Номінальна та реальна заробітна плата

Крім наведених форм і систем заробітної плати розрізняють ще номінальну та реальну заробітну плати.

Номінальна заробітна плата - сума грошей, яку отримує працівник за продаж своєї робочої сили та її функціонування.

Її розміри не дають реального уявлення про життєвий рівень робітника, рівень його споживання. Водночас без показника номінальної заробітної плати не можна обчислити реальну заробітну плату.

Реальна заробітна плата — кількість споживних вартостей (товарів і послуг), яку працівник може придбати за свій грошовий заробіток за існуючого рівня цін після вирахування податків.

Отже, рівень реальної заробітної плати залежить від: 1) номінальної зарплати; 2) рівня цін на предмети споживання та послуги (індекс вартості життя); 3) податків, які сплачують робітники до бюджету держави і фондів соціального страхування.

Для визначення реальної заробітної плати індекс номінальної зарплати ділять на індекс вартості життя.
У 1995 р. середньорічна заробітна плата американського робітника становила приблизно 26 тис. дол., середня заробітна плата робітників і службовців — 13,12 дол. за годину. Частка сімейного бюджету, спрямована на харчування, у США дорівнює 17%, у ФРН та Японії - 25%.

Реальна заробітна плата скорочується внаслідок зростання податків. Якщо у 1946 р. з кожного долара витрат населення США сплачувало 26 центів у вигляді податків, то у 1995 р. — майже 35 центів.
Важливим чинником зниження заробітної плати є заборгованість населення за всіма формами кредиту.

Населення у віці до 65 років з доходами приблизно 50 тис. дол. на рік (основна частка американських споживачів, такий дохід має кожна п'ята сім'я) витрачає нині 20% свого бюджету на відшкодування заборгованості за кредитами (тобто купівлі товарів у кредит, за що необхідно, як правило, сплачувати високі відсотки).
В Україні зниження реальної заробітної плати останніми роками спричинене переважно невідповідністю між зростанням цін і зарплати. Середня заробітна плата у 1998 р. становила приблизно 153 грн., у газовиків і нафтовиків — від 360 до 415 грн. Майже 20% працівників отримували зарплату, нижчу від межі малозабезпеченості (73 грн.). Згідно з офіційними даними, 72,5% працівників (з урахуванням утриманців) не могли забезпечити своїй сім'ї мінімальний прожитковий мінімум.

У 1997 р. для того, щоб придбати 22 необхідних товари із споживчого кошика, середній австрійський робітник повинен був працювати 41 годину, польський — 95, болгарський — 143, угорський — 158, український — 227 годин. Для придбання 1 кг хліба треба було працювати відповідно 3,7; 8,42; 15,25; 39,28 хвилини; для придбання 250 г масла — відповідно: 5 хвилин 27 секунд; 18,47 секунд; 1 годину 2 хвилини; 28 хвилин 2 секунди, 39 хвилин 20 секунд.

У 1998 р. середня реальна заробітна плата скоротилась порівняно з 1990 р. майже в 5 разів.
Найманий працівник продає капіталісту-підприємцю не працю, не послуги праці, як це видається на перший погляд, а робочу силу. Остання є сукупністю фізичних, розумових і організаторських властивостей і здібностей людини, набутих нею знань і досвіду, які вона застосовує у процесі виробництва споживних вартостей.

Вартість робочої сили (як специфічного товару) визначається суспільно необхідними витратами на її відтворення (тобто належного рівня освіти, кваліфікації), відповідними витратами на утримання сім'ї.

Вартість робочої сили упродовж тривалого періоду зростає, що свідчить про постійне зростання ролі особистісного фактора у виробництві, ускладнення споживної вартості даного товару, про дію закону зростання вартості останнього. Таке зростання зумовлює збільшення реальної заробітної плати.

Заробітна плата є грошовим виразом вартості та ціни товару робоча сила і результативності її функціонування. На ціну робочої сили (а отже, і на заробітну плату) істотно впливають попит і пропозиція. Комплексно сутність заробітної плати розкривається у виконуваних нею функціях (відтворювальній, стимулюючій і розподільчій).

Формами заробітної плати є погодинна (оплата здійснюється за відроблений час) і відрядна (оплата залежить від розмірів виробітку за одиницю часу). Основними системами заробітної плати є тарифні, преміальні й колективні.

Номінальна заробітна плата — сума грошей, яку отримує працівник за продаж своєї робочої сили та її функціонування. Реальна зарплата — кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати за свій грошовий заробіток за існуючого рівня цін після вирахування податків.

Поиск по сайту: