 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Меркантилістська теорія міжнародної торгівлі
Майже із самого виникнення політичної економії як самостійної науки з'являються різні теоретичні школи із проблем міжнародних економічних відносин. Так, протягом 17-18-го століть виникло кілька таких шкіл. Найбільш відомими з них були меркантилістськай класична школи. Найбільший внесок у розвиток теорії міжнародної торгівлі внесли А. Сміт, Д. Рікардо, пізніше Е. Хекшер, Б. Олін, П. Самуельсон, В. Леонтьєв, П.Р. Кругман та ін.
Розвитку теорії меркантилізму сприяли багато історичних процесів. Розвиток продуктивних сил суспільства, поглиблення розподілу праці усередині окремої країни призвели до того, що натуральне господарство феодального періоду стало руйнуватися, стали підсилюватися господарські зв'язки між містами й селами, між різними регіонами держав, а потім і між різними країнами. Великі географічні відкриття, засновані на досягненнях у мореплаванні, зробили доступними нові континенти. У західній півкулі виявили золото, що значно розширило можливості його використання як грошей. Змінювалися національні держави, а найбільш сильні з них захоплювали колонії й боролися за поділ сфер впливу. Підвищився й рівень освіти. На цьому історичному тлі потрібна була економічна теорія, яка б вийшла за межі феодальних теорій самозабезпечення країн і змогла б обґрунтувати роль товару в межах нової господарської системи (капіталізму) і довести потребу в економічній експансії національних держав за кордон. Такою теорією став меркантилізм. Це напрямок економічної думки, розроблений європейськими вченими (Т. Ман, У. Петті та ін.), які підкреслювали товарний характер виробництва й вважали, що багатство виникає в сфері обміну.
Меркантилісти дотримувалися статичного погляду на світ, що, з їхньої точки зору, мав у своєму розпорядженні лише обмежену кількість багатства. Тому багатство однієї країни могло збільшитися тільки за рахунок зубожіння іншої. Оскільки зростання багатства можливе тільки за рахунок перерозподілу, то кожній нації, крім міцної економіки, потрібна сильна державна машина, що включає армію, військовий і торговельний флоти, яка могла б забезпечити перевагу над іншими країнами.
Економічна система, на думку меркантилістів, складається із трьох секторів:
а) виробничого;
б) сільськогосподарського;
в) іноземних колоній.
Торговці розглядалися як найбільш важлива група в економічній системі, а праця - як основний фактор виробництва.
Асоціюючи багатство країн з кількістю золота й срібла, яке вони мають, меркантилісти думали, що для зміцнення національних позицій держава повинна проводити таку політику:
- підтримувати позитивний платіжний баланс, тобто вивозити товарів більше, ніж ввозити, оскільки це забезпечує приплив золота як платежів, що, у свою чергу, дозволяє збільшити внутрішні витрати, виробництво й зайнятість населення;
- регулювати зовнішню торгівлю для збільшення експорту й скорочення імпорту з метою забезпечення позитивного торговельного сальдо на основі введення тарифів, квот й інших інструментів торговельної політики;
- заборонити або строго обмежити вивіз сировини й дозволити безмитний імпорт сировини, яка не добувається усередині країни, що дозволить накопичувати золото в країні й утримувати низькими експортні ціни на готову продукцію;
- заборонити будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополії, що єдино може перепродавати колоніальні товари за кордон, і заборонити колоніям виробляти готові товари, перетворюючи їх тим самим у постачальників сировини в метрополію.
Відлуння торговельної політики меркантилістів відчувається і сьогодні, коли багато країн, у тому числі США, Росія, Україна та ін., використовують високі мита й квоти в зовнішній торгівлі, скорочуючи тим самим обсяги цієї торгівлі з іншими країнами.
Меркантилістська школа панувала в економіці протягом 1,5 століття. У результаті цього до початку 18-го століття міжнародна торгівля виявилася вкритою мережею всіляких, часом зовсім штучних обмежень.
Обмеженість теорії меркантилістів полягає також й у тому, що вони не змогли зрозуміти, що збагачення однієї нації може відбуватися не тільки за рахунок зубожіння інших, з якими вона торгує, не тільки за рахунок переділу вже існуючого багатства, але й за рахунок його нарощування шляхом розвитку власної економіки.
Проте меркантилісти зробили серйозний внесок у теорію міжнародної торгівлі вже тому, що вперше підкреслили її значущість для економічного зростання країн і розробили одну з можливих моделей її розвитку. Вони вперше описали те, що в сучасній економіці називається платіжним балансом.
Поиск по сайту: