АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

НЕ 1.3 Складові бюджетного менеджменту

Читайте также:
  1. Аналізуючи ці компоненти можемо зазначити, що імідж людини має свою зовнішню та внутрішню складові.
  2. Б) Інформаційна культура та її складові
  3. Більш детальну інформацію про складові прибутку див. на схемі Чумаченко «Економічний аналіз» стор. 179.
  4. Бюджет и бюджетный дефицит. Финансирование бюджетного дефицита и меры по снижению
  5. Бюджетный дефицит и государственный долг. Финансирование бюджетного дефицита. Управление государственным долгом.
  6. Бюджетный дефицит и государственный долг. Финансирование бюджетного дефицита. Управление государственным долгом.
  7. Виды бюджетного дефицита. Финансирование бюджетного дефицита.
  8. Визначення основних функцій менеджменту та їх взаємозв’язку в межах циклу менеджменту.
  9. Відносна оцінка та способи фінансування бюджетного дефіциту
  10. Вопрос Основы бюджетного устройства и принципы построения бюджетной системы РФ
  11. Г) спрямованість операційного менеджменту.
  12. Г) що складові продукції повинні мати найкоротші маршрути на всіх стадіях і операціях виробничого процесу без зустрічних переміщень.

 

Складові бюджетного менеджменту визначаються загальними функціями управлінської діяльності. Наука про управління виділяє такі основні функції менеджменту, як:

- планування;

- організація виконання розроблених планів;

- мотивування;

- контролювання.

Виходячи з функцій менеджменту та із структури бюджетного процесу, можна виділити такі складові бюджетного менеджменту, як:

1. Бюджетне планування.

2. Організація виконання бюджету.

3. Облік виконання бюджету,

4. Контроль за виконанням бюджету.

Варто зазначити, що основна і визначальна функція бюджетного менеджменту - стратегічне планування.

Реалізація функції стратегічного планування в Україні покладається на органи законодавчої влади. Прикладом такого планування можна вважати бюджетну резолюцію на кожний рік, яку вищий законодавчий орган України, починаючи з 1995 року, передає виконавчим органам. Функції планування реалізації стратегії та організація виконання розроблених планів покладаються на органи виконавчої влади та оперативного управління бюджетом, які займаються поточним бюджетним плануванням та виконанням бюджету в рамках бюджетного процесу.

Виконання бюджету включає заходи з виконання дохідної і видаткової частин кожного із бюджетів України - Державного та понад 12 тис місцевих. Отже, організація виконання бюджету є однією з найважливіших складових бюджетного менеджменту.

Облік виконання бюджету є третьою складовою бюджетного менеджменту. Для успішного виконання затвердженого бюджету важливим є облік. Значення обліку виконання бюджету в бюджетному менеджменті визначається місцем обліку в системі управління. Від прийняття своєчасних і правильних рішень з питань планування і виконання бюджету залежить ефективність управлінської діяльності. Ці рішення можуть бути прийняті тільки на підставі проведеного аналізу відповідної інформації, яка характеризує стан об'єкта управління (бюджету) на певну дату чи за певний проміжок часу. Облік дозволяє виконати таке важливе завдання - забезпечити систему управління необхідною інформацією. Тобто, облік виконання бюджету - це забезпечуюча система, на якій базується бюджетний процес. Правильність прийняття рішень залежить ще від кваліфікації бюджетних працівників і від методики бюджетної роботи.



Однак найважливішою складовою управління бюджетом є саме інформація. Навіть ґрунтовні знання не забезпечать досягнення результатів, якщо інформаційне забезпечення не відповідає встановленим вимогам.

Контроль за виконанням бюджету є одним із основних напрямків фінансового контролю. Він здійснюється на всіх етапах бюджетного процесу. В процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній контроль, а також поточний. Вказаний контроль здійснюють абсолютно всі учасники бюджетного процесу (органи управління, а також підприємства, організації та установи). Поточний контроль проводиться органами державної влади та управління, а також спеціалізованими службами фінансового контролю (Податковою адміністрацією, Контрольно-ревізійною службою, Державним казначейством, Аудиторською палатою й аудиторськими фірмами, Рахунковою палатою) у процесі виконання бюджету. У країнах з розвинутими ринковими відносинами такий контроль здійснюється також безпосередньо громадянами і забезпечується, насамперед, гласністю і відкритістю бюджетного процесу та демократичними виборами до органів влади, що, в свою чергу, впливає і на контрольні органи, діяльність яких стає відкритою, а результати можуть бути перевірені [20 Федосов В., Опарін В., Сафонова Л. та ін. Бюджетний менеджмент: Підручник / Під заг. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.].[Бюджетний менеджмент - Панкевич Л.В.]

 

 

Змістовий модуль 2Структура бюджету держави як об’єкта управління

 

НЕ 2.1 Суть і призначення бюджету

 

Бюджет, як провідна ланка фінансової системи, - найважливіша економічна категорія, що відображає грошові відносини між державою та учасниками суспільного виробництва в процесі розподілу та перерозподілу новоствореної вартості в суспільстві.

Бюджет - це невід'ємний атрибут кожної країни та важливий інструмент реалізації економічної та соціальної політики.

У "Народній енциклопедії" Росії наведено наступне визначення бюджету: "Під бюджетом розуміють план ведення господарства на певний період - звичайно на рік. Затверджений бюджет - це шори над виконавчою владою, і остання має право розпоряджатися коштами лише в його межах ".

Являючись матеріальною базою існування держави, формою реалізації її функцій, основою благополуччя народу та інструментом втілення соціально-економічної політики, проблеми бюджету хвилюють сучасних українських вчених, таких як: И.Бескида, С.Юрія, О.Василика, А.Єпіфанова, І.Сала, В.Кравченка, В.Опаріна, О.Кириленко, Ю.Пасічника та багатьох інших.

Так, професор О.Д.Василик дає наступне визначення поняттю бюджету України: "Бюджет - це фонд фінансових ресурсів, який перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й використовується для виконання покладених на них функцій, передбачених Конституцією України".

Згідно з Бюджетним кодексом, що був прийнятий 21 червня 2001 року Верховною Радою України: "Бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду".

Таким чином, бюджет держави як план фінансових ресурсів являє собою сукупність Державного бюджету, Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Сьогодні, в умовах трансформації економіки України, Державний бюджет зберігає свою важливу роль: саме через нього відбувається централізація коштів і перерозподіляється близько 30% валового внутрішнього продукту (ВВП) та відбивається економічна й соціальна політика країни.

Державний бюджет можна розглядати в декілька аспектах, поданих на рисунку 1.

За економічною суттю Державний бюджет характеризується певними грошовими відносинами, що виникають між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами - з іншого, із приводу утворення фонду фінансових ресурсів держави та його використання на соціально-економічний розвиток відповідно до державних функцій.

За матеріальним змістом бюджет - це централізований фонд грошових ресурсів держави, що знаходяться в постійному русі, і складаються з вхідних та вихідних бюджетних потоків. Через Державний бюджет здійснюється централізація коштів відповідно до чинного законодавства, що дає змогу втілювати в життя намічені державою заходи та проводити єдину економічну та соціальну політику на всій території країни.

Бюджет, як матеріальна база існування держави, як загальнодержавний грошовий фонд характеризується: по-перше, значними розмірами; по-друге, маневреністю; по-третє, наявністю резервних фондів.

Розмір обсягу бюджету залежить від багатьох факторів, основними з яких є:

- рівень розвитку та виробничий потенціал економіки;

- методи господарювання;

- масштаби і спрямованість бюджетних програм, що реалізуються через бюджет;

- напрями діючої фінансової політики;

- взаємопогодженість дій всіх ланок бюджетної системи.

За своєю формою бюджет - це основний фінансовий план, баланс доходів та видатків держави. За характером - це документ, що затверджується щорічно і має силу закону, за допомогою якого досягається взаємоузгодження системи всіх фінансових балансів країни, та формування зведеного фінансового балансу держави.

Зведений фінансовий баланс держави - це система фінансових планів, що характеризують фінансові ресурси всіх секторів економіки незалежно від форм власності, обов'язкові та добровільні платежі населення; довгострокові кредити банків; доходи від зовнішньоекономічної діяльності.

Зведений бюджет України - це документ, який не затверджується, а використовується для статистичного узагальнення планових та фактичних обсягів ресурсів, що перерозподіляються через бюджет.

За організаційною структурою бюджет - це центральна ланка фінансової системи держави, що тісно пов'язана з усіма іншими ланками. Саме бюджет, як основний грошовий фонд держави, впливає на грошовий розмір та пропорції кожної ланки фінансової системи. Через бюджет здійснюється розподіл та перерозподіл грошових ресурсів:

- між секторами економіки;

- між регіонами;

- між виробничою та соціальною сферами;

- між окремими верствами населення.

Як фінансовий план Державний бюджет має дві структурні складові частини, а саме: доходи та видатки (рис. 2).

Рисунок 2 - Структура Державного бюджету України

Доходи бюджету формуються за рахунок джерел і в обсязі, передбаченими в Законі України "Про Державний бюджет" на поточний рік. Відповідно до статті 95 Конституції України: "Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків".

Державний бюджет України, починаючи з 2000 року, складається з загального та спеціального фондів. Кошти загального фонду мають загальний, тобто нецільовий характер і використовуються за напрямами, що визначаються законодавством у поточному році. Джерела надходження та напрями витрат зі спеціального фонду визначені заздалегідь і здійснюються в межах надходжень. Доцільність такого розподілу бюджету на два фонди повинна обґрунтовуватися в Основних напрямах бюджетної політики і визначатися щорічно законом про Держаний бюджет України.

Створення спеціального фонду державного бюджету дало можливість вивести з "тіні" численні позабюджетні фонди та власні надходження (спеціальні кошти) бюджетних установ.

У залежності від співвідношення між доходами та видатками Державний бюджет може бути:

- збалансованим, коли видатки дорівнюють доходам, до чого, відповідно до Конституції України, і повинна прагнути держава;

- дефіцитним, тобто з від'ємним сальдо, коли видатки перевищують доходи;

- профіцитним, тобто з позитивним сальдо, що спостерігається у разі перевищення доходів над видатками.

Сутність бюджету реалізується через його функції. В економічній літературі нема єдиної думки щодо кількості функцій бюджету. Такі економісти, як Ю.В.Пасічник, С.І.Юрій схиляються до існування двох чітко структурованих функцій - розподільчої та контрольної. І.О.Петровська та Д.В.Клиновий вказують на три функції бюджету: акумулятивної, розподільчої та контрольної. В інших літературних джерелах зустрічаються вказівки на чотири функції, що виконує бюджет: розподільчу, регулюючу, контрольну, соціальну.

Дійсно, найбільш наявні та структуровані дві функції - розподільча та контрольна, але не можна не вказати регулюючу та стимулюючу роль бюджету та обминути питання фінансового забезпечення соціальної політики за рахунок коштів бюджету. Основні функції бюджету подані на рисунку 3. Зміст функцій та характер їх реалізації залежить від рівня розвитку економічних процесів в країні.

Рисунок 3 - Функції бюджету

 

Через розподільчу функцію здійснюється процес акумуляції коштів держави та подальший їх розподіл для задоволення потреб суспільства. За допомогою бюджету розподіляється і перерозподіляється ВВП та національний доход; а в розподільчих відносинах беруть участь всі учасники суспільного виробництва. Роль держави у розподільчих процесах із розвитком ринкових відносин постійно зростає.

Державний бюджет використовується і як інструмент регулювання та стимулювання економіки з боку держави. Особливо важлива роль цієї функції в умовах нестабільної економіки, коли держава вимушена втручатися в виробничі та соціальні процеси.

Важливе значення, особливо в країнах з ринковою економікою, належіть соціальній функції бюджету. В останні роки в Україні спостерігається зміцнення бюджету не тільки як основного важеля ефективного розвитку економіки, але прагнення до вирішення в першу чергу соціальних проблем суспільства за рахунок коштів бюджету. Про це свідчить перш за все обсяг видатків, спрямованих на реалізацію державної програми "Соціальний захист та соціальне забезпечення в Україні", що збільшився відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" в порівнянні з 2004 роком вдвічі.

Сутність контрольної функції полягає в сприянні своєчасному та повному надходженню коштів до бюджету, їх оптимальному розподілу, перерозподілу та ефективному використанню, а також дає можливість проаналізувати і виявити розміри та причини відхилень фактичних доходів та видатків бюджету від запланованих.

Таким чином, Державний бюджет:

1) концентрує основні фінансові ресурси держави;

2) основне джерело розвитку економіки та соціальної сфери країни;

3) матеріальна база для виконання державою своїх функцій;

4) інструмент перерозподілу новоствореної вартості між окремими територіями, галузями, верствами населення;

5) інструмент фінансового контролю за формуванням та ефективним використанням грошових фондів держави.

[Бюджетний менеджмент - Клець Л.Є.]

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)