СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Дж. Тельман, "Основы систем баз данных", Москва, Финансы и статистика', 1983г.

2. Дейт К., "Введение в системы баз данных", Москва, 'Hаука', 1980 г.

3. Когловский М.Р., "Технология баз данных на персональных ЭВМ", Москва, 'Финансы и статистика', 1992 г.

4. Шумаков П. В. “Delphi 3.0 и создание баз данных”. Москва 1997г.

5. Дж. Мартин., "Организация баз данных в вычислительных системах" М: Мир 1978г.

6. С.М.Диго "Проектирование и использования баз данных". Москва: Финансы и статистика 1995.

7. Горев А., Ахаян Р., Макашарипов С. «Эффективная работа с СУБД».СПб.:Питер, 1997.— 704 с.,ил.

8. Атре Ш. Структурный подход к организации баз данных. – М.: Финансы и статистика, 1983. – 320 с.

9. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 351 с.

10. Джексон Г. Проектирование реляционных баз данных для использования с микроЭВМ. -М.: Мир, 1991. – 252 с.

11. Мейер М. Теория реляционных баз данных. – М.: Мир, 1987. – 608 с.

12. Тиори Т., Фрай Дж. Проектирование структур баз данных. В 2 кн., – М.: Мир, 1985. Кн. 1. – 287 с.: Кн. 2. – 320 с.

13. Цикритизис Д., Лоховски Ф. Модели данных. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 344 с.

14. Брябрин В.М., "Программное обеспечение персональных ЭВМ", Москва, 'Hаука', 1989 г.

15. Конноли Т., Бегг К., Страчан А. Базы данных: проектирование, реализация и сопро­вождение. Теория и практика. – М.: Изд. Дом «Вильямс», 2000. – 1120 с.

16. Петров В.Н. Информационные системы. – СПб.: Питер, 2002. – 688 с.

17. Кирстен В. От ANS MUMPS к ISO M. – СПб., 1995. – 278 с.

18. Хомоненко А.Д., Гридин В.В. Microsoft Access. Быстрый старт. – СПб.: БХВ-Петербург, 2002. – 304 с.

19. Уэлдон Дж.-Л. Администрирование баз данных / Пер. с англ.; Предисл. В.И.Будзко. – М.: Финансы и статистика. – 1984. – 207 с.

20. Инмон У., Фридман Л. Методология экспертной оценки проектных решений для систем с базами данных / Пер. с англ. С.Е.Писарева; Под ред О.М.Вейнерова. – М.: Финансы и статистика. – 1986. – 280 с.

21. Кроув Т., Эйвисон Д. Базы данных в административных информационных системах. – М.: Финансы и статистика. – 1983. – 168 с.

Додаткова рекомендована література

1. Брыжко В.М., Цимбалюк В.С., Орехов А.А., Гальченко О.Н. Е-будущее и информацион­ное право / Под ред. д-ра юр.наук, проф. Р.А.Калюжного, д-ра экон.наук, проф. М.Я.Швеца. – К.: «Интеграл». - 2002. – 264 с.

2. Каныгин Ю.М., Калитич Г.И. Повышение роли информатики в управлении научно-техническим прогрессом. – К.: УкрНИИНТЭИ. - 1987. – 64 с.

3. Зайцев Н.Г. Принципы информационного обеспечения в системах переработки информации и управления. – К.: Наукова думка. – 1976. – 182 с.

4. Лачинов В.М., Поляков А.О. Собственные теории информатики. Избранные лекции к обосно­ва­нию информодинамики. – СПб.: Изд-во СПбГТУ. – 1998. – 146 с.

5. Берзтисс А.Т. Структуры данных. – М.: Статистика. – 1974. – 408 с.

6. Мидоу Ч. Анализ информационно-поисковых систем. – М.: Мир. – 1970. - 1

7. Белоногов Г.Г., Новоселов А.П. О принципах построения автоматизированных инфор­ма­ци­он­ных систем // Семиотика и информатика. Вып. 13. – М.: ВИНИТИ. – 1979. – С. 5-16.

8. Сэлтон Г. Автоматическая обработка, хранение и поиск информации. – М.: Сов.радио. – 1973. -

9. Черный А.И. Введение в теорию информационного поиска. М.: Наука. – 1975. – 238 с.

10. Основы современной системотехники / Под ред. М.Рабина. – М.: Мир. – 1975. – 528 с.

11. Информационные системы общего назначения. Аналитический обзор систм управления базами данных / Пер.с англ. Под ред. Е.Л.Ющенко. – М.: Статистика. – 1975. – 472 с.

