Опитувалышк 1. Діагностика емпатії

(І.Юсупов, Т.Верняєва, С.Тарасов)

Емпатія (від грецького empatheia — «співпереживання») — ро­зуміння емоційних станів іншої людини у формі співпереживан­ня і співчуття. Емпатія — феномен соціально-психологічного по­ходження, що виникає під час взаємодії людини з людиною, тва­риною, під час сприйняття творів мистецтва. Як індивідуально-психологічна властивість емпатія характеризує здатність людини до співпереживання і співчуття.

Емпатія складає ядро комунікації. У комунікативній діяльності вона сприяє збалансованості міжособистісних стосунків, робить поведінку дитини соціально обумовленою. Розвинута емпатія — один із найважливіших чинників успіху в тих видах діяльності, що

потребують вживання у світ почуттів партнера по спілкуванню: у психології, педагогіці, мистецтві, медицині, журналістиці тощо.

Уперше опитувальник для оцінювання емпатії був запропоно­ваний А.Меграбяном і Н.Епштейном. Російський текст запитань був узятий із навчального посібника «Поради психолога менедже­ру». Але в цьому варіанті була змінена шкала відповідей, вилучені запитання, що не мають кореляції з підсумковим балом, а також складені таблиці переведення «сирих» балів у стандартні оцінки.

В опитувальнику 25 запитань, за якими досліджуваний має оц­інити ступінь своєї згоди із ними і у відповідній графі протоколу поставити галочку.

Бланк опитувальника (див. табл. 1):

1. Мене засмучує, коли я бачу, що незнайома людина почу­вається серед оточуючих людей самотньо.

Таблиця 1

2. Мені неприємно, коли люди не вміють стримуватися і відверто виявляти свої почуття.

3. Коли хтось поруч зі мною нервується, я теж починаю нерву-ватися.

4. Я вважаю, що плакати від щастя безглуздо.

5. Проблеми своїх друзів я сприймаю як свої.

6. Іноді пісні про кохання викликають у мене низку сен­тиментальних почуттів.

7. Я б сильно хвилювався(лася), коли б мав(ла) повідомити людині неприємну новину.

8. На мій настрій дуже впливають оточуючі.

Таблиця 2

9. Мені хотілося б опанувати професію, пов'язану зі спілку­
ванням із людьми.

10. Мені дуже подобається спостерігати, як люди приймають подарунки.

11. Коли я бачу людину у сльозах, то й сам(а) засмучуюсь.

12. Коли я слухаю деякі пісні, іноді я почуваюся щасливи-м(ою).

13. Під час читання книжки (роману, повісті тощо) я так пе­реймаюся, ніби все це відбувається зі мною або ж насправді.

14. Коли я бачу, що з кимось погано поводяться, завжди серджусь.

15. Я можу залишатися спокійним(ою), навіть коли всі навко­ло хвилюються.

16. Мені неприємно, коли люди під час перегляду кінострічки ойкають і плачуть.

17. Коли я приймаю рішення, ставлення до нього інших, за­звичай, ніякої ролі не відіграє.

18. Я втрачаю душевну рівновагу, якщо оточуючі чимось при­гнічені.

19. Я хвилююся, коли бачу людей, які легко засмучуються че­рез дрібниці.

20. Я дуже засмучуюся, коли бачу страждання тварин.

21. Безглуздо перейматися подіями в кіно чи книзі.

22. Я дуже засмучуюсь, коли бачу безпомічних немічних людей похилого віку.

23. Я дуже хвилююся, коли дивлюся фільм.

24. Я можу залишатися байдужим(ою) до будь-якого хвилюван­ня довкола.

25. Маленькі діти плачуть без причини.
Обробка результатів і аналіз даних: