АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ласкаво просимо в країну трупів, чи Смерть ковбоя Мальборо

Читайте также:
  1. Весенний день в 17 лет, когда пришла смерть
  2. Видение, действие, сновидение, смерть
  3. Висловіть своє ставлення до позиції Я.Корчака: В страхе, как бы смерть не отобрала у нас ребенка, мы отбираем ребенка у жизни; оберегая от смерти, мы не даем ему жить (с.16-17).
  4. Внезапная кардиальная смерть.
  5. ВОЛОТОМАНОВА СМЕРТЬ
  6. ВСТУПЛЕНИЕ. СМЕРТЬ ХИЛЬДЕРИКА
  7. Глава 10. Сновидение, смерть и трансцендентное
  8. ЕДА, РОЖДЕННАЯ СМЕРТЬЮ
  9. Есть ли смерть? И когда она наступает?
  10. Еще одна смерть, или Возвращаясь к началу
  11. Жизнь или смерть - на выбор
  12. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО КРАЇНУ

Ковбой Мальборо настільки непідвласний часу, як і пейзаж, на якому його звичайно зображують, і настільки не підлягає ні­якому сумніву те послання, що він несе: квітучий, пашить здоро­в'ям, нерозривно пов'язаний із землею — він сам уже майже нар­котик.

Відомий ковбой Мальборо Уейн МакЛарен помер від раку ле­гень у 52 роки. Перед смертю він зізнався: «Мене згубило палін­ня, воно руйнує добре і гарне в людині».

Згідно з офіційною статистикою, у Німеччині щорічно від па­ління вмирає близько 100 тис. осіб. Це означає, що щодня перед­часна смерть забирає життя близько 274 курців (образно: щодня потрапляє в аварію «Боїнг»!).

Останні соціологічні дослідження свідчать про те, що в цілому палять 37% учнів 7—11-х класів харківських шкіл. Проведені опиту­вання засвідчили, що пік початку паління в підлітковому середо­вищі припадає на 13—15 років.

У світі від паління вмирає більше людей, ніж від уживання алкоголю, кокаїну, героїну, СНІДу, насильницької смерті, авто-й авіакатастроф разом узятих.

4. Складіть анти-рекламу паління (карикатуру, театральну сцен­
ку). Робота в підгрупах.

Зустріч 7

1. Розминка. Вправа «Емоції».

Інструкція: «Зараз ми попрацюємо в парах. (Тренер називає склад пар, підібраних з урахуванням суб'єктивних переваг учас­ників і їхніх психологічних особливостей.) Сядьте так, щоб кожній парі було зручно працювати. Вирішіть самі, хто з вас почне ви-


конувати вправу. Початківець прийме вид сумної, чимось розча­рованої, млявої людини. Спробуйте знайти засіб для того, щоб увійти в цей стан. Напарник повинен, використовуючи різні засо­би, змінити стан сумного учасника в позитивний бік, викликати в нього усмішку, сміх, активізувати його, не прибігаючи до фізич­ного контакту. Коли ви впораєтеся із завданням, поміняйтеся ролями».

Під час обговорення вправи можна одержати конкретний пе­релік засобів, що використовувались учасниками для зміни стану свого партнера, а також опис зусиль «сумних» напарників, що їм доводилося додавати, щоб зберегти свій стан. У результаті обгово­рення з'являються ідеї щодо необхідності гнучкості у виборі за­собів, які використовуються для зміни станів, щодо відсутності універсальних алгоритмів застосування цих засобів.

2. Робота з підгрупою. Продумати і написати позитивні й нега­
тивні боки негативних емоцій (див. табл. 1).

Підгрупа 1 — знаходить позитивні боки, підгрупа 2 — нега­тивні. Під час обговорення слід відзначити значущість усіх емоцій.

• Мета залежності — придушити й зруйнувати негативні емоції.

Емоції — це природний захисний механізм, створений для ос­лаблення та лікування психічних і фізичних травм людського організму.

Той, хто серйозно збирається звільнитися від гачка залежнос­тей, мусить вивчити емоції і, найголовніше, ознайомитися з влас­ним емоційним репертуаром.

3. Невербальні техніки. Учасники по черзі пропонують мето­
ди, якими вони користуються, щоб поліпшити настрій.

4. Вправа «Як підняти свій настрій за хвилину».
Етапи:

1. Оцініть свій теперішній стан (самопочуття та настрій) за десятибальною шкалою. Найвища оцінка означає, що вам ніколи ще не було так добре, а найнижча — навпаки, свідчить про те, що вам ніколи ще не було так погано.

2. Відновіть у пам'яті який-небудь із найприємніших моментів у своєму житті, наприклад, коли вам вдалося зробити щось дійсно цінне, чи коли ви одержали особливе визнання своїх заслуг (чи коли ви з якоїсь іншої причини почувалися на сьомому небі від щастя). Постарайтеся відновити свої переживання якомога пов­ніше. Почніть із зорових образів, потім згадайте звуки й усі інші відчуття, пов'язані з цією приємною подією у вашій пам'яті. Зберіть усі свої враження разом і насолоджуйтеся ними повною мірою, начебто ви знову опинилися у тому часі.

3. Обережно перенесіться в цей час і знову оцініть свій стан. Дуже


 




ймовірно, що після виконання цієї вправи ваше самопочуття по­мітно поліпшиться.

Якщо у вас усе ж таки залишилися деякі сумніви (наприклад, якщо ви перебували у стані ейфорії), повторіть цю вправу, але цього разу згадайте що-небудь винятково неприємне і простежте за своїм станом.

Висновок: Ви цілком можете контролювати власні емоції, як­що вважаєте це потрібним і знаєте, як це зробити.

5. Вербальні техніки. Опрацювання вербальної техніки зміни
власного стану. Знайомство з технікою «Я-, Ти-висловлювання».
Вираження негативного почуття у прийнятній формі. Інформа­
ційний аркуш 12 (див. додаток).

• Відписати. Переформулювання виловлювань.

• Переконструювання «Ти-судження» на «Я-повідомлення». Група сідає у два концентричних кола так, щоб учасники знаходи­лися обличчям один до одного:

а) учасники внутрішнього кола пред'являють «Ти-судження»,
а учасники зовнішнього кола повертають їм «Я-повідомлення»;

б) учасники внутрішнього кола пред'являють «претензію» у
формі «Я-повідомлення», а зовнішнє коло реагує ситуаційно.

6. Використання жарту, кепкування. Цей психологічний прийом
можна назвати награним роздратуванням. Людина насправді ледь
сердиться, але зображує награне обурення. Усмішку викликає не­
відповідність між незначністю приводу й перебільшених розмірів
роздратування.

Приклад: Сценка на пляжі. Після сильного удару волейболь­ний м'яч вилітає з кола й влучає в голову дуже поважному панові, зосередженому на преферансі. Погладжуючи лисину з достоїнством людини, що усвідомлює, наскільки в нього високе чоло, пан чле­нороздільно вимовляє: «Так, якщо цей м'яч ще раз до мене по­трапить, я його тихесенько ножичком поріжу».

Це було сказано й зіграно так, що всі оточуючі, зокрема й волейболісти, розсміялися, хоча водночас зрозуміли серйозність попередження й перенесли своє коло подалі від преферансистів.

7. Дискусія:

• Чи можу я бути господарем своїх почуттів?

• Чи варто приглушувати емоції?

• Важливо визнавати свої почуття, емоції як необхідну складо­ву частину життя. Учіться ними керувати, але не приглушувати.

Можна використовувати притчу: «Просто прямуйте своїм шля­хом».

Один із учнів запитав Майстра:

— Якщо мене хто-небудь ударить, що я маю робити?

Майстер відповів:


— Якщо на вас з дерева впаде суха гілка й ударить вас, що ви
повинні робити?

Учень сказав:

— Що я буду робити? Це ж проста випадковість, збіг, що я
виявився під деревом, коли з нього упала суха гілка.

Учитель сказав:

— Так, робіть те саме. Хтось був божевільний. Був у гніві й
ударив вас. Це все одно, що гілка з дерева впала на вас. Нехай це
не тривожить вас, просто прямуйте своїм шляхом, начебто нічо­
го й не сталося.

Зустріч 8

1. Розминка. Вправа «Побажання на день».

Інструкція: «Почнемо нашу роботу з висловлювання один од­ному побажання на сьогоднішній день. Воно повинне бути корот­ким, одне-два слова. Ви кидаєте м'яч тому, кому хочете побажа­ти, і водночас висловлюєте це побажання. Той, кому кинули м'яч, кидає його наступному, висловлюючи побажання на сьогоднішній день. Будемо уважно стежити за тим, щоб м'яч побував у всіх, і постараємося нікого не пропустити».

2. Вправа «Сила мови» (К.Рудестам). Тривалість — ЗО хвилин.
Призначення: Допомогти членам групи змінити структуру своєї

мови.

Процедура: Сядьте віч-на-віч із партнером і скажіть три фрази, починаючи кожну словами «я повинен». Не надаючи вам зворот­ного зв'язку, партнер висловить три фрази, починаючи кожну сло­вами «я повинен». Тепер поверніться до своїх фраз і замініть у них слова «я повинен» словами «я віддаю перевагу», зберігши не­змінними інші частини. Потім вислухайте змінені фрази у твер­дженнях партнера. Поділіться своїми переживаннями.

У такий же спосіб по черзі з партнером змініть у трьох фразах слова «я не можу» на «я не хочу», зберігаючи інші частини незмін­ними. Поділіться з партнерами своїм досвідом і подивіться, чи можете ви відчути свою здатність відмовитися, а не свою некомпетентність чи безпорадність.

По черзі вимовте три фрази, що починаються зі слів «мені треба» і потім замініть «мені треба» на «я хочу». Поділіться своїми пережи­ваннями й подивіться, чи веде заміна необхідності бажанням до відчут­тя волі чи до полегшення. Те, про що ви говорили, є чим-небудь дійсно життєво необхідним для вас.

Нарешті, по черзі з партнером скажіть три фрази, що почина­ються словами «я боюся, що», і потім поміняйте «я боюся, що» на «я хотів би», залишаючи інші частини фраз без змін. Поділіться з партнером своїми переживаннями й подивіться, чи заважає страх


 




досягненню важливих цілей і набуттю цікавого досвіду.

Слова «я повинен», «я не можу», «мені треба» і «я боюся, що» заперечують нашу здатність бути відповідальними. Змінюючи свою мову, ми можемо зробити крок до підвищення відповідальності за власні думки, почуття та дії. Необхідно спеціально вчитися говорити мовою позитивних «Я-висловлювань» на зразок: «Я хочу...», «Я почу­ваю...», «Я можу...», «Я розумію...».

3. Гра «Камені корос» (створена за мотивами книги Е.Нортона «Королева Сонця»).

Призначення:

• піднімаються питання контролю, відповідальності, залежної поведінки;

• непрямим чином затверджуються права особистості, піднімається авторитет учасників;

• розкриваються й дискредитуються маніпуляційні форми взаємодії.

Сюжет:

Міжпланетний корабель «Королева Сонця» з вільними торгов­цями приземлився на планету Саргол біля торгової станції. Тор­гові станції розташовані під білим блискучим щитом світла. Вільні торговці мають законні права на торгівлю з цією плане­тою, але перші торгові переговори між вільними торговцями й сарголійцями не мали успіху. Сарголійці перевернули кубок уверх дном: це означало — кінець переговорам. Коли наступного дня вони прийшли, щоб продовжити переговори, то з подивом зустріли там представників великої компаній «Інтерсолар». Місцеві жи­телі заявили, що будуть мати справу з кимось одним.

Саргол — тепла запашна планета, що має височини, густо по­криті високою травою. Планета славиться своїми парфумерними виробами на основі духмяних трав, а також дивовижним за своєю красою камінням корос, що нещодавно почали видобувати. У цьо­му камінні сарголійців насамперед приваблювала така якість: ко­рос, якщо його потерти об шкіру чи зігріти теплом тіла, видихав аромат, що зачаровував будь-якого мешканця Галактики. їх поява на ринку викликала паніку в торговців коштовностями. Коли були знайдені камені, ціна Саргола стрімко зросла й великі компанії це відразу зрозуміли. Але збір цих каменів — небезпечне заняття, а їх запас обмежений.

Сарголійці — представники котячих, високого зросту, сильні й пластичні. Волосся — рудувато-коричневого кольору. Характер — незалежний. Добре озброєні, гарні воїни, оскільки кровна помста та запеклі сутички були звичайними в їхньому житті, кожен жи­тель озброєний і готовий битись із супротивником. У переговорах


беруть участь вожді всіх існуючих місцевих кланів.

Вільні торговці — земляни. Придбали права на торгівлю з Сарго-лом, коли єдиним продуктом для вивозу була парфумерія — товар незначний, щоб їм зацікавилися великі компанії. Вільні торговці не використовують особисту зброю, за винятком випадків великої не­безпеки; озброєні паралізуючими пістолетами, постріл з яких позбав­ляє на якийсь час рухливості. Випадково на кораблі «Королева Со­нця» виявилося п'ять кущиків і одна шухляда сухого листя «котячої м'яти» — трави з Землі з родини валеріани, що її споживав «місце­вий» корабельний кіт.

«Котяча м'ята» — трава, яка містить наркотичну речовину, що дає почуття задоволення; вплив на сарголійців — не вивчений.

Представники великої компанії «Інтерсолар» — конкуренти. Хочуть викупити права. Мають бази, технічну допомогу, у будь-який момент можуть отримати необхідні запаси та підкріплення. Мають синтетичні пахощі.

Етапи:

1. Розподіл на три групи за схожістю позицій:

• вільні торговці;

• представники «Інтерсолара»;

• сарголійці — бажано вибирати тих, у кого яскравіше вияви­лися залежності, менш упевнених у собі, хто малопомітний у групі.

 

2. Учасники розходяться, обговорюють позиції.

3. Другі переговори, у яких беруть участь представники трьох сторін. Сарголійці (вожді кланів) розташували зразки товарів і перед вільними торговцями, і перед представниками великої ком­панії. Регулюють процес переговорів сарголійці.

4. Знову по групах обговорюються лінії поведінки. Далі гра йде у вільному режимі.

5. Аналіз гри:

 

• Кому віддали перевагу сарголійці? Чому?

• Що думаєте, почуваєте? (Варто запитувати спочатку по гру­пах, починаючи із сарголійців.)

• Що робили, щоб досягти в цій ситуації успіху?

• Які використовували прийоми?

• Хто контролював процес?

• Наскільки типове поводження в цій ситуації?

• Хто відповідальний за те, що відбувається?

• Що думаєте і почуваєте зараз?

Зустріч 9 1. Розминка. Вправа «Компліменти».

Призначення: Уміння говорити й приймати компліменти. Про­цедура: Учасники стають у два кола обличчям один до одного в


 




парах (за типом «вертушки»). Зовнішнє коло говорить своему парт­нерові комплімент. Інше — дякує й, крім того, говорить про себе щось гарне. Потім вони міняються ролями та повторюють впра­ву. Після цього всі, хто стоїть у зовнішньому колі, роблять крок праворуч й продовжують вправу. Обговорення.

• Що почували під час вправи?

В обговоренні підкреслюється вплив інших людей на те, чи почуваємо ми себе впевнено чи ні. Указується на те, як важко приймати як критику, так і похвалу.

2. Вправа «Мій портрет у променях сонця» (І.Дубровіна).
Процедура: Тренер просить відповісти на запитання: «Чому я

заслуговую на повагу?», наступним чином: намалюй сонце, у центрі сонячного кола напиши своє ім'я чи намалюй свій порт­рет. Потім уздовж променів напиши усі свої чесноти, усе гарне, що ти про себе знаєш. Постарайся, щоб було якнайбільше про­менів».

Потім обговорення. Бажаючі зачитують перелік своїх чеснот, показують намальоване ними сонце.

3. Техніка з Арт-терапії.
Призначення:

• підвищення впевненості в собі;

• входження в позначку-систему. Етапи:

 

1. Згадайте свого далекого предка, про якого що-небудь знаєте. Намалюйте його.

2. Об'єднаєтеся в групи по 2—3 особи й розповідайте по черзі про свого предка.

3. Напишіть йому листа.

4. Уявіть собі свого дуже далекого нащадка. Яким ви його ба­чите? Намалюйте.

5. Розійдіться по тих самих групах і розповідайте про нього.

6. Напишіть листа-наставляння своєму нащадкові до визначе­ної дати. (Вік нащадка береться молодший на 1—2 роки, ніж вік групи, що вчиться.)

7. Можна запропонувати написати листа від нащадка, влаш­тувати щось на зразок листування.

Домашнє завдання: Тренер просить усіх учасників підготуватися до самопрезентації. Він розмовляє індивідуально з тими учнями, у яких це завдання викликає труднощі й допомагає їм придумати, як найкраще себе представити.

Зустріч 10

1. Розминка: Кидаємо м'яч і говоримо про безумовне достоїн­ство цієї людини.


2, Гра «Подарунки».

Процедура: Усі члени групи анонімно дарують один одному уявні подарунки, немовби можливості того, що дарує, нічим не обмежені. Для цього гравці запасаються маленькими аркушами паперу на одиницю менше за кількість учасників. Потім тре­нер повідомляє, що розпочато збір подарунків для гравця Р. Усі пишуть назви, характеристики явищ, предметів, об'єктів, що хочеться подарувати саме гравцю Р. Кожний пише свій по­дарунок на одному з аркушів свого набору. Подарунки не підпи­суються. Тренер збирає подарунки і складає окремим стосиком, не передаючи доти, доки не будуть зібрані подарунки для всіх бажаючих. Потім подарункові набори роздаються. Якийсь час учасники вивчають зміст записок.

Обговорення підсумків може вилитися у вільний обмін вра­женнями. При цьому непогано поцікавитися, чи є в кого-небудь однакові записки. Чи є в кого-небудь подарунки, які стали не­приємним сюрпризом, чи навпаки, що приємно здивували. Скільки кому подаровано речей, що мають практичне, побутове значен­ня, а скільки — романтичних подарунків.

Оскільки дарувати можна все, що завгодно, від «зів'ялої троянди, забутої у вазі на дачній веранді», до «незаселеного ост­рова», від «струнких ніг» до «доброти», то зрозуміло, які несподі­ванки містить у собі наївна, на перший погляд, процедура. Адже набір аркушів з написаними на них подарунками — це форма ви­раження ставлень гравців один до одного, повідомлення про те, чого, на думку інших, не вистачає в житті їхніх колег.

3. Вправа «Здібності».

Призначення: Розвиток упевненості у своїх здібностях (талан­тах) і спроможності досягнення поставлених цілей.

Психологічна (теоретична) сутність вправи:

Кожна людина є тим, ким вона себе уявляє в думках. Якщо ви себе оцінюєте позитивно, то і почуватиметеся добре. Більш того, якщо ви думаєте, що маєте певні якості й таланти, то ви ними й володітимете. Запропонована нижче техніка допоможе вам досяг­ти того, чого ви прагнете.

Завдання:

1. Запишіть ваші твердження щодо того, хто ви є чи ким ви
можете стати, що у вас є чи чого ви хочете. Наприклад:

• у мене захоплююче й творче життя;

• я комунікабельний і розкутий;

• я добиваюся успіху в усьому, що роблю, і нині я успішно справляюся з поставленим завданням тощо.

2. Коли ви закінчите писати, оберіть найважливіші тверджен-


 




ня та зосереджуйтеся на них близько хвилини. Потім замружте очі й повторюйте самі собі твердження багато разів упродовж 2—3 хвилин. Перетворіть ваші твердження в зорові образи, тобто за допомогою своєї думки уявіть написане положення.

4. Вправа «Успіх».

Призначення: розвиток упевненості в собі на основі уявлень

про досягнутий успіх.

Психологічна сутність вправю завдяки усвідомленню досягну­того успіху ви почуваєте в собі більше сил, більше динамічності, більше цілеспрямованості, більше почуття власної гідності й усі ці почуття роблять внесок у почуття більшої впевненості в собі.

Завдання:

1. Вирішіть, який успіх найважливіший для вас — домогтися визнання на новій ниві, вступити до інституту, придбати ав­томобіль, вдало оженитися (вийти заміж) тощо.

2. Розслабтеся, замружте очі й уявіть, що ви досягли мети. Уяв­ляючи свій успіх, відчуйте задоволення та почуття власної сили, що воно приносить. Відчувайте підйом, зворушення, силу, міць, абсолютну впевненість у собі й володіння ситуацією.

3. Потім уявіть, як інші підходять чи дзвонять, щоб щиро по­здоровити вас. Ви почуваєте теплоту і схвильовані, приймаючи по­хвалу від них. Вони говорять вам, який ви щасливий. І ви прекрас­но почуваєтеся та здатні на все.

5. Вправа «Самопрезентація». Призначення:

• виявлення уявлень учасників групи щодо себе;

• формування настанови щодо значущості своєї особистості;

• створення умов для саморозкриття.

Тренер просить усіх учасників по черзі розповісти про себе, про своє улюблене заняття, хобі й по можливості представити їх. Це можуть бути вірші, розповіді, марки, фотографії, вироби, на­ліпки тощо.

Методичні рекомендації щодо ведення тренінгу Методичні прийоми

• Дискусії.

• Рольові ігри.

• Психогімнастика.

• Психодрама та її модифікації. Вимоги до учасників групи

• Готовність поставитися до предмета занять серйозно.

в Здатність слухати інших, не перебиваючи й не оцінюючи.

• Готовність до відкритого та чесного спілкування.


в Надійність. Зустрічі обов'язково повинні бути регулярними, учас­ники занять зобов'язані виконувати обіцянки, дані перед групою.

• Пунктуальність. Вона забезпечує всім присутнім відчуття без­пеки. Той, хто постійно спізнюється, може зруйнувати роботу групи. Ви повинні самі подавати приклад.

• Деякі школярі постараються використовувати вашу групу, щоб звернути на себе увагу, якої їм не вистачає в повсякденному житті. Відповісти їм твердо, але тактовно: «Я не впевнений, що це саме така група, яка вам потрібна».

Норми роботи у групі

Усі ми, зустрічаючись на заняттях:

• відкриті новим враженням;

• приймаємо іншого, як себе;

• нікого не критикуємо;

• не боїмося бути самими собою;

• взаємно підтримуємо один одного;

• не обговорюємо поза групою те, що відбувається в ній;

• працюємо «тут-і-зараз».
Правила

• Щирість. Ступінь щирості встановлює кожний для себе сам. Але якщо вже щось говорити, то обов'язково правду.

• Таємність. Не виносити за межі групи те, що відбувається на заняттях.

• Закритість. Кожен учасник групи має бути присутнім на тре­нінгу весь час роботи. Це означає, що не допускаються запізнення та пропуски занять. Після одного пропуску занять група вирішує, що робити з учнем. Після другого — учасник групи позбавляється права брати участь в її подальшій роботі. У процесі роботи нові люди до групи не включаються. Якщо хтось залишає групу, то створює складності для інших.

Кваліфікація ведучого

• По-перше, ведучий повинен мати психологічну освіту.

• По-друге, бажано, щоб він мав досвід проведення тренінґо-вих груп.

• По-третє, він повинен мати досвід роботи у психологічних групах як учасник.

Місце та час проведення

Заняття слід проводити регулярно один-два рази на тиждень, в одному й тому самому приміщенні, ізольованому від зовнішньо­го шуму, і в один і той самий час. Для запобігання можливих перешкод бажано, щоб воно зачинялося зсередини. Приміщення має бути просторим, щоб учасники групи могли сісти в коло й мали досить місця для виконання вправ.


 




Схема етапів тренінгу

1. Підбір, комплектування групи.

Оптимальна кількість учнів у групі 8—12. Перевищення скла­ду знижує ефективність роботи, зменшує оптимальний розподіл часу на одного учасника.

Найважливіший критерій включення у групу й водночас най­очевидніший — мотивація, бажання учнів.

Три етапи формування групи:

1) оголошення (на стенді);

2) усна презентація по класах; має сенс розповідь про основні цілі та завдання, форми роботи, можливі результати. Також варто розповісти про психологічний тренінг як форму взаємодії;

3) індивідуальна співбесіда з кожним кандидатом у члени групи.

• Не рекомендується приймати у групу дітей, що тільки-но пе­
ренесли сильну емоційну чи душевну травму.

2. Створення такого клімату, який дає можливість плідно працювати. Така робота ведеться на початку тренінгу, а потім на початку кожного заняття (для включення в роботу).

3. Корекція очікувань. Це перша дискусійна ситуація. Тренер перед початком має налаштувати групу на себе (зробити паузу, підсу­нути стілець, подивитися на всіх, продемонструвати зацікавленість у вирішенні проблем членів групи, показати вербальний зв'язок із тим, хто говорить). Свою участь, розуміння проблеми краще пока­зати в перерахуванні, у поглибленні проблеми, а не вербально пря­мим текстом (наприклад, «Я розумію...», «Я знаю ваші проблеми»). Необхідно звернути увагу на всіх, особливо на тих, хто сидить по­руч. Якщо виникають запитання, то слід відповідати конструктивно. Не говорити «Вам...», «Вас...», а «Нам...», «Ми...». Треба вербально підтримувати «базар», якщо він виник, фіксувати висловлювання, пропонувати висловитися тим, хто нічого не сказав, приєднуватися до думки будь-якого члена. Не забузати дякувати за позитивні відгу­ки, поступово «нанизуючи» всіх на ці відгуки. Важливо приймати всіх такими, які вони є, не вступати в суперництво. Якщо в когось є агресія, нехай вона вийде, не варто підсилювати її. Якщо виникла конфронтація у групі, то можна:

 

• узяти агресію на себе;

• якщо людина, що спровокувала агресію, не винна, висловити свою думку;

• якщо винна, показати ставлення до «агресора», але перевес­ти розмову на того, кого це зачепило. Наприклад, «Напевне, проблема серйозна, оскільки викликала такий протест. Давайте спробуємо зрозуміти, розібратися».


 

4. Створення мотивації, мобілізації. Кожен учасник групи має переконатися, повірити, що тренінг може йому допомогти, що він потрібний.

5. Змістова частина.

Принцип побудови занять: від простого до складного. Кроки:

1. «Сухі» — підготовчі вправи, наприклад відповісти письмово на запитання.

2. «Напівсухі» — можуть здійснюватися в парах, трійках.

3. «Цілісна дія».
Прийоми роботи тренера

1. Розігрівання — створення позитивного клімату у групі (вер­бальними і невербальними способами).

2. Ініціювання — уведення у групу нових дій (наприклад, «Да­вайте проведемо рольову гру»).

3. Каналізування — напрям мислення, уваги та певні аспекти поведінки (наприклад, «Чи реалізували поставлені цілі учасники рольової гри?»).

4. Рефлексія — що відбувається у групі.

 

• Однією з умов успішної тренінґової групи є рефлексія тре­нером того завдання, що вирішується під час занять. Ця рефлек­сія здійснюється за рахунок того, що тренер увесь час — присту­паючи до ведення, плануючи роботу на день, безпосередньо у про­цесі роботи — ставить собі три запитання:

• Якої мети я хочу досягти?

• Чому я хочу досягти цієї мети?

• Якими засобами я збираюся її досягти?

5. Надання розумної волі (недоцільно на перших етапах і до­
цільно на наступних).

6. «Стоп» — зупинка дискусії, рольової гри тощо.
Зупинка рольової гри:

• закінчення, завершення ситуації;

• має з'явитися достатньо матеріалу для обговорення;

• гра має тривати досить довго, щоб активний учасник не міг сказати, що йому не дали закінчити;

• не можна зупиняти й переривати гру, якщо вона повинна закінчитися через два-три ходи.

 

7. Постановка бар'єрів — якщо хтось із учасників поводиться неадекватно. Але відразу застосовувати цей прийом не слід.

8. Повідомлення про пережите (на рівні вербалізації).

У роботі тренінґової групи завжди присутні два плани, два бо­ки: змістовий і особистісний.

Змістовний план відповідає основній меті тренінгу. Він змі-


 




нюється залежно від того, що є об'єктом впливу: настанови, умін­ня, когнітивні структури, а також від програми тренінгу.

Особистісний план — це групова атмосфера, на фоні якої роз­гортаються події змістовного плану, а також стан кожного учас­ника.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.028 сек.)