Методичні поради до вивчення теми 13

Процес вивчення даної теми складаєть­ся з опрацювання системи проблемних питань, які можна об'єднати й узагальнити за такими напрямами:

· сутність та завдання комплексного фінансового аналізу;

· визначення поняття та структури інформаційної бази комп­лексного аналізу, системи вимог до неї;

· особливості побудови моделі обробки вхідної інформаційної бази відповідно до специфіки об'єкта дослідження;

· математична, статистична та аналітична складові моделі формування цільового елемента комплексного аналізу — інтег­рованого показника фінансового стану підприємства;

· комплексний аналіз на основі визначення загальної оцінки комерційної надійності підприємства — об'єкта дослідження;

· комплексний аналіз на основі моделей прогнозування банк­рутства підприємства;

· модель інтерпретації результатів комплексного фінансового аналізу та формування майбутніх трендів фінансово-господарсь­кої діяльності підприємства — об'єкта дослідження.

Важливе значення для адекватного сприйняття комплексного фінансового аналізу (комплексної оцінки фінансового стану) ві­діграє з'ясування сутності комплексного аналізу та визначен­ня його основних завдань.

Загалом, комплексна оцінка фінансового стану підприємства передбачає визначення економічного потенціалу суб'єкта господарювання або, іншими словами, вона дає змогу забезпечити іден­тифікацію його місця (рейтингу, ранжу) в економічному середовищі.

Комплексний фінансовий аналіз використовується власника­ми для обґрунтування рішень стратегічного характеру, менедже­рами підприємств — для інформаційного забезпечення потреб оперативного фінансового планування.

Вважається, що цей вид аналізу, який уможливлює проведення як ретроспектив­ної, так і перспективної оцінки фінансового стану підприємства, оптимально відповідає вимогам виконання таких завдань:

· залучення фінансових ресурсів;

· пошук високорентабельних проектів;

· оцінка надійності партнерів;

· оцінка доцільності інвестування;

· оптимізація фінансової діяльності підприємства;

· комплексне фінансове оздоровлення суб'єкта господарю­вання.

Сутнісна характеристика згаданих вище завдань висуває низ­ку вимог до організації процесу проведення комплексного фінан­сового аналізупідприємства. Серед них можна виділити такі.

По-перше, методологічна база комплексного аналізу повинна базуватись на таких методиках, які давали б змогу в обмежені строки оцінити фінансовий стан суб'єкта господарювання. Слід відзначити, що за тривалістю процедура проведення комплексно­го аналізу серед інших видів фінансового аналізу підприємства посідає друге місце, поступаючись лише експрес-аналізу.

По-друге, на основі практичних результатів проведення комп­лексного фінансового аналізу аналітиками було напрацьовано до­сить ефективний прийом організації аналізу фінансових звітів — порівняльний аналіз.

По-третє, для здійснення комплексного аналізу необхідно за­безпечити формування групи показників, які б у своїй сукупності відповідали вимогам комплексної характеристики поточного ста­ну підприємства та перспектив його подальшого розвитку.

По-четверте, ефективність комплексного аналізу значною мі­рою залежить від можливості побудови адекватної системи одно­значності інтерпретації результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників з метою попере­дження та уникнення двозначності висновків, протиріч у погля­дах окремих експертів щодо ідентифікації становища об'єкта до­слідження.

У сучасній практиці фінансового аналізу загалом та комплек­сного аналізу зокрема поширеним засобом досягнення визначеної вище мети є розроблення системи ранжування, відповідно до якої кожному значенню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангів, отриманих даним підприємством за результатами аналізу, слугує підставою для однозначної хара­ктеристики його фінансово-економічного становища, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Таким чином, відособлена оцінка окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства на основі математичного моделювання органічно компонується в єдиному інтегральному фінансовому показнику. Отриманий у результаті комплексного аналізу інтегрований показник є характеристикою об'єкта ана­лізу — підприємства — щодо його відповідності поточним рин­ковим умовам. Наступні висновки є інформаційною основою для виконання поставленого управлінського завдання та дають змогу зробити обґрунтовані висновки про фінансовий стан підприємст­ва в цілому.

Поряд із процесом організації комплексного аналізу, певним критеріям має відповідати і його інформаційна база. Вхідні дані, на основі яких у результаті математичної та аналітичної об­робки буде визначено абсолютне значення цільового інтегрова­ного показника, мають відповідати сукупності критеріїв, застосу­вання яких забезпечується такими правилами:

· проведення комплексного аналізу здійснюється на основі системи цільових фінансових показників та коефіцієнтів від­повідно до обраної методики оцінки фінансового стану об'єкта дослідження;

· вхідна інформація щодо фінансово-господарської діяльності підприємства — об'єкта дослідження, що надається для по­дальшої її обробки, має бути повною та достовірною;

· цільові показники обраної методики, як і вхідна фінансова інформація, повинні бути приведені до зіставних одиниць виміру, що забезпечує можливість їх адекватної математичної та аналітич­ної обробки;

· кожен із сукупності фінансових показників та коефіцієн­тів, яка закладається в інформаційну основу моделювання ці­льового фінансового показника, має бути максимально інфор­мативним;

· обґрунтування вибору методів статистичного, математично­го та аналітичного моделювання з метою адекватної консолідації вхідних інформаційних ресурсів та подальшої ідентифікації на їх основі цільового показника системи комплексного фінансового аналізу;

· формування цілісної картини фінансового стану підпри­ємства на основі визначення цільового фінансового показника як результуючого відносно усталеної сукупності відособлених фінансових показників, які характеризують окремі сторони фі­нансово-господарської діяльності підприємства — об'єкта до­слідження;

· здійснення порівняльного аналізу системи інтегральних по­казників, отриманих у результаті математичної та аналітичної обробки первинної вхідної інформації в динаміці, а також порів­няння з іншими показниками, прийнятими за орієнтири.

Слід звернути увагу, що ключовим елементом процедури комплексного аналізу фінан­сового стану підприємства є модель обробки вхідної інформаційної бази. Така модель являє собою обґрунтований відповідно до специфічних характеристик конкретного випадку процедури комплексного аналізу органічний синтез математичних, статис­тичних та аналітичних методів дослідження.

Особливу увагу слід приділити методам, які забезпечують комплексну фінансову діагностику, а саме: рейтингова оцінка, бальна оцінка, використання стандартних мультиплікаторів, які дозволяють ідентифікувати ймовірність банкрутства та іншим.

Практичне заняття

Питання до обговорення

1. Сутність, значення та завдання комплексного оцінювання фінансового стану підприємства. Інформаційна база.

2. Методи узагальнюючої оцінки фінансового стану підприємства: сутність та сфера застосування.

3. Методика комплексної оцінки ефективності господарської діяльності.

4. Рейтингова оцінка фінансового стану підприємства.

5. Інтегральна бальна оцінка фінансової сталості підприємства.

Питання для самопідготовки до теми 13

1. Математична, статистична та аналітична складові моделі формування цільового елемента комплексного аналізу – інтегрованого показника фінансового стану підприємства.

2. Рейтинг підприємства за критерієм „суми місць”

3. Використання стандартних мультиплікаторів для комплексного оцінювання фінансового стану на предмет ймовірності настання фінансової кризи (банкрутства).

4. Спектр – бальний метод оцінки фінансового стану підприємства.

5. Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості підприємств та організацій.

Тести самоконтролю:

Поиск по сайту: