 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Розділ 1. Порядок формування та облік статутного капіталу
Отже, власний капітал формується за рахунок двох основних джерел, а саме: капіталу, внесеного засновниками, і капіталу, накопиченого в результаті господарської діяльності (рис. 1.1.).
Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і представляють собою чисті активи підприємства.
До власного капіталу відносять: статутний капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал. Основний зміст поелементної розшифровки власного капіталу наведено в таблиці 1.1.
Рис. 1.1 – Складові власного капіталу
Основним елементом власного капіталу є статутний капітал – один із основних показників, що характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Він відображається в сумі, що зареєстрована в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства. Виключенням є інвестиційні проекти, в яких статутний капітал відображається в бухгалтерському обліку та звітності в міру його сплати та в розмірах, що фактично склалися на звітну дату.
Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників) фіксується в засновницьких документах підприємства. Розмір статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі повинні бути тотожними.
Таблиця 1.2 - Зміст складових власного капіталу
| № з/п | Стаття власного капіталу | Зміст |
| Статутний капітал | Зареєстрована вартість простих та привілейованих акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксовані в статутних документах. | |
| Додатково вкладений капітал | Сума перевищення вартості продажу акцій над номінальною вартістю (емісійний дохід). | |
| Інший додатковий капітал | Сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від фізичних або юридичних осіб, інші види додаткового капіталу. | |
| Резервний капітал | Сума резервів створених підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів. | |
| Неоплачений капітал | Заборгованість власників (учасників) по внесках до статутного капіталу. | |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | Прибуток, реінвестований у підприємство або непокритий збиток. | |
| Вилучений капітал | Фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів. |
Сума, яка на дату підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства. Невкладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу і в балансі відображаються зі знаком „-".
Додатковий капітал складається із емісійного доходу, тобто доходу одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.
Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу. Він показує, що капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретною фізичною особою(акціонером). Вилучений капітал повинен бути проданий або анульований.
Кошти резервного (страхового) капіталу використовуються відповідно до напрямків, передбачених в установчих документах: як правило у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами у випадку ліквідації товариства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.
Статтею 14 Закону України „Про Господарські товариства" передбачено створення в господарському товаристві резервного капіталу у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу передбачається установчими документами, але не менше 5% суми чистого прибутку.
Нерозподілені прибутки – це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, які зменшені на суму прибутків використаних у звітному році, включаючи нарахування податку на прибуток. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансові результати діяльності збиткові, то сума збитку зменшує суму власного капіталу.
Власний капітал підприємства - це частина в активах підприємства, що залишається після відрахування його зобов'язань (п.4 П(С)БО 2 "Баланс")
Мінімальний розмір статутного капіталу знову заснованого ТОВ згідно ст. 52 Закону України „Про господарські товариства" від 19.09.91р. повинен бути не меншим суми, еквівалентної однієї мінімальної заробітної плати, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення ТОВ. Станом на 01.01.2011р. – 941 грн.
Відомості про розмір і порядок створення статутного капіталу, розміру часток кожного з учасників, складі й порядку внесення ними внесків повинні міститися в установчих документах.
До моменту реєстрації ТОВ кожний з учасників зобов'язаний внести в статутний капітал не менш 50 % зазначеного в установчих документах внеску.
Внесками учасників і засновників товариства можуть бути:
- будинки, споруди, устаткування й інші матеріальні цінності;
- цінні папери;
- права користування землею, водою, будинками, спорудами,
- устаткування й інші майнові права;
- кошти, у тому числі в іноземній валюті.
Внески, відмінні від коштів, повинні бути оцінені в гривнях.Порядок оцінки внесків вказується в установчих документах товариства. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, кошти, отримані в кредит і під заставу. Крім того, забороняється вносити як внесок у статутний капітал векселя.
Якщо як первісний внесок (до моменту державної реєстрації підприємства) вносяться кошти, то в банку відкривається рахунок для формування статутного капіталу. При відкритті такого рахунку представляються наступні документи:
- рішення засновників про визначення особи, якому надається. право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій із цим рахунком, оформлене у вигляді доручення, завіреного нотаріально (якщо хоча б одним із засновників є фізична особа);
- копія установчого договору, завірена нотаріально (якщо засновником є фізична особа);
- заява про відкриття рахунку, підписана вповноваженим засновниками особою;
- картка зі зразком підпису особи, якому засновниками надано право розпорядчого підпису, завірена уповноваженим працівником банку.
Цей рахунок починає функціонувати як поточний тільки після одержання банком документів про реєстрації товариства у встановленому порядку. У випадку відмови в реєстрації товариства або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, кошти повертаються засновникам, учасникам, а рахунок закривається.
Поиск по сайту: