|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Спіральна модель життєвого циклу
Спіральна модель життєвого циклу, на відміну від каскадної, припускає ітераційний процес розробки інформаційної системи. При цьому зростає значення початкових етапів життєвого циклу, таких як аналіз і проектування, на яких перевіряється та обгрутовується можливість реалізації технічних рішень шляхом створення прототипів. Ітерації. Кожна ітерація представляє собою повний завершений цикл розробки, що призводить до випуску внутрішньої або зовнішньої версії виробу (або підмножини кінцевого продукту), який удосконалюється від ітерації до ітерації для того, щоб стати закінченою системою (мал.9). Мал. 9. Спіральна модель життєвого циклу інформаційної системи
Таким чином, кожний етап спіралі відповідає створенню фрагменту або версії програмного виробу, на якому уточнюються цілі і характеристики проекту, визначається його якість виконання, плануються роботи наступного витка спіралі. На кожному етапі поглиблюються і послідовно конкретизуються деталі проекту, в результаті чого відбирається обгрунтований варіант, що доводиться до остаточної реалізації. Використання спіральної моделі дозволяє переходити на наступний етап виконання проекту не чекаючи повного завершення роботи на поточному етапі – незавершену роботу можна виконати на наступній ітерації. Головна мета кожної ітерації – як можна скоріше завершити створення роботоспроможного продукту, який можна показати користувачам. Таким чином, значно спрощується процес внесення уточнень і доповнень в проект. Переваги і недоліки спіральної моделі. Спіральний підхід до розробки програмного забезпечення дозволяє подолати більшість недоліків каскадної моделі, а також забезпечити ряд додаткових можливостей, роблячи процес розробки більш гнучким. Розглянемо більш детально основні переваги: · ітераційна розробка суттєво спрощує внесення змін в проект при змінах вимог замовника; · при використанні спіральної моделі окремі елементи інформаційної системи інтегруються у єдине ціле поступово. При ітераційному підході це відбувається постійно, безперервно, а оскільки інтеграція розпочинається з меншого числа елементів, то виникає значно менше проблем при її проведенні (по деякім оцінкам, інтеграція при каскадній моделі займає до 40% всіх витрат в кінці проекту); · зменшення рівня ризиків, що є наслідком попередньої переваги, тому що ризики виявляються в основному при інтеграції. Найбільш велика доля ризиків на початку розробки, при продовженні розробки рівень ризиків зменшується, такий порядок правомірний для всіх моделей розробки, але при використовуванні спіральної моделі це відбувається скоріше; · ітераційна розробка забезпечує більшу гнучкість в управлінні проектом, даючи можливість внесення тактичних змін у виріб, що розроблюється. Наприклад, можна скоротити терміни розробки за рахунок зменшення функціональності системи, або використати в якості складових частин інформаційної системи продукцію сторонніх фірм замість власних розробок. Це може бути актуальним в умовах конкурентної боротьби, коли необхідно протистояти просуванню виробу, що пропонують конкуренти; · ітераційний підхід спрощує повторне використання компонентів (дозволяє використовувати компонентний підхід до програмування). Це пов¢язано з тим, що простіше виявити (ідентифікувати) загальні частини проекту, коли вони вже розроблені, ніж роботи спроби виділити їх на самому початку проекту. Аналіз проекту після проведення декількох початкових ітерацій дозволяє виявити загальні, багатократно використовуваних компонентів, котрі на подальших етапах будуть удосконалені; · спіральна модель дозволяє отримати більш стійку і надійну систему. Це пов¢язано з тим, що помилки і слабкі місця виправляються на кожній ітерації. Одночасно можуть бути відкориговані критичні параметри ефективності, що при використанні каскадної моделі виконуються лише перед впровадженням системи; · ітераційний підхід дозволяє удосконалювати процес розробки – аналіз, що проводиться в кінці кожної ітерації, дозволяє проводити оцінку того, що потрібно бути зміненим в організації розробки, та поліпшено на наступних ітераціях. Недоліки спіральної моделі організації розробки інформаційних систем. · головна проблема спіральної моделі – визначення моменту переходу на наступний етап. Для її вирішення необхідні часові обмеження на кожний цикл з етапів життєвого циклу, бо інакше процес розробки може перетворитися у безкінцевий процес удосконалення системи; · спіральна модель потребує для своєї реалізації розроблення складного спеціального програмно-технологічного забезпечення автоматизації проектування, розподілу і інтеграції одночасно частин проекту, що розробляються одночасно всіма групами, тобто складної автоматизованої технології одночасного проектування великими колективами розробників. При цьому якість кінцевої продукції все більш залежить від якості засобів системи автоматизованого проектування та якості їх застосування; · вартість програмно-технологічних засобів автоматизації проектування досить велика у порівняні з бібліотеками програм, що потребуються для каскадної моделі розробки.
3. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАБОРІВ ДАНИХ (ФАЙЛІВ) В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |