Характеристика, класифікація і оцінка основних засобів

1) П(С) БУ –2,7, 14, 27, 28, 32

2) ПКУ ст.144 - 146;

3) План рахунків (рахунок 10, 11,15).

4) Методичні рекомендації по бухгалтерському обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.2003 р. № 561.

5) Наказ Мінстата від 29.12.1995 р. №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

Згідно П(С) БУ – 7 «Основні засобив»: основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, передбачуваний термін корисного використання яких більше 1 року (або операційного циклу, якщо він більше року).

Згідно 14.1.138 ПКУ основні засоби – це матеріальні активи, в тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості земля,незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних архівів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Основні засоби по П(С)БУ 7 підрозділяються на наступні групи:

I. Основні засоби - рахунок 10 Субрахунок

1. земельні ділянки; 101

2. капітальні витрати по поліпшенню земель; 102

3. будівлі, споруди і передавальні пристрої; 103

4. машини і устаткування; 104

5. транспортні засоби; 105

6. інструменти, прилади, інвентар (меблі); 106

7. тварини; 107

8. багаторічні насадження; 108

9. інші основні засоби. 109

II. Інші необоротні матеріальні активи - рахунок 11 Субрахунок

1. бібліотечні фонди; 111

2. малоцінні необоротні матеріальні активи; 112

3. тимчасові (нетитульні) споруди; 113

4. природні ресурси; 114

5. інвентарна тара; 115

6. предмети прокату; 116

7. інші необоротні матеріальні активи. 117

III. Незавершені капітальні інвестиції

у необоротні матеріальні активи - рахунок 15 Субрахунок

1. Капітальне будівництво; 151

2. Придбання (виготовлення) основних засобів; 152

3. Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів; 153

4. Придбання (створення) нематеріальних активів; 154

5. Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів; 155

IV. Інвестиційна нерухомість (П (С) БУ № 32) 100

Для віднесення об'єктів основних засобів до групи МНМА підприємства можуть самостійно встановлювати вартісну ознаку, яка затверджується наказом «Про облікову політику».

Порядок віднесення матеріальних активів до основних залежно від вартісної ознаки 2500 грн. в податковому обліку (ст. 14.1.138 ПКУ) не впливає на їх відображення в бухгалтерському обліку.

Згідно із ПКУ основні засоби діляться на 16 груп (ст.145): (9 по сч.10 и 7 по сч. 11)

По приналежності основні засоби діляться на:

- власні

- орендовані.

По використанню основні засоби діляться на:

- діючі

- недіючі

- резерв.

За призначенням основні засоби діляться на:

- виробничі

- невиробничі.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, зв'язані з використанням цього об'єкту і його вартість може бути достовірно визначена. Основні засоби оцінюються за первинною, відновною, балансовою (залишковою) і ліквідаційною вартістю.

Первісна вартість – це історична (фактична) собівартість необоротних активів в сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, витрачених для придбання або створення необоротних активів.

Первинна вартість об'єкту згідно п.8 П(С) БУ-7 включає:

1. Суми, сплачені постачальникам і підрядникам (без непрямих податків);

2. Реєстраційні збори, державні мита і аналогічні платежі, здійснювані при придбанні основних засобів;

3. Ввізний митний збір;

4. Податки, що не відшкодовуються підприємству, сплачені при придбанні;

5. Витрати на страхування ризику доставки об'єкту;

6. Витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

7. Інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, придатного для використання із запланованою метою.

Приклад.

Фірма придбала устаткування за ціною 12000грн, в т.ч. ПДВ 2000грн. Сплачений залізничний тариф за доставку – 1500грн, в т.ч. ПДВ 250грн, оплата праці монтажникам – 800грн, за транспортування – 400грн (без ПДВ). Визначити первинну вартість устаткування.

Первинна вартість = 10000+1250+800+400=12450.

Якщо це устаткування використовуватиметься в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях, то податковий кредит по ПДВ не відшкодовується і включається в первинну вартість об'єкту:

12000 + 1500 + 800 + 400 = 14700,0 грн.

Також визначається первинна вартість об'єкту на підприємстві, яке не зареєстроване платником ПДВ.

Відновна вартість – це переоцінена вартість.

Залишкова вартість (балансова) – це первинна вартість за вирахуванням амортизації.

Ліквідаційна вартість – оцінка об'єкту на дату ліквідації.

Поиск по сайту: