Міністерство доходів і зборів України (Державна податкова служба)

Діяльність Міністерства доходів і зборів України регулюється Податковим кодексом України.

До системи органів Міністерства доходів і зборів:

Головні управління в областях

Державні податкові інспекції в районах

Основні завдання Міндоходів

1) забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізація єдиної державної податкової, державної митної політики, а також боротьба з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, здійснення в межах своїх повноважень контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів;

2) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

3) забезпечення формування та реалізація державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьба з правопорушеннями при застосуванні законодавства з питань сплати єдиного внеску;

4) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Функції міністерств доходів і зборів України визначені ст. 19¹ Податкового кодексу України.

Податкова міліція

Розділом XVIII-2. Податкова міліція, а саме ст. 348.2 визначаються завдання Податкової міліції:

здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

- запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

- розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері;

- запобігання і протидія корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

- забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.

ЗМ 4 Бюджетне планування

НЕ 1 Основи бюджетного планування: завдання і принципи, етапи і методи

Бюджетне планування є складовою загальнодержавного економічного планування. Рівень його організації, наукова обґрунтованість головних показників бюджету, їх збалансованість значною мірою визначають економічний та соціальний розвиток окремих регіонів, так і держави в цілому.

Бюджетне планування - централізований розподіл і перерозподіл у процесі складання і виконання бюджету сукупного суспільного продукту і НД по всіх ланках бюджетної системи і по всіх видах фінансових планів на основі державного плану соціально-економічного розвитку України. Це комплекс організаційно-технічних, методичних заходів з визначення доходів і видатків бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу.

Основою бюджетного планування є нормативна база, а саме:

Конституція, Бюджетний кодекс, Укази Президента, Пропозиції ВРУ до Основних напрямів бюджетної політики, Постанови та розпорядження КМУ, Державні програми економічного та соціального розвитку.

Організація бюджетного планування здійснюється у два етапи:

Перший етап – зведене бюджетне планування: на ньому виконуються комплексні розрахунки за макроекономічними показниками.

Другий етап – адресне бюджетне планування: на ньому встановлюються конкретні зв’язки бюджету з усіма фінансовими планами н/г, потім ці бюджети набувають форми фінансових зобов’язань.

Основними завданнями бюджетного планування є:

1 забезпечення необхідних макроекономічних пропорцій розвитку держави;

2 виявлення реальних джерел надходжень за усіма напрямами та всіма платниками податків та зборів по всіх бюджетних рівнях;

3 ефективність розподілення за напрямами та між регіонами бюджетних видатків;

4 сприяння найбільш ефективного використання бюджетних коштів галузями н/г;

5 забезпечення мінімального рівня соціальних потреб;

6 утворення необхідних соціальних резервів, які використовуються на планові й позапланові заходи;

7 передбачення в системі здійснення бюджетних платежів можливості прозорого бюджетного контролю.

Принципи бюджетного планування:

ü наукова обгрунтованість;

ü оптимальна збалансованість між рівнем оподаткування суб’єктів – платників податків і рівнем соціальних виплат;

ü центральне місце бюджетного планування в системі фінансового планування;

ü органічний взаємозв’язок між прогнозними та поточними бюджетними планами;

ü директивний характер бюджетних виплат;

ü демократичність;

ü наявність відповідних бюджетних резервів.

Методи бюджетного планування

v метод коефіцієнтів. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в плановий період;

v нормативний метод За основу беруться нормативи, які регламентують види надходжень і видатків. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей н/г, фізичних осіб. Цей метод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви і сприяє їх економії.

v Балансовий.. На основі цього методу вдається досягти узгодженості між джерелами надходжень та джерелами видатків за видами та регіонами, установити взаємозв’язок із загальною величиною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, регіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені;

v Програмно-цільовий.. Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного та соціального розвитку. Дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм. При формуванні бюджету на 2002р. проголошений основним методом.

Варто зазначити, що основна і визначальна функція бюджетного менеджменту - стратегічне планування. Реалізація функції стратегічного планування в Україні покладається на органи законодавчої влади. Прикладом такого планування можна вважати бюджетну резолюцію на кожний рік, яку вищий законодавчий орган України, починаючи з 1995 року, передає виконавчим органам. Функції планування реалізації стратегії та організація виконання розроблених планів покладаються на органи виконавчої влади та оперативного управління бюджетом, які займаються поточним бюджетним плануванням та виконанням бюджету в рамках бюджетного процесу.

Поиск по сайту: