Сутність і види власного капіталу, завдання організації його обліку

Будь-яке підприємство незалежно від організаційно-правової форми повинно мати економічні ресурси для здійснення фінансо­во-господарської діяльності. Фінансовий стан підприємства бага­то в чому залежить від того, які засоби воно має у своєму розпо­рядженні, які джерела сформували майно підприємства (власні або позикові), яка частка власного капіталу має місце в загальній сумі джерел.

Наявність власного капіталу є основою фінансової самостійно­сті і незалежності підприємства, забезпечує стабільність його роз­витку.

Під власним капіталом підприємства розуміють загальну вар­тість засобів, які внесено власниками або залишено ними на під­приємстві з прибутку після сплати податків. Такі засоби належать підприємству на правах власності, використовуються для форму­вання його активів і необхідні для здійснення підприємством дія­льності.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» власний капітал визна­чено як частину в активах підприємства, що залишається після ви­рахування його зобов'язань.

З метою правильної організації бухгалтерського обліку власного капіталу необхідно чітко визначити його структуру.

Власний капітал складається з таких видів капіталу:

— статутний капітал;

— пайовий капітал;

— додатковий капітал;

— — резервний капітал;

— нерозподілений прибуток (непокриті збитки);

— неоплачений капітал;

— вилучений капітал.

Складові власного капіталу відображають суму, яку засновники передали в розпорядження підприємства у вигляді внесків або за­лишили у вигляді нерозподіленого прибутку.

Власний капітал є одним з важливих показників і характе­ризує забезпеченість підприємства коштами для здійснення ді­яльності, кредитоспроможність, платоспроможність підпри­ємства.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку ін­формації про власний капітал і розкриття такої інформації у фінан­совій звітності визначаються П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал».

Основні завдання організації обліку власного капіталу наведені

нарис. 13.1.

При організації обліку власного капіталу необхідно враховувати такі фактори, як форму власності, організаційно-правову форму го­сподарювання, кількість і склад засновників і т.д. Необхідно визна­чити порядок оцінки внесків і збільшення статутного капіталу, встановити порядок вибуття учасників.

Для узагальнення інформації про стан і рух коштів усіх видів власного капіталу призначені рахунки класу 4 «Власний капітал і забезпечення зобов'язань» Плану рахунків бухгалтерського облі­ку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підпри­ємств і організацій.

Для кожного виду власного капіталу Планом рахунків передба­чено окремі рахунки класу 4.

Всі зміни статутного капіталу мають бути документально офо­рмлені (рис. 13.2).

Інформація про зміни у складі власного капіталу на протязі зві­тного періоду накопичується у регістрах аналітичного обліку та си­нтетичного обліку: відомостях, журналах-ордерах з усіх рахунків капіталу або зведеному журналі-ордері при невеликій кількості операцій. Дані про стан і зміни власного капіталу наводяться у фі­нансовій звітності: формі № 1 «Баланс» та формі № 4 «Звіт про власний капітал».

За даними першого розділу пасиву балансу визначають розмір власного капіталу підприємства на звітну дату шляхом додавання сум статутного, додаткового, резервного капіталу і нерозподілено­го прибутку і вирахування суми неоплаченого, вилученого капіталу і суми непокритих збитків. Організація і ведення обліку кожного з видів власного капіталу потребує детального розгляду.

Поиск по сайту: