АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

З музики та естетичних дисциплін

Читайте также:
  1. АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
  2. Військова дисципліна (в/д), її сутність і значення
  3. Головною метою дисципліни
  4. Графік проведення індивідуально-консультативної роботи з навчальної дисципліни «Договірне право»
  5. Громадські заходи стягнення і впливу за порушення трудової дисципліни.
  6. Державна дисципліна
  7. Джерела дисципліни і їх класифікація.
  8. Дистанційний курс з дисципліни
  9. Дисципліна “Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання” як галузь науково-технічної діяльності є методологічною дисципліною для розвитку науки і техніки.
  10. Дисциплінарні стягнення, які накладаються на військовослужбовців
  11. Дисциплінованість як провідна риса особистості воїна
  12. До дисципліни

 

Державний стандарт початкової загальної освіти, прийнятий постановою Кабінету Міністрів від 20 квітня 2011 року №462, складається з Базового навчального плану загальної освіти, загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Протягом навчання учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток.

Метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування та розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних та предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

У 2013/2014 н. р., як і в попередні роки, предмети галузі «Мистецтво» будуть вивчатися за такими програмами:

у 1-х класах – «Образотворче мистецтво» Видавничий дім «Освіта», 2012 р.;

у 2-4 класах – «Образотворче мистецтво». – К.: «Початкова школа», 2006 р.;

у 5-7 класах – «Образотворче мистецтво». – К.: «Перун», 2005 р.

Вивчення образотворчого мистецтва в початковій школі покликане сформувати в учнів художній спосіб пізнання світу, дати систему знань і ціннісних орієнтирів на основі власної творчої діяльності та досвіду прилучення до визначних явищ вітчизняної та зарубіжної культури.

Зміст навчальних програм реалізовано в підручниках: «Образотворче мистецтво» для 1, 2, 3, 4 класів авт. Л.Любарської та ін.; «Мистецтво» для 2, 3 класів авт. Л.Масол, Е.Бєлкіної.

З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі, під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з образотворчого мистецтва насамперед учителів, які мають спеціальну освіту (учитель образотворчого мистецтва).

Як зазначалося вище, в основній школі навчання образотворчому мистецтву здійснюватиметься за програмою «Образотворче мистецтво. 5-­7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.; www. mon.gov.ua). Варіантом викладання мистецтва в основній школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчається за програмою «Мистецтво. 5-­8 кл.» (авт.
Л. Масол та ін., вид. «Перун», 2005 р.).

Програму з образотворчого мистецтва в основній школі реалізовано в підручниках «Образотворче мистецтво» для 5, 6, 7 класів (авт. Т.Рубля, С.Федун); «Образотворче мистецтво» для 5, 6, 7 класів (авт. Е. Бєлкіна та ін.). Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено в Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб­сайтах МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua). Нагадуємо, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф міністерства або схвалення відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти.

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у 1-­8 класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Основними й обов’язковими видами діяльності на уроках має бути сприймання, аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (художньо-практична, творча). Звертаємо увагу на те, що письмові підсумкові перевірки навчальних досягнень учнів (контрольні, самостійні роботи) з образотворчого мистецтва не проводяться.

Тематичне оцінювання проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з образотворчого мистецтва розраховані на вивчення впродовж семестру. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

З предмета «Образотворче мистецтво» домашніми завданнями можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо.

Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність. Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін – запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілів (вид. «Ранок», 2009 р.).

Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів. Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» в шкільному навчально-виховному процесі.

На допомогу вчителю предметів художньо-естетичного циклу методистом СОІППО Сєрих Ларисою Володимирівною створений навчально-методичний посібник «Сучасні підходи до уроку образотворчого мистецтва» за результатами роботи обласної творчої групи 2007-2011 рр. У посібнику розкриті особливості викладання основних видів та жанрів образотворчого мистецтва, подані учнівські роботи, твори для сприймання. Посібник виконаний у зручному А-4 форматі, що дає можливість унаочнювати навчальний процес. Цікавим є видання «Із скарбниці Сумського художнього музею», яке дасть можливість збагатити учнів знаннями краєзнавчого характеру, та «Сходинки до Парнасу: альбом творчих робіт учнів», в якому відображені результати навчальної діяльності учнів з образотворчого та декоративно-вжиткового мистецтва. Детальніше з посібниками можна ознайомитися на сторінці методиста з образотворчого мистецтва Сєрих Л.В. на сайті СОІППО.

Результатом навчання учнів у школі у галузі художньо-естетичної освіти має стати не тільки система художніх знань і вмінь, а й система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентностей – важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними ідеалами й власними світоглядними позиціями та естетичними смаками.

Вектор освіти і виховання має спрямовуватись у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення творчої індивідуальності кожного учня.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)