Принципи інтерпретації символічного опису стану предметної області

База даних відображає лише ті факти про предметну область, які лежать у сфері інтересів інформаційної системи. Це означає, що за весь час існування бази даних постійно повинні діяти процеси сприйняття і відбору інформації, що взаємодіє з реальним середовищем і забезпечує актуаль­ний опис стану предметної області. Припустимо, що користувачі баз даних мають узгоджені представлення про предметну область, що відображається в ній і в кожен момент часу мають єдину точку зору відносно того, відповідають ці відомості реальній дійсності. Таким чином, кожній предметній області відповідає множина припустимих станів баз даних, кожний з яких включає сукупність фактів, потенційно сумісно реалізуємих у будь-який момент часу. Таку множину природно називати множиною уявлених станів предметної області.

Стан предметної області визначений, якщо відомі існуючи в ній об¢єкти, їх власти­вості та відношення об¢єктів. Опис стану предметної області є символічне представлення фак­тів, що відповідні зовнішньому світу. Природно припустити, якщо користувачі бази даних мають узгоджене представлення про предметну область, що відображається у базі даних, то вони у кожний момент часу мають також узгоджену точку зору відносно того, чи відповідає даний опис предметної області зовнішньому світу чи ні. Звідси виходить, що всі користувачі бази даних повинні розуміти деяку мову, що використовується для опису стану зовнішнього світу. Відношення між станом предметної області та його описом на такій загальній мові показано нижче (див. мал. 16).

Зовнішній світ

Сприймання, відбір

Семантика Стан предметної

мови опису області

Мал. 16.

Загальнодоступним є опис стану предметної області на природній мові. В такому випадку користувачі бази даних, спираючись на знання семантики, зуміють встановити дійсність її речень по відношенню до предметної області. Оскільки база даних представляє собою опис стану предметної області на формальній мові, завжди припускається, що віднесення об¢єктів в базі даних їх реальним прообразам досягається лише через посередництво описів стану предметної області на природній мові.

Введення формальної мови приводить до необхідності однозначного перекладу описів на одній мові в описи на іншій. Описи стану на природній і формальній мові еквівалентні, якщо одне з них є результатом перекладу іншого, а також, якщо їх інтерпретацією є один і той же абстрактний стан.

Проста модель, що задовільняє таким вимогам, трактує абстракті стани як сукупність множини абстрактних об¢єктів Е, множини типів Т (кожен Т_j ä Т є підмножина E = U T_j, де Т _j ä Т), а також сукупності відношень R, в якій кожне відношення R _i має ступень n _i: R _i Í E ⁿⁱ. Інтерпретація опису стану предметної області на природній мові (І _ЕА) є відповідність:

· фраз, що однозначно іменують різні реальні об¢єкти, різноманітним абстрактним об¢єктам із Е;

· фраз, що означають властивості об¢єктів, типам із Т;

· фраз, що означають взаємовідношення конкретних об¢єктів, кортежам відношень із R.

Один і той же об¢єкт, що володіє різноманітними властивостями, може належати різ­ним типам. Речення природної мови є ствердженням про то, що деякі об¢єкти володіють визна­ченими властивостями або між конкретними об¢єктами існують визначені взаємо­від­но­шення. У першому випадку речення становиться фактом (реченню відповідає істинне зна­чення), якщо об¢єкти в абстрактному стані, що однозначно іменуються конструкціями таких речень, належать до типів, що визначаються фразами, які визначають властивості об¢єктів.

В другому випадку речення становиться фактом, якщо об¢єкти, що визначаються зв¢язаними друг с другом в реченні іменами об¢єктів, утворюють кортеж відповідного відношення. Якщо вказані вище умови не виконуються, реченню відповідає значення “неправда”, що свідчить про те, що речення не є фактом. Абстрактний стан є моделлю опису стану на природній мові, якщо є інтерпретація І _ЕА, така що всім реченням цього опису відповідає значення “істина”, а всім реченням, що не належать опису, - значення “неправда”.

Поиск по сайту: