І. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

Атестаційний тиждень передбачається для проведення контрольних заходів (підсумкового модульного або семестрового контролю з навчальної дисципліни). На кожен день атестаційного тижня плануються контрольні заходи з однієї - двох навчальних дисциплін. Під час атестаційного тижня у випадках, визначених цим Положенням, також можуть проводитись аудиторні заняття з окремих дисциплін за розкладом навчальних занять, а контрольні заходи з них проводитись у навчальні тижні, або у атестаційний тиждень наступного модульно-атестаційного циклу.

Екзаменаційна сесія - період навчального часу студента, призначений для проведення (у випадках, які визначені цим Положенням) додаткового семестрового контролю. На один день екзаменаційної сесії планується ДСК з однієї навчальної дисципліни.

ECTS (ЄІСТС) - європейська кредитно-трансферна система (European Credit Transfer System), яка ставить на меті уніфікацію вимірювання обсягів і оцінювання навчальної роботи студента.

Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів; завершена задокументована частина навчальної дисципліни, практики, курсового проектування тощо, що підлягає обов'язковому оцінюванню та зарахуванню. Заліковий кредит складають певні модулі навчальної дисципліни. У заліковому кредиті оцінюються всі види навчальної діяльності студента, що формують компетенції.

Змістовний модуль - розділ або сукупність розділів навчальної дисципліни, що за своїм змістом становлять логічно завершену її частину і підпорядковані наданню певних компетенцій. Змістовні модулі нормативних навчальних дисциплін визначаються освітньо-професійними програмами галузевих стандартів вищої освіти.

Кредит - умовна мінімальна одиниця виміру обсягу навчальної роботи студента при вивченні певної складової навчальної програми чи окремої дисципліни, засвоєної студентом під час навчання, яка визначає суму аудиторію) та самостійної роботи студента й становить 30 академічних годин.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Контроль систематичності та активності роботи студента передбачає оцінку систематичності відвідування всіх навчальних занять та контрольних заходів, а також активності при їх проведенні.

Модуль - це визначена робочою програмою логічно завершена частина навчальної дисципліни (змістовного модулю), що включає певні види навчальної роботи студента (вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних та лабораторних робіт, індивідуальних завдань тощо).

Модульна атестація — оцінювання з модуля, що здійснюється шляхом нарахування студентові рейтингових балів за певною шкалою оцінювання на підставі поточного модульного контролю і проведення підсумкового модульного контролю (ПМК) як контрольного заходу.

Модульно-атестаційний цикл (МЦ) - частина семестру, призначена для вивчення модуля, визначеної групи модулів навчальної дисципліни (змістовного модуля або невеликої за обсягом навчальної дисципліни в цілому) і здійснення з них модульного (або підсумкового семестрового) контролю. Переважно його тривалість становлять п'ять тижнів теоретичного навчання і шостий тиждень - атестаційний. Уразі ненадходження від кафедри інших пропозицій на початку МЦ планується додатковий тиждень «лекційної начитки» для забезпечення випереджаючого викладення теоретичного матеріалу. Допускається інша тривалість модульного циклу, визначена графіком навчального процесу.

Модульний контроль – це оцінювання засвоєння студентом частини навчального матеріалу дисципліни, що складає завершальний навчальний модуль.

Навчальний рейтинговий бал студента – це порядкова позиція студента серед студентів даного курсу, спеціальності, напряму підготовки, визначена на підставі його загального рейтингового балу після закінчення семестру.

Оцінювання здійснюється на підставі поточного контролю за навчальною роботою студента і проведення модульної та семестрової атестації за традиційною національною шкалою, багатобальною (диференційованою) шкалою ВНЗ та міжнародною шкалою ECTS.

Підсумковий модульний контроль - підсумковий контрольний захід із залікового кредиту навчальної дисципліни (модуля або модулів, що його складають), який проводиться переважно в атестаційний тиждень МЦ у письмовій формі, екзамену або методом тестування у складі однієї або декількох академічних груп.

Підсумковий семестровий контроль (ПСК) - контрольний захід, який складають у визначених цим Положенням випадках невстигаючі студенти.

Вимоги до організації та методичного забезпечення підсумкового семестрового контролю та додаткового семестрового контролю як контрольних заходів такі ж, як до «екзамену», Вони проводяться у письмовій формі або методом тестування за винятком випадків, коли перевіряються навички особистісної комунікації (синхронний переклад чи ведення дискусії або діалогу майбутнім журналістом та таке інше).

Підсумкова оцінка – це кількість балів за 4-х бальною шкалою, яка відбиває рівень засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни і виставляється до заліково-екзаменаціійної відомості на підставі поточного або рейтингового балу.

Поточний модульний контроль — це система перевірки розуміння та засвоєння програмного матеріалу; контроль виконання студентом окремих видів навчальної роботи і оцінювання нарахуванням рейтингових балів за різнопланову поточну роботу шляхом контролю відвідування лекційних занять, під час проведення лабораторних, практичних, семінарських занять, за виконанням індивідуальних завдань тощо.

Поточний рейтинговий бал – це сума балів з навчальної дисципліни, отриманих протягом семестру, яка не перевищує максимальну допустиму.

Семестрова атестація - оцінювання навчальної роботи студента за семестр на підставі результатів модульної атестації. У визначених даним Положенням випадках можуть також разом з модульною атестацією проводитись заходи додаткового семестрового контролю (ДСК) або підсумкового семестрового контролю (ПСК). При цьому семестрова атестація замінює поняття «диференційований залік» та «екзамен».

ІІ. ПОБУДОВА НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

2.1. Навчальні плани підготовки фахівців укладаються відповідно до «Положення щодо порядку розроблення навчальних планів та їх організаційного супроводу у Інституті суспільно-політичних наук» і містять:

- графік навчального процесу;

- навчальний план за напрямом підготовки (зі спеціальності);

- робочі семестрові навчальні плани.

2.2. Графік навчального процесу передбачає розподіл навчального року на 2 семестри, кожен з яких розподіляється на 3 модульні цикли. Наприкінці кожного семестру планується екзаменаційна сесія. Навчальний рік містять 60 кредитів, а семестр - приблизно 30 кредитів навчальної роботи студента (за один тиждень студент виконує приблизно 1,5 кредити навчальної роботи).

Графік навчального процесу містить Інформацію:

— назва напряму підготовки (спеціальності), форма навчання, освітньо-

кваліфікаційний рівень, термін навчання, кваліфікація, що надається;

— розподіл тижнів навчального року (52 тижні) на періоди теоретичного

навчання, екзаменаційних сесій, державної атестації та виконання дипломних проектів (кваліфікаційних робіт), практичної підготовки, канікул (не менше В тижнів за рік, крім випускового) у межах кожного навчального року;

— підсумок у тижнях по кожному навчальному року періодів теоретичного навчання, екзаменаційних сесій, практик, канікул, державної атестації;

— види практик та терміни їх проведення;

— форми державної атестації.

2.3. Один кредит навчальної роботи студента становить 30 годин загального навчального часу, в тому числі:

- до 3-х годин на тиждень аудиторної роботи протягом модульного циклу (в середньому 16-14 годин на освітньо-кваліфікаційних рівнях (ОКР) бакалавр і спеціаліст та до 10 годин на ОКР магістр);

- відповідно 16-20 години самостійної роботи; при цьому самостійна робота студента (СРС) включає опрацювання навчального матеріалу, індивідуальну роботу під керівництвом викладача (IPC) та проведення контрольних заходів.

2.4. При складанні навчального плану повинні виконуватись наступні принципи:

- обсяги навчальної роботи з дисциплін повинні бути не меншими, ніж зазначено у освітніх стандартах і кратними 0,5 кредита;

- загальний обсяг навчальної роботи за семестр повинен становити приблизно 30 кредитів, за рік - 60 кредитів, за період підготовки бакалавра (4 роки) - 240 кредитів;

- виходячи із рекомендацій МОВ України потрібно планувати не більше 3...5-ти курсових проектів (робіт) за період бакалаврської підготовки, тобто у середньому один курсовий проект (робота) на рік; обсяг навчальної роботи при виконанні курсових проектів (робіт) повинен становити не менше 1,5 - 2,5 кредита (він призначається із загального обсягу навчальної дисципліни). Курсовий проект (робота) розглядається як певний модуль навчальної дисципліни, але на нього у навчальному плані окремо призначаються обсяги навчальної роботи і також окремо здійснюється оцінювання.

Можливе виконання комплексних (міждисциплінарних) курсових проектів (робіт), із призначенням на них певних обсягів навчальної роботи, які оцінюються як окремі навчальні дисципліни;

- для упорядкування консультаційної роботи, ліквідації студентами поточної заборгованості з дисциплін та, як виняток, за відсутності групових аудиторних занять для здійснення поточних групових контрольних заходів у розкладі занять планується індивідуальна робота студентів під керівництвом викладача (IPC). Обсяг IPC входить до обсягу самостійної роботи студента. Цей вид занять не є обов'язковим для студента, IPC не можуть проводитись у формі традиційного лабораторного, практичного або семінарського заняття. Підсумкові обсяги IPC з дисциплін, що вивчаються одночасно, повинні разом з обсягом аудиторної роботи становити не більше 36 годин на тиждень. Для виконання курсового проекту (роботи) після завершення теоретичного навчання з дисципліни IPC планується у обсязі 1-2-х годин на тиждень протягом модульного циклу.

2.5. Семестровий навчальний план повинен містити докладну інформацію щодо змісту організації навчального процесу у семестрі і призначений для планування роботи викладачів і студентів.

Семестрове планування навчальної роботи повинно здійснюватись на таких засадах:

- сумарний обсяг аудиторної роботи студента протягом кожного модульного циклу не повинен перевищувати на 1- 4 курсах 30 годин на тиждень; на 5-му курсі за навчальними планами підготовки спеціалістів та магістрів обсяг аудиторної роботи за модульними циклами повинен становити відповідно 24 та 18 годин на тиждень (без урахування IPC). При цьому допускається відхилення обсягів аудиторної роботи у модульних циклах в межах ±10%;

- планування індивідуальних завдань повинно здійснюватися на основі розрахунку наявних обсягів самостійної роботи студента, виходячи із фактичної трудомісткості їх виконання. Вид індивідуального завдання повинен визначатись на підставі його змісту, викладеного в робочій програмі дисципліни та у відповідній науково-методичній розробці. Як правило у семестрі планується не більше одного визначеного навчальним планом індивідуального завдання з дисципліни.

Поиск по сайту: