Нормативні основи організації бухгалтерського обліку в Україні

Організація нормативно-правового забезпечення

бухгалтерського обліку

1. Основні принципи облікової політики

2. Порядок складання облікової політики

Ключові терміни

облікова політика

Нормативні документи:

- Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в

Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р.

- П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене

наказом Мінфіну від 31.03.1999 р. №87

1. Основні принципи облікової політики

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які

використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.

Формування статей фінансової звітності підприємства повинні

здійснюватись відповідно до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського

обліку. Як відомо, П(С) БО передбачають можливість застосування різних

методів щодо оцінки активів, зобов’язань, доходів та витрат у фінансовій

звітності. Залежно від обраних методів показники фінансової звітності можуть мати різні значення.

Конкретні принципи, методи й процедури, що використовуються для

складання відповідної статті фінансової звітності, утворюють елемент облікової політики.

Елементи облікової політики підприємства формуються з

урахуванням наступних принципів підготовки фінансової звітності:

- обачності;

- повного висвітлення;

- автономності;

- послідовності;

- безперервності;

- нарахування та відповідності доходів і витрат;

- превалювання змісту над формою;

- історичної (фактичної) собівартості;

- єдиного грошового вимірника;

- періодичності.

Згідно з П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі -

П(С)БО 1) фінансова звітність підприємства формується з дотриманням

принципу послідовності, що передбачає постійне (з року в рік) застосування

підприємством вибраної облікової політики.

Зміна облікової політики відбувається у таких випадках:

- при зміні статутних документів;

- при зміні вимог органу, який затверджує П(С) БО;

- якщо такі зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій

у фінансовій звітності.

Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у

фінансовій звітності.

Не вважається зміною облікової політики її встановлення для подій і

операцій, що не відбувалися раніше на підприємстві або що відрізняються від

попередніх. Наприклад, не вважатиметься зміною облікової політики ухвалення рішення про особливості обліку доходів за довгостроковими договорами, якщо на підприємстві їх до цього не було.

У разі зміни облікової політики підприємству потрібно розкрити:

- причини й сутність змін;

- суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

- факт повторного надання порівняльної інформації у фінансових звітах

або недоцільність такого перерахунку.

У примітках до фінансової звітності підприємства треба описати принципи

оцінки статей звітності й методи обліку за окремими статтями звітності.

Наказ про облікову політику підприємства видає на початок року керівник

підприємства. Він є керівництвом до дії для працівників бухгалтерії або інших посадових осіб, які виконують ці обов'язки.

Розпорядчий документ про облікову політику повинен складатися з двох частин:

• Порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві, що

визначає організаційні заходи;

• Облікова політика підприємства, що визначає облікові принципи й

процедури.

В основу першої частини повинні бути покладені норми ст.8 Закону

України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», що

визначають порядок організації і ведення бухгалтерського обліку.

Поиск по сайту: