Додаток 116

А — схема поперечного зрізу; Б — частина поперечного зрізу насіння;, В — елементи порошку. 1 — насінна шкірочка; 2 — сім'ядолі зародка;

Борінь левзеї сафлороподібної; поперечний зріз епідерміс; 2 — кора; З — ендодерма; 4 — секреторні вмістища; 5 — камбій; 6 — деревина; 7 — серцевинний промінь; — клітини з інуліном; 9 — судини деревини; 10 — лібриформ; 11— кристали кальцію оксалату

4.16. УСТАНОВЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ ЛРС ЗА ДОПОМОГОЮ КЛЮЧА-ВИЗНАЧНИКА

Як користуватися таблицями для визначення ідентич­ності рослинної сировини

Визначник ЛРС складений у вигляді так званих дихотомі­чних (тобто двороздільних) таблиць, які побудовані за прин­ципом розбіжності ознак у двох напрямах. Кожна така табли­ця складається із запитань, поданих не в звичній питальній формі, а у вигляді двох коротких описів протилежного зміс­ту — тез і антитез. Кожна теза з антитезою становить так зва­ний ступінь таблиці. Ступені позначені цифрами 1, 2, 3 і т. д. Номер ступеня стоїть перед тезою, а перед антитезою — риска «—». Користуючись дихотомічними таблицями, потрібно уважно прочитати характеристику ознак і, порівнюючи її з оз­наками тієї сировини, яку визначають, робити висновок, які саме ознаки (ті, що викладені в тезі, чи ті, що викладені в ан­титезі) більше відповідають цій сировині. Кожну тезу або анти­тезу потрібно читати повністю, бо інколи лише деякі ознаки, наведені в тезі або антитезі, належать сировині, яку визнача­ють за допомогою визначника. З правого боку кожного ступе­ня стоять цифри, що вказують на спосіб, який необхідно обра­ти. Переміщуючись такими двороздільними ступенями, зна­ходимо назву потрібної сировини. Назва сировини написана ла­тинською мовою.

Актуалізація опорних знань

• Дайте загальну характеристику біологічно активних ре­човин, що вивчались у курсі фармакогнозії.

• Назвіть рослини, що мають листки з цілим, городчастим, пилчастим, зубчастим краями.

• Наведіть приклади рослин, що мають чотиригранне, ок­ругле, ребристе стебло.

• Наведіть приклади рослин, що мають суцвіття кошик, складний зонтик, волоть, складний щиток, колос, китиця, однобічна китиця, щиток.

• За якими ознаками можна відрізнити плоди жостеру про­носного від плодів крушини, кору дуба від кори калини, лист­ки мучниці від листків брусниці?

• Які домішки інших рослин можуть бути в сировині че­реди трироздільної, хвоща польового, фіалки триколірної, кон- вали лікарської, ромашки лікарської, золототисячника мало­го, буркуну лікарського? Як їх можна відрізнити від ЛРС?

• За якими анатомо-морфологічними ознаками можна виз­начити ЛР родин айстрові, селерові, ясноткові, гречкові? На­ведіть приклади.

• Як відрізнити за допомогою мікроскопа підземні органи від кори?

• Назвіть рослини, що містять кристали оксалату кальцію у формі поодиноких кристалів, кристалічного піску, рафід, друз, кристалоносної обкладки.

• Наведіть рослини, у яких зустрічаються такі волоски: прості бородавчасті; багатоклітинні з клітинами, які спались; Т-подібні; ретортоподібні; жалкі; головчасті.

• Назвіть правила сушіння сировини, яка містить ефірні олії, глікозиди, флавоноїди.

• Наведіть правила зберігання різних груп ЛРС.

• За якими морфологічними ознаками можна визначити рослини родин розові, бобові, пасльонові у природі?

• Назвіть рослини, що мають горизонтальне, вертикальне кореневище.

• Назвіть правила збирання різних морфологічних груп си­ровини.

• Які види аналізів ви знаєте? Наведіть їх коротку харак­теристику.

• Наведіть приклади листків, які мають шкірясту поверхню.

• Наведіть приклади листків, у яких чітко виражене сітча­сте жилкування.

• Наведіть приклади сировини, в якій наявність плодів є недопустимою домішкою.

• 3 якою метою проводять ТА? Дайте характеристику ета­пам ТА.

Організація практичної роботи студентів

Студент повинен знати: загальну характеристику біоло­гічно активних речовин, ЛР, ЛРС, правила збирання;, сушін­ня, зберігання ЛРС різних груп, хімічний склад, препарати, біологічну дію сировини, що вивчалась у курсі фармакогнозії; методику проведення макроскопічного, мікроскопічного, мікрохімічного, фітохімічного аналізів.

Студент повинен уміти:

— визначати ідентичність ЛР на гербарних зразках та іден­тичність ЛРС за макроознаками;

— проводити мікроскопічний і мікрохімічний аналіз на підтвердження ідентичності ЛРС;

— за результатами якісних реакцій визначати наявність діючих речовин у ЛРС;

— працювати з визначниками ЛРС.

Оснащення практичних занять:

— гербарії, зразки цілої, різаної і порошкованої ЛРС, яку вивчали у курсі фармакогнозії;

— реактиви: 3—5 % розчин натрію гідроксиду, розчин гліцерину, розчин Люголя, розчин залізоамонійних галунів, розчин аніліну сульфату, розчин судану III, концентрована сульфатна кислота, сульфат міді тощо;

— мікроскопи, лупи, пінцети, препарувальні голки, пред­метній покривні скельця, пробірки, пробіркотримачі, лінійки, скальпелі, чашки Петрі або випаровувальні чашки, серветки, смужки фільтрувального паперу;

— індивідуальні завдання у вигляді зборів ЛРС (ціла й по­дрібнена), порошків.

Поиск по сайту: