|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Особливості мовленнєвого етикетуКультура говоріння тісно пов'язана з мовленнєвим етикетом, тобто з правилами вітання, знайомства, прощання, вдячності, вибачення, запрошення, схвалення тощо. Люди, як правило, негативно реагують на порушення вироблених суспільством формул етикету. Для того щоб ділове спілкування було ефективним, важливо, щоб його учасники обов'язково зверталися один до одного на "Ви" (як до співробітників, так і до клієнтів). Таке звертання — необхідний інструмент підтримання нормальних службових відносин і трудової дисципліни в колективі та встановлення партнерських стосунків з клієнтами. В обов'язковому порядку слід звертатися до іншого на його ім'я та по батькові. Вчасно висловлене слово "дякую" може стати не менш ефективним, аніж грошова премія. Про службовий етикет вже йшлося. Додамо лише, що часом ефективність спілкування залежатиме й від того, яким голосом (низьким чи високим) розмовляє людина, яку має дикцію, акцент і т. ін. Хворобою нашого часу є багатослів'я. Майже кожній людині здається, що вона знає більше та вміє щось зробити краще, аніж інший, тому їй хочеться говорити самій. Лише вихована людина відчуває, коли треба говорити, а коли слухати інших, навіть тих, хто її критикує. Отже, мовленнєвий етикет — це складна система мовних знаків, що спирається на моральні правила й вимоги і вказує на ставлення як до інших людей, так і до себе. Культура спілкування — не просто культура вибору ефективних стратегій і тактик, в основі яких лежать гуманістичні комунікативні установки, знання та вміння. Це також результат застосування правил конструювання повідомлень, говоріння та слухання, це активне використання правил і норм гуманістичної етики, постійне дотримання вимог службового етикету.
Висновки
• Мовленнєве спілкування або вербальна комунікація — це спілкування, коли як знакову систему використовують мовлення, словесні засоби. • Механізм мовлення містить три блоки: сприймання, внутрішнє мовлення та говоріння. • Культура мовленнєвого спілкування має дві складові — культуру говоріння та культуру слухання. • Культуру мовлення значною мірою визначають індивідуальні особливості комунікатора та використання ним логіко-психологічних правил конструювання повідомлень. • Культура слухання — це активна діяльність, яка передбачає вміння мовчати та використовувати вербальний зв'язок із співрозмовниками з метою досягнення взаєморозуміння і розв'язання комунікативної проблеми (не рефлексивне та рефлексивне слухання). • Культура говоріння — це знання складових комунікативного акту та вміння його застосовувати у процесі переконуючого і особистісного впливу, передавання інформації та формування відповідних установок, позицій, думок. • Мовленнєвий етикет — це складна система мовних знаків, що спирається на моральні правила та вимоги і вказує на ставлення як до інших людей, так і до себе.
Питання для обговорення: 1. Що таке вербальнi засоби спiлкування? 2. Якi характеристики монологу й дiалогу та перспектив їх використання? 3. Як спiввiдноситься преконуючий вплив з вимогами гуманiстичної психологiї? 4. Що таке експерементальна методика? 5. Як особистiсть комунiкатора впливає на результативнiсть переконуючого впливу? 6. Якi є правила логiко- психологiчного конструювання повiдомлень? 7. Як формувати гуманiстичнi, комунiкативнi установки згiдно з правилами експерементальної риторики? 8. Якi правила мовленнєвого етикету ви знаєте?
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Атпватер И. Я васелушаю: Пер. сангл. — М., 1984. 2.Бахтпин М. М. Проблеми позтики Достоевского. — 3-є изд. — М., 1972. 3.Вацлавик П. Как стать неечастним без посторонней помощи. — М., 1988. 4.Кисарчук 3. Г. Диалог младших школьников в процессе совместного решения мнелительннх задач //Тез. науч. сообщ. сов. психологов СССР к VI Всесоюз. сьезду о-ва психоло-гов.- М., 1983. 5.Кучинский Г. М. Диалог в процессе совместного решения мнелительннх задач // Проблема общения в психологии.— М., 1991. 6.Латьінов В. В. Речевое воздействие в условиях публичной дис-куссии (наматериале парламентских виступлений) // Психол. журн.- 1984.- № 1. 7. 8. Павлова И. Д. Коммуникативная семантика речи // Психол. журн.- 1991.- № 2. 9. Поуст Е. Американський етикет. — К.; Тернопіль, 1991.
10.Проблеми речевого воздействия на аудиторию в зарубежной социально-психологической литературе / Под общ. ред. Б. П. Фирсова, Ю. А. Асеева. - Л., 1973. 11.Речевое воздействие. Проблеми прикладной психолингвисти-ки / Под ред. А. А. Леонтьева. — Л., 1972.
Мiнiстерство освiти та науки України Днiпропетровський технiкум зварювання та електронiки iменi Е. О. Патона
Лекцiя №9 з предмету: «Етики i психологiї дiлового спiлкування» на тему:«Невербальнi засоби спiлкування та культура поведiнки»
Викладач: Важданова Г. I.
м. Днiпропетровськ, 2011р.
План: ^ Поняття про невербальну комунікацію ^ Класифікація невербальних засобів спілкування ^ Кінесика ^ Паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби спілкування ^ Контакт очей ^ Пролеміка ^ Невербальні засоби і культура спілкування та поведінки ^ Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |