 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Способи взаємозв’язку частин промови
Заслуговує на увагу думка про спосіб інтеграції всіх згаданих вище моментів промови: їх виділяють три: когезія, ретроспекція, проспекція.
Когезія — один із способів інтеграції тексту, коли всі його частини постійно взаємодіють завдяки тому, що оратор чи то повертається до вже сказаного, чи то натякає на те, що буде сказано. Забезпечують такий зв'язок зазвичай певні мовні формули: таким чином, отже, по-перше, по-друге, наступне питання, подивимося далі, очевидно, перейдемо до наступного, беручи до уваги, незважаючи на, з одного боку, з другого боку, як з'ясувалося в подальшому тощо.
Ретроспекція — це відсилання слухачів до попередньої Інформації. Тут оратор може посилатися не тільки на власні попередні виступи, але й на чужі праці та думки або загальновідому інформацію. Ретроспекція може виражатися наступними словами чи словосполученнями: як ми знаємо, як ми розуміємо, як було сказано раніше, ми вже говорили про це, згадаймо, ви чули, ви бачили, відомо, минулого разу я вже говорив і т.д.
Проспекція — це натяк на те, про що буде говоритися в наступних частинах виступу (майбутніх виступах). Проспекція може виражатися такимиформулами: наступного разу ми поговоримо, далі переконаємося, в подальшому розвитку, ми побачимо, далі стане зрозуміло, темою нашої майбутньої розмови буде і т.п.
Питання для контролю знань:
1. Які три структурні моменти будь-якого літературного твору виділяють з античних часів?
2. Якими способами оратор досягає зацікавлення аудиторії на початку промови?
3. У чому полягає різниця між описом та оповіддю?
4. Що таке міркування (хрія)?
5. Чи можна доповнювати міркування художніми картинами? Якщо так, то які це відкриває можливості для компонування фрагментів промови?
6. Що таке інтеграція різноманітних моментів промови? Які три типи інтеграції визначають дослідники? Охарактеризуйте кожен з них.
КОМПОЗИЦІЙНА ПОБУДОВА ПРОМОВИ
| Частина виступу | |
| 1. Вступ Завдання: · викликати інтерес до теми майбутньої розмови; · встановити контакт; · підготувати слухачів до сприймання виступу; · обґрунтувати постановку питання; · головна умова – лаконічність. Використовуються: етикетні звертання; приклади з власного досвіду; епіграф; цитування чужої мудрості, крилатого вислову, афоризму; фраза узагальнення того, що на даний момент хвилює суспільство (цитати зі ЗМІ); цитування документів; твердження і питання, яке потім пояснюється; жарт. 2. Головна частина Завдання: · послідовно пояснити висунуті положення; · довести їх правильність; · підвести слухачів до необхідних висновків. Використовуються: опис ситуації, який може плавно переходити в оповідь; виклад міркувань за допомогою системи логічних аргументів; кульмінаційний момент виноситься на початок; 3. Заключна частина Завдання: · підсумувати сказане; · підвищити інтерес до предмета промови; · підкреслити значення сказаного; · поставити завдання; · закликати до безпосередніх дій. Використовуються: узагальнення положень основної частини; підкреслення головної думки; окреслення теми наступного виступу; заклик до суперечки; риторичні питання. | Прийоми збудження уваги · Звернення. · Виклад мети виступу, огляд головних розділів теми. · Співпереживання. · Переказ парадоксальної ситуації. · Апеляція до інтересів аудиторії. · Прийом співучасті. · Апеляція до події. · Апеляція до географічних чи погодних умов. · Апеляція до промови попереднього оратора. · Звернення до авторитетних джерел. · Гумористичне зауваження. · Питання до слухачів. |
| Композиція– логічний спосіб розташування складових частин тексту. Типи побудови: · лінійний – чітка логічна послідовність; · спіральний – основна думка повторюється неодноразово, але кожного разу інакше; · кільцевий – перша і остання частини віддзеркалюють одна одну. | |
| Способи інтеграції тексту Когезія –всі частини постійно взаємодіють, бо промовець постійно повертається до сказаного чи натякає на те, що буде: отже, очевидно, подивимося далі, перейдемо до наступного, беручи до уваги, з одного боку, з другого боку тощо. Ретроспекція – відсилання до попередньої інформації: як ми знаємо, як ми розуміємо, як було сказано раніше, згадаймо, ви чули (бачили), відомо, минулого разу ми вже розглядали… Проспекція –натяк на те, про що йтиметься у наступних частинах виступу: далі переконаємося, ми побачимо, далі стане зрозуміло, темою нашої майбутньої розмови… |
Тема: МЕТОДИКА ТА ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ВИСТУПУ
План:
1. Промова як дослідження.
2. Вибір теми.
3. Визначення цільового призначення виступу.
4. Складання плану.
5. Збирання матеріалу. Конспект.
6. Допоміжний матеріал.
7. Запис і розмітка тексту.
8. Логічні та емоційні засади промови.
Література:
1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001.
2. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003.
3. Сагач Г.М. Риторика. – К., 2000.
4. Сопер П. Основы искусства речи. – М., 1992.
Поиск по сайту: