 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Поняття адміністративного правопорушення (проступку)
Нормативне розуміння адміністративного проступку дає Кодекс України про адміністративні правопорушення, який був прийнятий у 1984 році. Саме він закріплює, як ми уже зазначали, у своїх статтях його поняття (ст. 9), визначає критерії за якими розмежовується вчинення адміністративного правопорушення умисно (ст. 10) і вчинення адміністративного правопорушення з необережності (ст. 11), описує діяння, які визнаються адміністративними проступками (ст. 41 — 212).
Отже, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Адміністративному правопорушенню властиві такі загально-правові ознаки:
- передусім, це дія чи бездіяльність, тобто - діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей;
- суспільна шкідливість (цю ознаку дехто ототожнює з антигромадською спрямованістю або суспільною небезпекою);
- протиправність (подібне діяння завжди посягає на загальнообов'язкові правила, встановлені тим чи іншим нормативним актом);
- винуватість (таке діяння, як прояв волі і свідомості особи, повинно бути завжди винним, тобто вчиненим умисно або з необережності);
- адміністративна карність (подібне протиправне, винне діяння буде визнане адміністративним проступком тільки тоді, коли за його вчинення законодавством передбачено адміністративну відповідальність).
Крім цього, адміністративним правопорушенням властивий ще цілий ряд характерних ознак, які утворюють їх юридичні склади. Слід зауважити, що залежно від юридичних властивостей розрізняють ознаки як такі, що мають юридичне значення, і які такого значення не мають. В свою чергу юридичне значущі ознаки можуть входити до юридичного складу правопорушення (так звані конструктивні ознаки), інші ж з них до такого складу не входять (наприклад, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність тощо).
Слід зазначити, що у КУпАП виділені наступні групи адміністративних правопорушень (проступків):
· у галузі охорони праці і здоров'я населення (глава 5);
· що посягають на власність (глава 6);
· у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини (глава 7);
· у промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (глава 8);
· у сільському господарстві(глава 9);
· на транспорті, галузі шляхового господарства і зв'язку (глава 10);
· у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (глава 11);
· в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності (глава 12);
· у галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації (глава 13);
· адміністративні корупційні правопорушення (глава 13-а);
· що посягають на громадський порядок і громадську безпеку(глава 14);
· що посягають на встановлений порядок управління (глава 15);
· що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (глава 15-а).
2. Поняття складу адміністративного проступку
Вчення про склад правопорушення посідає одне з центральних місць в адміністративно-правовій науці та має велике практичне значення.
По-перше, воно сприяє виявленню найістотніших ознак антигромадських діянь, їх розмежуванню і встановленню справедливих санкцій;
по-друге, допомагає правозастосовчим органам правильно кваліфікувати правопорушення та вживати адекватних їм заходів впливу;
по-третє, дає можливість зрозуміти закон, допомагає навчанню юристів і правовому вихованню громадян.
Склад – це опис діяння у законі. Опис ще не вчиненого, а тільки передбачуваного чи можливого діяння. Для такого опису використовуються лише юридично значущі ознаки, які характеризують діяння, як правопорушення. Вони отримали назву конструктивних ознак.
Так, склад адміністративного правопорушення становить собою сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності.
При описі складів досить широко використовуються оцінні ознаки. Зміст таких ознак у нормативному порядку чітко не визначається і питання про їх наявність або відсутність вирішується правозастосувачем з урахуванням конкретних обставин.
Тому значну роль у розкритті їхнього змісту відіграють теоретичні дослідження. Це такі ознаки, як “грубе порушення” (статті 85, 86, 108 КУпАП), “істотна шкода” (ст. 186 КУпАП), “аварійна обстановка” (ст. 128-1 КУпАП), “забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання” (ст. 184 КУпАП), “безгосподарне утримання” (ст. 150 КУпАП), “об’єкти, що сприяють масовому скупченню птахів, небезпечних для польотів повітряних суден” (ст. 111 КУпАП), “образливе чіпляння до громадян” (ст. 173 КУпАП), стан, “що ображає людську гідність і громадську мораль” (ст. 178 КУпАП), “злісна непокора” (ст. 185 КУпАП), “злісне ухилення” (статті 185-3, 185-4 КУпАП), “поважні причини” (ст. 210 КУпАП) тощо.
Ознаки можна розрізняти за ступенем узагальнення. У такому разі йдеться про ознаки:
а) загальні;
б) родові або видові;
в) конкретні або одиничні.
Загальні властиві всім складам (вина, діяння тощо.).
Родові (видові) характерні для групи складів. Наприклад, для складів, що описують правопорушення у галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, специфічним буде об’єкт зазіхань — суспільні відносини, що складаються в цій сфері.
Конкретні (одиничні) характеризують окремі конкретні склади. Наприклад, “безпека польотів” (ст. 111 КУпАП), “безквитковий проїзд пасажирів” (ст. 135 КУпАП), “ворожіння” (ст. 181 КУпАП), “виклик спеціальних служб” (ст. 183 КУпАП), “неповага до суду” (ст. 185-3 КУпАП).
Поиск по сайту: