ВПРАВИ ДЛЯ ТРЕНЕРА

У міжнародних принципах консультативної та психотерапев­тичної практики передбачені такі складові: навчання, власна те­рапія, супервізія. На жаль, у сучасній підготовці психолога-прак­тика присутнє (у кращому разі) лише навчання. Звернутися до когось з метою власної терапії важко, бо інколи невідомо, до кого, а інколи це сприймається як неможливість допомогти собі само­стійно.

Із супервізією ситуація також не краща — немає домовленості, немає чіткої схеми аналізу власної консультативної роботи. Тому ми починаємо друк найпростіших способів аналізу власної кон­сультативної роботи і радимо заповнювати цю просту форму після кожної індивідуальної консультації.

Прізвище, ім'я клієнта

Вік

Номер візиту

Контакт

Мета консультації

Потреби клієнта

Потреби терапевта

Потреби інших осіб (батьків, учителів)

Яка причина (на вашу думку) проблем клієнта

Методи перевірки своїх уявлень про причину проблеми

Методики (діагностичні та корекційні), що були використані впродовж візиту

їх ефективність (результати)

Рекомендації клієнту та іншим особам

Час повторного візиту та його мета

Чим я був задоволений упродовж консультації

Які емоції я відчуваю до клієнта?

Які емоції він відчуває до мене?

Чого було недостатньо?

Що треба враховувати під час наступній консультації

Якщо ви помітили, що якісь пункти цього опитувальника за­повнити важко — зверніть увагу на відповідні аспекти вашої кон­сультативної роботи.

Що треба зробити тренеру після першого дня групи?

По-перше: попросити групу вийти з приміщення, кладучи край спробам випити чаю, поговорити з тренером ще про щось...

По-друге: прибрати приміщення.

По-третє: дістатися до свого приміщення.

А потім... Попивши чаю, відпочивши, прийнявши душ, слід замислитися над декількома простими запитаннями:

• Чи задоволений(на) я сьогоднішнім днем групи?

• Чи зробив(ла) усе, що хотів(ла)?

• Як поводилася, почувалася група?

• Що можна у зв'язку з цим зробити завтра, під час наступного тренінгу?

Якщо виявиться якийсь дискомфорт, доцільно проробити вправи прямо тепер, незважаючи на втому, — тоді завтра буде краще, веселіше.

Кого забув?

Тренер бере чистий аркуш паперу і починає згадувати імена... зовнішній вигляд... голоси... рухи учасників групи. Записувати іме­на слід у тому порядку, у якому вони спадають на думку, не до­кладаючи ніяких спеціальних зусиль. Може статися так, що вда­сться пригадати всіх учасників групи, але іноді ситуація складається інакше: є ім'я, але немає зорового образу учасника, або не пам'я­таю, як і що він говорив, або є означення «дівчинка в рожевій кофтині», але немає імені... Не поспішайте відразу звірятися зі списком учасників групи, спробуйте ще декілька хвилин віднови­ти ім'я і зовнішній вигляд учасника. Якщо це не виходить — по­дивіться у список і пригадайте, про кого забули.

Потім, зосередившись на цій людині, постарайтеся виписати все, що ви про неї думаєте, відчуваєте: «не помітна сіра миша, так і хочеться витягнути з кутка, роздратовує... Схожа на учасницю минулої групи — та тихо сиділа, а потім довелося індивідуально допрацьовувати півночі...»

Таблиця 9

Можливо, це кандидат у «випадаючі» члени групи?

Наступного дня варто звернути увагу на специфіку поведінки цього учасника, характер його взаємодії з тренером і групою, до­помогти «включитися» в роботу. Якщо виявиться, що забув: учас­ник не подобається — до наступної вправи. Полюби ближнього...

Якщо до кінця першого дня групи тренер виявив, що хтось із учасників викликав досаду, роздратування або неприязнь, бажа­но розібратися зі своїми почуттями, якщо вони заважають у групі. Якщо варіант за типом — учасник узагалі людина чудова, але його поведінка дратує, причому не тільки тренера, а й усю групу — імовірно, потрібно подумати, як ввічливо повідомити йому про це.

Якщо важко виокремити конкретну поведінку, а є відчуття, що сам учасник «людина нехороша», то можна взяти папір, напи­сати ім'я «нехорошого» учасника й розділити аркуш на три части­ни — «—», «=» і«+». Потім зосереджуємося на своєму негативно­му ставленні та занотовуємо по пунктах усі свої претензії до ньо­го. Бажано бути точним і писати саме ті формулювання, які є в голові. Потім переходимо до графи «=» і думаємо, як те, що пере­лічено, можна використати із корисною метою. І остання графа «+» — у ній усе те, що подобається в цій людині, викликає співчут­тя, бажання допомогти (або чогось у неї навчитися). Наприклад (див. табл. 9).

«Стратегічна соціометрія»

Кожному тренерові знайоме відчуття «в'язкої» групи: будь-яка інструкція обговорюється по півгодини, поділитися на пари — не­посильне завдання, спроба відповісти на одне запитання тут же перебивається трьома іншими запитаннями, що не стосується до теми... І сам починаєш дивитися на годинник — коли ж це на­решті скінчиться?! Сьогоднішня група була саме такою? Якщо так, то, можливо, допоможе метод, запропонований Ентоні Вільям-сом, — «Стратегічна соціометрія».

Група звичайно поводиться так унаслідок «підводних течій» — прихованих угруповань, які зайняті не тренінгом, а з'ясуванням статусу один з одним. Сила цих угруповань саме в їхній прихова-ності, відсутності обговорення й усвідомлення процесу. Суть стра­тегічної соціометрії полягає в тому, що проблема кожного учас­ника розглядається не як особиста, а як міжособистісна.

Тренер звертається до групи із запитаннями, побудованими за наступною схемою:

а) констатується та описується проблемна поведінка одного
учасника групи («Михайло не може вибрати собі партнера для
вправи вже вдруге»);

б) потім тренер негайно обертається до іншого члена групи і
запитує у нього, як на поведінку першого учасника реагує хтось
третій або четвертий («Тетяно, хто у групі хотів би сам підійти до
Михайла, але соромиться?»)

Корисно поставити подібні запитання самому собі після групи:

• Кого у групі дратує активність Петра?

• Хто у групі радіє, коли Олена вкотре ставить запитання, які не стосується до теми?

• Хто заважає Михайлові розповісти про свої труднощі?
І так далі, поки не з'ясуються «підводні течії» групи.

«Метафори» Якщо після першого дня (або після перших 3—4 годин групи) виникає неспокій, відчуття, що щось не так, то потрібно до нього прислухатися і, відпустивши групу на обідню перерву, відповісти собі (усно, письмово, у малюнках — не має значення), головне — відверто на такі запитання:

• Яке головне повідомлення мого семінару?

• Ким я тут працював? Пастухом, Сторожем, Магнітофоном, Наглядачем, Вішалкою (проблеми повісили і пішли), Унітазом (ну, буває...), ще кимось?

• Як максимально узагальнено назвав(ла) би(б) групу? Спец­наз, Мавпяча зграя, Білі і Пухнасті, Тераріум, Болото.

• Поєднали обидва образи. Подобається? Ну, група є група, яка вже прийшла, а як можна змінити себе?

• Як я хотів(ла) би(б) працювати на цій групі? Батьком-коман-диром, Меліоратором або?..

• Що (в ідеалі) станеться потім, якщо я поміняю свій імідж?

• Чого я можу (хочу) навчитися у цій групі?

• Що група від мене хоче? (Цікаво поставити ці два запитання групі, чи збігаються очікування?)

Якщо цього виявилося мало, то продовжуємо гру в метафори далі.

• На якого казкового, міфічного героя схожий кожний учасник?

• Який його девіз?

• Що я творю на групі — трагедію, комедію, епос?

• А що хотів(ла) би(б)?

Шкода, перерва закінчилася — час братися за роботу!

Завдання:

1. В усьому світі прийнята практика навчання психотерапевтів
та консультантів за такою схемою: навчання — власна терапія —
робота — супервізія, де всі частини тісно пов'язані одна з одною.

• Яка частина переважає у вашій практиці?

• Як ви збираєтеся доповнити ті, яких не вистачає?

2. Які допоміжні методи (арт-терапію, психодраму...) ви вико­ристовуєте на консультуванні? Обґрунтуйте їх доцільність, спи­раючись на власний досвід.

3. Ваш начальник говорить: «Ви — психолог, тому ви зобов'я­зані проконсультувати N, незважаючи на те, хоче він цього чи ні!» Наведіть варіанти вашої поведінки.

4. Вам дзвонять по телефону і пропонують зайти додому до можливого клієнта, мотивуючи це прохання тим, що «Сам він до консультації нізащо не піде!» Наведіть варіанти вашої поведінки.

5. Проаналізуйте 5—6 своїх консультацій за схемою самоаналізу.

6. Проаналізуйте 2—3 свої тренінґи за схемою «вправ для тре­нера».

ЖИТТЯБЕЗГАЧКА

психологічний тренінг

О.ВІНДА, псих олог, м. Харків ___________________________________________

Поиск по сайту: