Листок мучниці звичайної

А — епідерміс верхньої сторони; В — епідерміс нижньої сторони;

В — волоски; -Г — поперечний зріз через серединну жилку: 1 кутикула; 2 — верхній епідерміс; З — палісадна паренхіма;

4 — товстостінна паренхіма з кристалами; 5 — ксилема; 6 — серцевинні промені; 7 — флоема; 8 — губчаста паренхіма;

9 — нижній епідерміс. Д ■ — діагностичні елементи порошку: 1 — верхній епідерміс; 2 — нижній епідерміс; 3 — волоски; 4 — кристалоносні клітини з прилеглими тканинами; 5 — судини спіральні; 6 — верхня сторона листка у поперечному розрізі; 7 — тканини нижньої сторони;: 8 — товстостінна паренхіма жилки

4.9. ПОХІДНІ АНТРАЦЕНУ

Антраценопохідні — це природні сполуки, в основі яких лежить антрацен різного ступеня окиснення. У більшості рос­лин зустрічаються антрахінони та їх відновлені форми, а та­кож димерні сполуки у вигляді глікозидів.

Фізико-хімічні властивості. Похідні антрацену — це кри­сталічні речовини, забарвлені в жовтий, оранжево-жовтий або червоний колір. Антраглікозиди добре розчиняються у воді, водно-спиртових розчинах, лугах. З основами утворюють інтен­сивне червоне забарвлення. Антраценопохідні не розчинні в органічних розчинниках (бензолі, ефірі, хлороформі) і погано розчинні в етанолі. Аглікони, навпаки, розчиняються в орга­нічних розчинниках і не розчиняються у воді. При нагріванні антраценопохідні сировини сублімуються.

Якісне визначення антраценопохідних викладено в главі «Фітохімічний аналіз».

Біологічні властивості. Антраценопохідні беруть участь в окисно-відновних процесах; справляють проносну, спазмо­літичну, бактерицидну дію. Конденсовані антрахінони вияв­ляють протипухлинну дію.

Актуалізація опорних знань

• Дайте визначення поняття «антраценопохідні» як групі біологічно активних речовин. Назвіть їх фізико-хімічні влас­тивості.

• Назвіть ЛРС, що містить антраценопохідні.

• Напишіть українською і латинською мовами назву ЛРС, ЛР і родини з теми.

• Дайте характеристику рослин, сировини та хімічного складу сировини, що містить антраценопохідні.

• Яку роль відіграють антраценопохідні для рослин?

• Охарактеризуйте особливості заготівлі, сушіння та збері­гання сировини, що містить антраценопохідні.

• Як класифікують антраценопохідні? Наведіть приклади.

• Чому на упаковці кори крушини зазначають дату за­готівлі?

• Чи можна визначити ідентичність кори крушини лам­кої без реактивів і мікроскопа та за якою ознакою?

• Назвіть можливі домішки в сировині крушини ламкої, жостеру проносного, звіробою звичайного. Як їх відрізняють від лікарських видів?

• Назвіть способи використання сировини, що містить ан- траценопохідні.

• У якому вигляді антраценопохідні знаходяться в росли­нах?

• Назвіть ознаки, що мають діагностичне значення при мікроскопії порошку кори крушини.

• Зробіть висновок про якість сировини «трава звіробою» на основі числових показників: вологи — 12 %; стебел (у тому числі йтих, які були відділені при аналізі) — 45 %; сторонніх домішок: органічних (частин інших неотруйних рослин) — 0,5 %; мінеральних (земля, пісок, камінці) — 0,8 %.

Організація практичної роботи студентів

Студент повинен знати: загальну характеристику антра- ценопохідних, характеристику рослин і ЛРС, що містить похідні антрацену; назву ЛРС, ЛР і родини українською та латинською мовами; методику проведення макроскопічного, мікроскопічного та товарознавчого аналізів.

Студент повинен уміти:

— визначати ідентичність ЛР на живих зразках, гербарі­ях, таблицях і відрізняти їх від морфологічно цодібних видів;

— визначати ідентичність ЛРС, що містить антрацено­похідні, за макроознаками;

— готувати тимчасові мікропрепарати і проводити мікро­скопічний аналіз на підтвердження ідентичності ЛРС;

— виявляти в ЛРС похідні антрацену за допомогою якіс­них реакцій;

— проводити відбір фасованої продукції.

Оснащення практичних занять:

— гербарії, таблиці, зразки ЛРС: крушини ламкої, жосте­ру проносного, звіробою звичайного, касії гостролистої, реве­ню тангутського, алое деревовидного; лікарські препарати;

— мікроскопи, лупи, пінцети, препарувальні голки, пред­метні й покривні скельця, колби або пробірки, чашки Петрі або вйпаровувальні чашки, серветки, смужки фільтрувально­го паперу; пробіркоутримувачі;

— реактиви: 3—5 % розчин натрію гідроксиду, розчин гліцерину, розчин залізоамонійних галунів, 10 % спиртовий розчин натрію гідроксиду, розведена хлоридна кислота, ефір;

зразки фасованої продукції.

Послідовність виконання

2. 0,5 г порошку кореня ревеню або кори кру­шини слід кип'ятити з 10 мл 10 % спиртового розчину натрію гідроксиду і профільтрувати. Після охолодження фільтрат підкислити роз­веденою хлоридною кислотою до слабкокислої реакції і додати 10 мл ефіру; ефірний шар забарвлюється в жовтий колір. 5 мл ефірної витяжки збовтати з 5 мл розчину аміаку; останній забарвлюється у вишнево-червоний колір (емодини), ефірний шар залишається забарвленим у жовтий колір (хризофанол).

3. Нанести на внутрішню поверхню кори крушини краплю розчину натрію гідроксиду — спостерігається темно-червоне забарвлення (антраценопохідні); при змочуванні внутрішньої поверхні кори крушини краплею залізоамонійних галунів поступово з'являється бура пляма (відсутність дубильних речовин). Аналогічні реакції провести з можливими домішками кори крушини.

4. Записати результати якісних реакцій.

1. Користуючись алгоритмічними схемами та відповідною АНД:

а) розрахувати обсяг вибірки залежно від об'єму серії;

б) відібрати фасовані одиниці;

в) відібрані одиниці розкрити, їх вміст висипати і перемішати (утворити об'єднану пробу);

г) з об'єднаної проби методом квартування виділити середню пробу, маса якої відповідає АНД;

Поиск по сайту: