Логіко – психологічні правила конструювання повідомлень

Існують залежності між ефектив­ністю мовлення та особливостями ситуації, характеристиками ауди­торії та характером обговорюваної проблеми. Так, у одних випадках краще впливають емоційніапеляції до аудиторії, в інших — раціональні. Усе залежить від того, з якою аудиторією спілкується людина. Якщо з молоддю, то більше впливає емоційно забарвлена мова, а якщо з літніми людьми або з тими, хто має технічну освіту, краще використовувати раціональні апеляції. Починати виступ, як правило, найкраще з емоційного звернення до людей. Водночас не варто сильно захоплюватись емоційністю та край­німи виразами, бо це часом призводить до ефекту бумерангу.

Учені, розглядаючи проблеми конструювання повідомлень, по­рівнювали кульмінаційний порядок їх побудови (найсильніші аргу­менти наводяться наприкінці), антикульмінаційний порядок (зворот­ний, коли, навпаки, повідомлення починається із сильного аргументу) та розміщення сильних аргументів усередині повідомлення. Яка ж форма викладу найефективніша?

Виявилося, що кульмінаційний і зворотний порядок дають кращі результати, аніж серединний (із невеликою перевагою першого над другим). Однак у цьому разі важливо враховувати змістовний бік повідомлення та установки слухачів. Якщо вони не дуже зацікав­лені предметом повідомлення, то найвагоміші аргументи треба вик­ласти із самого початку. Це кращий спосіб пробудити інтерес та увагу людей. Якщо вони дуже зацікавлені темою розмови, то найці­кавіші аргументи варто викласти наприкінці повідомлення. Послаб­лення аргументації може дещо розчарувати аудиторію.

Що ж до включення контраргументів, то найефективнішими є повідомлення, в яких розглядаються також аргументи протилежної сторони, а не ті, де наводяться докази лише на користь своїх думок. Виняток становлять аудиторії, де знаходяться переважно люди з низьким рівнем освіти. Тут більш ефективним є повідомлення, в яко­му найчастіше подається одна позиція.

Вирішуючи питання оптимального розміщення основної ідеї в повідомленні, варто згадати про відомий ефект краю. Інформація, що розміщена на початку і в кінці повідомлення, краще сприймаєть­ся, запам'ятовується, осмислюється, ніж та, що всередині. Нові уста­новки в адресата також краще формуються на початку спілкування. 108

Тому основну ідею, думку, яку ми хочемо "внести" до його свідо­мості, доцільно викладати на початку мовленнєвого спілкування. На­прикінці також бажано до неї звернутися, але використавши для цього нові аргументи.

Культура говоріння тісно переплітається з культурою рідної мови, про яку потрібно постійно дбати, особливо на етапі відродження на­ціональної самосвідомості. У чудовій молитві до мови, написаній Ка­териною Мотрич, розкриваються велич і сила, краса і духовне багат­ство рідної мови. Ось рядки з неї: «Мово наша! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б'ють десь від магми, тому і вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. То ж сцілювала ти втомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою слово. Бо "Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог"».

Поиск по сайту: