Площа частини зовнішньої поверхні тіла, яка відсікається від нього площиною довільного розташування
Обчислення площі, яка охоплює певну зовнішню частину об’єму і межує з навколишнім середовищем виконується як сума площин частин загальної площі, які розташовуються між базовими перерізами як було зроблене для об’ємів (6). Самі ж площі частин визначаються за правилом трапецій як добуток полусуми довжин (периметрів частин базових перерізів нижче відсікаючої площини) сусідніх перерізів, які обмежують частину поверхні, на відстань між ними по осі Х, за формулою, яка аналогічна (9). Периметр частини базового перерізу (наприклад, на Рис. 11 це довжина ламаної 1-2-3-4-А) визначемо за допомогою відомих з аналітичної геометрії відношень:
де li – довжина базового контура, яка лежить нижче сікучої площини;
n – кількість точок на ламаної, яка являє собою періметр частини перерізу, і знаходиться нижче площини довільного розташування;
Zi, Zi+1, Yi, Yi+1 – аплікати та ординати точок поточного відрізка.
Це периметр одної гілки, якщо тіло симетричне, слід додати ще частину від лівї гілки, використовуючи прийом, який викладен у розділі 5.1.4.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | Поиск по сайту:
|