12. Саймон А.Р. Стратегические технологии баз данных: менеджмент на 2000 год: Пер. с англ. / Под ред. М.Р. Когаловского. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 479 с.

13. Марчук Є.К. Україна: нова парадигма поступу. – К.: “Авалон”, 2001. – 216 с.

14. Аветисян Д.О. Проблемы информационного поиска: (Эффективность, автоматическое коди­ро­вание, поисковые стратегии). – М.: Финансы и статистика, 1981. – 208 с.

ЗМІСТ

1. Мета та завдання дисципліни……………………..………………3

2. Тематичний план дисципліни……………………….…………….4

3. Плани лекцій та практичних занять. ……………….…………….5

4. Завдання для самостійної роботи студентів……….………….13

5. Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю…16

6. Конспект лекцій …………………………………………………..19

7. Методичні рекомендації про кредитно-модульну систему

організації навчального процесу…………………………….. …85

8. ТЕСТ для перевірки знань студентів…… ……………………….101

9. Список літератури…………………………………………………118

[1] На початку ери впровадження режиму кдієнт-сервер для його забезпечення використовували SQL-сервер як засіб обробки транзакцій клієнтів (головним чином, на мові структурованих запитів – SQL – Structured Query Language) та організації черги на обробку до БД на файл-сервері. Тому, прийнято в літератури рахувати клієнт-серверний режим супроводжуючим обробку структурованих запитів на SQL-мові. Хоча, і до офіційного визнан­ня науковою спільнотою такої архітектури в інформаційних технологіях були присутні системи управління ба­за­ми даних, що мали механізми обробки транзакцій від віддалених і ло­кальних клієнтів, так званих багато­тер­­мі­нальних систем.

[2] Для такого складного поняття важко дати однозначне формулювання, що охоплює всі признаки запроваджу­ва­ного поняття.

[3] Розробка інформаційних систем відноситься, скоріш за все, до технічних проектів, які мають наступні особливості:

- головна мета проекту чітко визначена, але окремі цілі повинні бути уточнені по мірі досягнення часткових результатів;

- строк завершення і терміни проекту визначені попередньо, бажано їх точне виконання, але вони можуть корегуватися залежно від отриманих проміжних результатів та загального прогресу проекту.

[4] ISO – International Organization Standardization (міжнародна організація по стандартизації). IEC – International Electrotechnical Commission (міжнародна комісія по електротехніці).

[5] Це одна з ведучих фірм на ринку програмного забезпечення засобів автоматизації розробки інформаційних систем, серед яких великою популярністю користується універсальний CASE-засіб Rational Rose.

[6] Її іноді звуть модель “водоспад” (waterfall)

[7] В М-технологіях під глобалом розуміють елемент даних в М, який продовжує існувати після закінчення процесу, що його створив. Глобал – це набір даних (файл) в структуру якого організуються дані або програми системи.

[8] Звичайно СУБД підтримує власну систему іменувань об¢єктів бази даних.

[9] Файловою системою називають набір програм, що виконують для користувачів деякі операції по обробці даних, наприклад вибір інформації та створення на її основі звітів. Кожна програма у файловій системі визначає свої власні дані та управляє ними.

[10] Появу СУБД пов¢язують з розробки проекту польоту корабля Apollo на Луну. На той час не існувало ніяких систем, що могли обробляти чи якось управляти величезною кількістю даних, що були потрібні для реалізації такого проекту. Спеціалісти головного підрядчика – фірми North American Aviation (зараз ця фірма називаєть­ся Rockwell International) – розробили програмне забезпечення під назвою GUAM (Generalized Update Access Method). Головна ідея була побудована на тому, що малі компоненти об¢єднуються докупи як частини більш крупних компонентів до тих пір, поки не буде зібраний весь проект разом. Ця відповідна інвертованому дереву структура часто називається ієрархічною структурою. У середині 60-х роках до сумісної розробки GUAM при­єд­налася фірма ІВМ, в результаті чого була створена система IMS.

[11] Первинний ключ таблиці є детермінантом тому, що його значення визначає значення будь-якого атрибуту таблиці.

[12] Неключевим називається будь-який атрибут, що не входить у склад первинного ключа.

[13] При створенні та веденні БД правильним підходом вважається створення в кожній таблиці ключа навіть в тому випадку, якщо на перший погляд він не потрібен.

[14] Вимога індексувати поля зв′язку не завжди є обов′язковою. При доступі до даних засобами мови SQL можна зв′язати (сполучити) між собою таблиці і не по індексованим полям. В цьому випадку швидкість виконання операцій значно знижується.

Поиск по сайту: