КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПАСІВ ЗА РІЗНИМИ ОЗНАКАМИ

Основною ознакою групування є види запасів, що виділені в П(С)БО 9:

— сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючи ви­роби та інші матеріальні цінності^що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виро­бництва й адміністративних потреб;

— незавершене виробництво у виді незакінчених обробкою і зборкою деталей, вузлів, виробів і незакінчених технологічних процесів;

— виготовлена на підприємстві готова продукція, що відповідає технічним і якісним характеристикам даного виду продукції і при­значена для наступного продажу;

— товари у виді матеріальних цінностей, що придбаються з ме­тою подальшого продажу;

— малоцінні та швидкозношувані предмети — засоби праці, що використовуються протягом періоду, який не перевищує один рік або операційний цикл (якщо він більший за рік);

— поточні біологічні активи, якщо вони використовуються у виді запасів;

— необоротні активи, призначені для продажу.

Порядок розробки номенклатури запасів. На великих під­приємствах, де споживаються запаси різних видів, для прави­льної організації їх обліку, якісного контролю та недопущення фактів пересортування необхідно розробляти номенклатуру за­пасів.

Під номенклатурою запасів розуміють їх систематизований перелік, в якому за кожним видом запасів закріплюється певний номенклатурний номер. Зазначений номер проставляється у всіх первинних документах і регістрах аналітичного обліку, в яких ві­дображають операції руху запасів.

Розробка номенклатури починається з переліку груп матеріалів, що застосовуються на підприємстві. їх кількість залежить від кіль­кості найменувань матеріалів, фізико-хімічних властивостей, еко­номічного призначення у виробництві та інших факторів.

На підприємствах може застосовуватися наступний принцип побудови номенклатурних номерів.

Важливою умовою забезпечення збереження запасів підпри­ємства, своєчасного виявлення осіб, що винні у виникненні не­стач і розкрадань, є правильна організація матеріальної відпові­дальності.

Матеріальна відповідальність— це обов'язок працівника від­шкодовувати збиток, заподіяний підприємству внаслідок порушен­ня покладених на нього трудових обов'язків.

Питаннями організації матеріальної відповідальності має займа­тися власник підприємства або уповноважені їм особи. При цьому слід керуватися наступними нормативними документами:

— Положення про матеріальну відповідальність працівників та службовців за збиток, заподіяний підприємству, установі, органі­зації;

— Порядок укладання письмового договору про повну матеріа­льну відповідальність працівників та службовців за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання або для інших цілей;

— Перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються пра­цівниками, з якими підприємством, установою, організацією мо­жуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відпо­відальність;

— Типовий договір про повну матеріальну відповідальність.

Керівник повинен установити список посадових осіб, відповіда­льних за приймання і відпуск матеріальних цінностей (завідувачів складами, комірників, експедиторів і ін.), за правильне і своєчасне оформлення цих операцій, а також за збереження довірених їм ма­теріальних цінностей. З цими особами необхідно укласти договори про матеріальну відповідальність.

Усім службам підприємства необхідно мати список посадових осіб, яким надане право підпису документів на одержання і відпуск матеріалів, а також видачу дозволів (пропусків) на вивіз з підпри­ємства матеріальних цінностей. Зразок такого списку надано на рис. 8.2.

Оцінка запасів. Важливим етапом є організація оцінки запасів оскільки від неї залежить точність даних фінансової звітності.

Додаток №__

до Наказу про облікову політику

Затверджено:

Директор _________ П.І.Б.