Витрати майбутніх періодів

1. До необоротних активів належать:

а) Нематеріальні активи - це придбані права користу­вання природними ресурсами, майном, об'єктами інтелекту­альної власності тощо.

б) Основні засоби, до яких належать будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, тварини робочі й продуктивні та ін. Вони використовуються в господарській діяльності в незмінній натуральній формі тривалий час, як правило більше року, зношуються поступово і тому переносять свою вартість на готову продукцію частинами, у міру зносу. Це, наприклад, будівля, що належить вашому підприємству, де знаходяться офіс, оргтехніка, автомобілі та ін., що є власністю вашого підприємства тощо.

в) Інші необоротні активи, до яких належать:

- незавершене будівництво;

- довгострокові фінансові інвестиції, інші фінансові інвестиції;

- довгострокова фінансова заборгованість;

- відстрочені податкові кредити;

- інші необоротні активи.

2. До оборотних активів належать:

а) Запаси, до яких віднесені:

- виробничі запаси (матеріали, паливо, запасні частини, насіння та корми).

Вони використовуються в процесі виробництва одноразово й повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, тому вся їхня вартість одразу переноситься на собівартість готової продукції. Наприклад, на виробництво цукру за добу перероблено п'ять тисяч тонн цукрового буряку. Вартість цукрового буряку повністю перейшла на собівартість готової продукції - цукру;

- тварини на вирощуванні та відгодівлі

- малоцінні та швидкозношувані предмети терміном служби до 1 року - незавершеному виробничому - це предмети, що перебувають у незавершеному виробничому процесі (наприклад жовтий цукор у дифузії);

- готова продукція - це закінчена в обробці продукція, що відповідає встановленим технічним умовам, знаходиться на складі підприємства-виготувача або відвантажена споживачу;

- товари - це продукти праці, вироблені й призначені для продажу. Будь-який товар має дві властивості — споживчу вартість і вартість. Споживча вартість — здатність речі задовольнити яку-небудь людську потребу і здатність обмінюватися на інші речі. Одні речі задовольняють людські потреби безпосередньо, як предмети споживання (наприклад, хліб, одяг тощо), інші, непрямі, - як засоби виробництва (сировина, верстати тощо).

6) Дебіторська заборгованість - це заборгованість різних підприємств та фізичних осіб перед вашим підприємс­твом. Наприклад, заборгованість за товари або інші матері­альні цінності, відвантажені покупцям, але не оплачені, за виконані роботи та послуги, за підзвітні суми, видані працівникові під звіт, по векселях одержаних, по авансах виданих та ін. Підприємства й особи, винні вашому підпри­ємству, називаються дебіторами, а їхня заборгованість вашому підприємству - дебіторською заборгованістю.

До дебіторської заборгованості належить також заборгова­ність з нарахованих доходів, а також поточні фінансові інвестиції.

в) Грошові кошти та їхні еквіваленти:

- у національній валюті;

- в іноземній валюті;

- інші оборотні активи.

3. До витрат майбутніх періодів належать витрати, що здійснені у даному звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів. До таких витрат належать:

- витрати з освоєння виробництва, нових видів продукції;

- суми передплати періодичних видань та ін.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні джерела господарських засобів гру­пують за чотирма ознаками:

1. Власний капітал.

2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

3. Довгострокові зобов'язання.

4. Поточні зобов'язання.

Власний капітал

До власного капіталу належать:

а) Статутний капітал (капітал - це джерело створення підприємства).

На підприємствах державної власності Статутним капіталом називається розмір коштів, наданих підприємству державою для виконання встановленого йому плану. Статутний капітал як розмір коштів насамперед втілюється в основні засоби підприємства. Тому будь-які зміни величини основних засобів підприємства призводять до зміни величини Статутного капіталу.

Частина Статутного капіталу, втілена в основні засоби підприємства, називається основною частиною Статут­ного капіталу або Основним капіталом; частина цих же коштів втілюється також і в оборотні засоби в запасах матеріалів, готової продукції, щоденних витратах виробництва, необхідних підприємству для його нормальної роботи.

Частина Статутного капіталу, втілена в оборотні засоби підприємства, називається оборотною частиною Статутного капіталу або Оборотним капіталом.

Облік Статутного капіталу ведеться без розподілу його на основну й оборотну частини, оскільки такий розподіл можна визначити шляхом простого розрахунку по балансу підприєм­ства. З цією метою сума залишку Статутного капіталу зіставляється із сумою залишку основних засобів на ту ж дату. Перевищення суми Статутного капіталу над сумою основних засобів становитиме оборотну частину Статутного капіталу.

Основна й оборотна частини Статутного капіталу підпри­ємства змінюються. Зміни основної частини Статутного капіталу зумовлюються змінами основних засобів підприємс­тва. Зміни оборотної частини Статутного капіталу на держав­ному підприємстві зумовлюються або вилученням з підприєм­ства частини оборотних засобів (у випадках, коли виявляється їхнадлишок), або передаванням оборотних засобів вищою організацією підприємству, коли внаслідок збільшення обсягу роботи підприємство потребує більше оборотних засобів, ніж воно має.

На підприємствах з іншими формами власності (крім державної) Статутний капітал - це сумарний підсумок внесків (вкладів) учасників (власників) підпри­ємства у майно (кошти) для забезпечення нормальної госпо­дарської діяльності, передбаченої Статутом підприємства.

Статутний капітал підприємства, яке викуповується його колективом, розраховується як сума майна по залишковій вартості (за вирахуванням зносу), готівки, коштів на Розра­хунковому рахунку і в дебіторській заборгованості за вираху­ванням кредиторської заборгованості.

Якщо підприємство перетворюється на акціонерне товарис­тво, то на величину розрахованого таким чином Статутного капіталу випускаються акції, які розміщуються серед членів колективу (акціонерне товариство закритого типу) або реалі­зуються всім бажаючим (акціонерне товариство відкритого типу).

Вклади до Статутного капіталу (в оплаті акцій) можуть бути внесені коштами, майном, матеріальними цінностями, нематеріальними активами, облігаціями й іншими цінними паперами.

Майно і нематеріальні активи можуть передаватися або у власність підприємства, або в користування. Активи, надані у власність, не повертаються колишньому власникові, а надані в користування - повертаються власникові по закінченні встановленого терміну.

Оцінюються майно і нематеріальні активи, передані у власність підприємства, спільним рішенням учасників на зборах засновників, а майно, передане в користування, оцінюється виходячи з орендної плати за користування цим майном, обліченої за встановлений засновниками термін.

б) Пайовий капітал. При переведенні колгоспів на пайові відносини власності (йдеться про КСП - колективні сільсько­господарські підприємства) неподільний фонд, що обліковуєть­ся на рахунку 40 "Неподільний капітал", розподіляється на дві частини - основний (резервний) і пайовий (базовий) капітали. Суми цих капіталів обліковуються на відповідних субрахунках, що відкриваються до рахунка 40 "Статутний капітал".

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогос­подарське підприємство" від 14 лютого 1992 р. майно КСП належить за правом спільної часткової власності його членам. Пай (частка у пайовому капіталі) є власністю члена підприєм­ства, а право розпоряджатися своїм, паєм на власний розсуд член КСП набуває після припинення членства в підприємстві (ст.9). Суми майнового паю (натурою, грошима або цінними паперами), на які громадянин має право у разі виходу з КСП, не включаються до сукупного оподатковуваного доходу і не підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян ("Вісник податкової служби України", № 6, 1997 р., с. 40).

Пай кожного члена КСП може складатися з таких складових частин:

- базовий пай;

- збільшений пай (сума, сплачена наприкінці кожного року);

- суми індексації основних засобів (провадяться за рішен­ням уряду країни);

- дивіденди;

- особисті внески (за письмовою заявою власника паю нараховані дивіденди можуть бути спрямовані на збільшення його паю).

Видача майнового паю натурою (готовою продукцією, виробничими запасами, худобою тощо) у бухгалтерському обліку відображається як продаж-реалізація, а основними засобами - через рахунок "Статутний капітал".

в) Додатковий вкладений капітал -це емісійний дохід, інший вкладений капітал, дооцінка активів, безкоштовно одержане майно, інший додатковий капітал.

г) Резервний капітал утворюють підприємства за участю іноземного капіталу, а також акціонерні товариства відкритого і закритого типів. Відрахування до нього здійснюються по досягненні ним розмірів, передбачених установчими докумен­тами, але не більше 25% оплаченого Статутного капіталу. Джерело коштів - прибуток. Сума відрахувань до Резервного капіталу не повинна перевищувати 50% прибутку.

Поиск по сайту: