ББК 67.9(4УКР)711я73

ВИКОНАВЧЕ

Провадження

В УКРАЇНІ

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для вищих навчальних закладів

IX

Л-

Ю і-о

Київ • Атіка • 2002

ББК67.9(4УКР)711я73 Ф79

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист№ 14/18.2-1235 від 13.06.2002) Рецензенти:

Авер 'янов В. Б. - доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу державного управління та адміністративного права Інституту держави і права імені В. М. Корецького;

Кисіль В. /.- доктор юридичних наук Інституту міжнародних відно­син Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Фурса Со Я., Щербак С. В.

Ф79 Виконавче провадження в Україні. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002.- 480 с. І8ВК 966-8074-25-4

Закон України «Про виконавче провадження» введений в дію з 1 липня 1999 ро­ку і до його змісту вже неодноразово вносилися зміни, що свідчить про складність виконавчого провадження. Автори врахували всі зміни, внесені до нормативних джерел, але завдяки науковому підходу до викладення матеріалу є можливість прогнозувати, що запропоновані в навчальному посібнику теоретичні матеріали залишаться актуальними на проміжок часу неодноразових змін, оскільки вони розраховані на суттєве вдосконалення законодавства. Теорія, побудована на зако­нодавстві, має застерегти від виникнення помилок і допоможе правильно органі­зувати діяльність державних виконавців, а також дозволить вірно орієнтуватись у змінах у законодавстві.

Тому ця книга буде цікавою для студентів, викладачів, науковців, державних виконавців, адвокатів, суддів, оскільки в ній закладено доволі багато новітніх вис­новків - як тих, що побачили світ в окремих публікаціях авторів, так і тих, що не були оприлюднені. Цей навчальний посібник орієнтований на викладання спецкурсу «Виконавче провадження», а також може бути використаний при вивченні адмініст­ративного права і процесу, цивільного процесу, міжнародного цивільного процесу.

Автори:

Фурса С. Я.- розділ 3; підрозділи 4.4,4.5; розділи 5,6,7; підрозділ 8.1.

Щербак С В.- розділи 1,2; підрозділи 4.1,4.2,4.3,8.2,8.3.

Навчальне видання

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ Світлана Ярославівна ФУРСА, Світлана Володимирівна ЩЕРБАК

Головний редактор Гайдук Н. М.

Редактор Винокуров 0.1.

Художнє оформлення Денисова О. О.

Коректор Сікорська Л. Л.

Комп'ютерна верстка Конотьова Л. І.

Підписано до фуку 15.08.2002 р. Формат 84x108/32. Папір офсетний. Гарнітура

Тип Тайме. Друк високий. Умовн.-друк. арк. 25Д0. Тираж 3000 пр. Зам. № 2—315.

Оригінал-макет виготовлений ТОВ «Атіка», 04060, Київ-60, вул. М. Берлинського, 9.

Свідоцтво про видавничу діяльність і розповсюдження видавничої продукції:

Серія ДК № 216 від 11.10.2000 р., видане Державним комітетом інформаційної

політики, телебачення та радіомовлення України.

Виготовлено в ЗАТ «Київська книжкова фабрика», 01054, Кнїв-54, вул. Воровського, 24. Свідоцтво; серія ДК X» 787 від 28.01.2002 р.

ББК 67.9(4УКР)711я73

О£й 9МА О<_4 © СЯ. Фурса, С. В. Щербак, 2002

966-8074-25-4 © Видавництво «Атіка», 2Є02

і ■-•/■:•<■ • ■•.»-,» ■••■•, вступ • ■■■ ■-...■

У час швидких змін законодавства України¹ наукова праця, на перший погляд, нагадує сізіфову працю. Але це лише на перший погляд, який замінюється правильно обра­ними орієнтирами,- розвитком науки, вдосконаленням за­конодавства та юридичної практики. Причому, межі пошу­ку та напрями дослідження не бувають стабільними, що спонукає до більш копіткої та напруженої праці.

Так, автори почали дослідження обраного напряму окремо один від одного і дотримувались різних наукових концепцій, але спільна праця над цим навчальним посібни­ком надала можливість прийти до загального висновку: про необхідність віднесення виконавчого провадження до адмі­ністративного процесу, а державну виконавчу службу - до адміністративних органів.

У цьому контексті й закладено основу книги, орієнтова­ну на вдосконалення процедури виконавчого провадження і Державної виконавчої служби та її структур, що безпосе­редньо вчиняють виконавчі провадження.

Авторами врахована Концепція реформи адміністратив­ного права, якою встановлені основні напрями розвитку й реформування адміністративного права і однією із засад якої є розвиток законодавства про органи виконавчої влади. При цьому, із створенням у 1998 р. нового державного ор­гану - Державної виконавчої служби, неможливо пов'язу­вати завершення адміністративної реформи. Так, на сучас­ному етапі потребує уточнення структурна побудова Мініс­терства юстиції України, його роль у державному устрої, а також уточнення правового статусу його посадових осіб -державних виконавців.

Актуальність цього дослідження полягає в тому, що во­но спрямоване на вдосконалення такої слабкої правозахис-ної ланки, якою є за сучасних умов державна виконавча служба. Загальновідомо, що тільки підтвердження права судовою постановою чи рішенням іншого органу явно не-

¹ У Закон України «Про виконавче провадження», прийнятий 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ, вже було внесено зміни: № 783-ХІУ від 30.06.99, ВВР, 1999, № 34, ст. 274; № 2241-Ш (2241-14) від 18.01.2001, ВВР, 2001, № 11, ст. 54; № 2618-Ш від 11.07.2001, ВВР, 2001, № 44, ст. 226; № 2893-ІП від 13.12.2001, ВВР, 2002, № 14, ст. 96; № 3057-Ш від 07.02.2002 р.

достатньо для його реалізації в діях певних суб'єктів, а право, що реально неможливо здійснити, є неіснуючим і з теоретичної і з практичної точок зору.

Нині необхідно ґрунтовно проаналізувати основи вико­навчого провадження і розробити законодавство, яке б за­довольняло потреби сучасних суспільних відносин, оскіль­ки у виконавчому провадженні ще відчувається вагомий вплив застарілих норм. Але попереднє законодавство про виконавче провадження розроблялось та приймалось ще за радянської доби в рамках іншої економічної моделі держави й забезпечувало економічні правовідносини, що базувались на пануючій ролі держави та відсутності у на­селення прав власності на засоби виробництва, значні гос­подарські спори розглядались лише між державними суб'єктами, а тому реального виконання рішень щодо них не існувало.

Однак, слід зазначити, що прийняття нового законодав­ства про виконавче провадження не тільки не вирішило, а навпаки, спричинило низку нових питань, пов'язаних з по­дальшим удосконаленням норм законодавства про нього. Нерозробленість цілого ряду спірних питань, що виника­ють у практиці застосування законодавства про виконавче провадження, призводить до незахищеності прав власника та інших заінтересованих осіб й дорого коштує як окремим учасникам цивільного обігу, так і державі в цілому, до конфліктних ситуацій, а відтак потребує значного онов­лення.

Наукова праця відрізняється від Інструкції про прове­
дення виконавчих дій тим, що вона не є обов'язковою для
виконання посадовими особами і навіть не може розціню­
ватись як «знаряддя праці державного виконавця», є лише
орієнтиром правильного вибору варіантів їхньої поведін­
ки, і не врегульованих або не конкретно врегульованих
нормами закону. На цій підставі автори запропонували
читачу власну оцінку закону, теоретичні положення, які
не тільки можна використовувати для удосконалення за­
кону, а й застосовувати на практиці як державними вико­
навцями, так і всіма особами, котрі беруть участь у вико­
навчому провадженні. Позитивність же наукової праці в
тому, що вона не може змінюватись так швидко, як закон,
оскільки в ній викладено пропозиції, що мають удоскона­
лити закон.,

Автори беруть на себе відповідальність заявити, що ця книга буде цікавою для студентів, викладачів, науковців, державних виконавців, адвокатів, суддів, оскільки в ній за­кладено доволі багато новітніх висновків - як тих, що по­бачили світ в окремих публікаціях авторів, так і тих, що не були оприлюднені. Навчальний посібник орієнтований на викладання спецкурсу «Виконавче провадження», він та­кож може бути використаний при вивченні адміністратив­ного права і процесу, цивільного процесу, міжнародного цивільного процесу.

Автори бажають усім читачам вагомих успіхів у досяг­ненні високого рівня знань з цієї цікавої та важливої дис­ципліни.

Іуіу

Поиск по сайту: