Плід кропу запашного

А, Б — схема поперечного зрізу; В — діагностичні елементи порошку. 1 — зовнішня епідерма (екзокарпій) з рідкими продихами і дрібноскладчастою кутикулою; 2 — паренхіма мезокарпія; З — ефіроолійний канадець; 4 — судинно-волокнистий пучок; 5 — волокна склеренхіми; 6 — потовщена внутрішня епідерма (ендокарпій); 7 — клітини паренхіми зі спіральними потовщеннями; 8 —■ епідерма насіння (шкірочка); 9 — ендосперм із краплями жирної олії, дрібними алейроновими зернами і друзами кальцію оксалату

4.11. ФЛАВОНОЇДИ

Флавоноїди — це група фенольних сполук, в основі яких лежить структура дифенілпропану із загальною формулою С₆—

с₃-с_в.

Залежно від положення фенольного радикала флавоноїди поділяють на три основні підгрупи: справжні (еуфлавоноїди), ізофлавоноїди і неофлавоноїди.

Флавоноїди у вільному стані зустрічаються рідко. Біль­шість їх знаходиться у вигляді глікозидів. Як правило, флаво­ноїдні глікозиди — це 0-глікозиди, а також зустрічаються С- і С-О-глікозиди.

Фізико-хімічні властивості. Флавоноїди — це кристалічні сполуки, які мають різне забарвлення. Катехіни, ізофлавони, флаванони, лейкоантоціанідини— безбарвні; флавони, фла- ваноли, халкони, аурони — жовті або оранжеві. Антоціаніди- ни змінюють свій колір залежно від рН середовища: в кислому вони мають червоний або рожевий, а в лужному — синій або блакитний.

Аглікони флавоноїдів розчинні в органічних розчинниках (діетиловому ефірі, ацетоні, спиртах) і не розчинні у воді. Гліко­зиди флавоноїдів, навпаки, розчиняються в гарячій воді й роз­ведених спиртах і не розчиняються в органічних розчинниках. Катехіни проявляють оптичну активність. Флавонони і фла­вони є лабільними сполуками: під дією реагентів, які мають окиснювальні властивості, вони можуть трансформуватися відповідно в халкони і лейкоантоціанідини.

Якісне визначення описано в главі «Фітохімічний аналіз».

Біологічні властивості. Флавоноїди мають широкий спектр біологічної дії. Вони беруть участь в окисно-відновних процесах. Також виявляють Р-вітамінну активність, справля­ють жовчогінну, сечогінну, спазмолітичну, гіпоглікемічну, се­дативну, гіпотензивну та інші види фармакологічної дії на організм людини.

Актуалізація опорних знань

• