількох полів. Поля, по яким побудований ключ, називають ключовими. В кожній таблиці може бути визначений лише один ключ, який забезпечує:

- однозначну ідентифікацію записів таблиці;

- запобігає повторенню значень ключа;

- прискорення виконання запитів до БД;

- встановлення зв′язків між окремими таблицями БД;

- використання обмежень цілісності посилань.

Ключ також називають первинним ключем або первинними (головним) індексом.

Вибір ключових полів не завжди є простим та очевидним завданням, особливо для таблиць з великою кількістю полів. Слушним варіантом створення ключа є використання для нього поля відповідного типу (ключ, що автоматично встановлюється СУБД та забезпечує підтримку унікальності значень ключового поля). При цьому розробник БД притримується наступних правил:

- ключ повинен бути унікальним[13]. У складеного ключа значення окремих полів (але не всіх одночасно) можуть повторюватися;

- ключ повинен бути достатнім та не надмірним, тобто не вміщувати поля, що можна вилучити без порушення унікальності ключа;

- в склад ключа не можуть входити поля деяких типів, наприклад, графічне поле або поле коментарів.

Індекс, як і ключ, будується на основі полів таблиці, але він може допускати повтори значень складових його полів. Поля, по яким будують індекси, називають індексними. Простий індекс складається з одного поля, а сполучений (складний) – із декількох полів.

Використання індексу забезпечує:

- збільшення швидкості доступу (пошуку) до даних;

- сортування записів;

- встановлення зв′язків між таблицями;

- використання обмежень цілісності посілань.

Використання індексів підвищує швидкість доступу до даних в таблиці на основі того, що доступ виконується не послідовно, а індексно-послідовним методом. Сортування представляє собою упорядкування записів по значенням поля чи групи полів в порядку зростання або убування їх значень. Індекс служить для сортування таблиць по індексним полям.

Для одної таблиці можна створити декілька індексів. В кожний момент часу один х них можна зробити поточним, тобто активним. Навіть при наявності декількох індексів таблиця може не мати поточного індексу.

В загалі реляційні БД складаються з декількох взаємопов′язаних таблиць. Організації зв′язку (відношень) між таблицями називають зв′язуванням або сполученням таблиць. Зв′язки між таблицями можуть бути встановлені в наступних варіантах:

- при формуванні схеми бази даних шляхом зв′язування таблиць створюваної БД;

- при побудові запитів до створеної БД;

- шляхом зв′язування таблиці створюваної БД з таблицею іншої БД.

Зв′язувати можна дві або декілька таблиць. Але треба відмітити, що в реляційних БД можуть бути і окремі таблиці, що не пов′язані з будь-якою іншою таблицею.

Для зв′язування таблиць використовуються поля зв′язку (іноді використовується термін - співпадаючи поля). Поля зв′язку повинні бути індексованими. Зв′язок між таблицями визначає відношення підпорядкованості, при якому одна таблиця є головною (батьківською, або майстром – Master), а друга – підлеглою (дочірньою, або детальною – Detail). Самий зв′язок (відношення) називають „головний – підлеглий”, „батьківський – дочірній” або „майстер – детальний”.

В підлеглій таблиці для зв′язку з головною таблицею береться індекс, який також зветься зовнішнім ключем. Склад полів цього індексу повинен повністю або часткове співпадати зі складом полів індексу головної таблиці[14].

Робота з пов′язаними таблицями має наступні особливості:

- при зміні (редагуванні) поля зв′язку запису головної таблиці треба відповідно змінювати і значення поля зв′язку всіх підлеглих таблиць;

- при вилученні запису головної таблиці треба вилучати і відповідні їй записи в підлеглій таблиці (каскадне вилучення);

- при додаванні запису в підлеглу таблицю значення її поля повинно бути встановлено рівним значенню поля зв′язку головної таблиці.

Обмеження по установці, зміні полів зв′язку та каскадному вілученню записів можуть бути накладені на таблиці при їх створенні. Ці обмеження входять в структуру таблиці і діють для всіх застосувань, які виконують операції з БД.

Поиск по сайту: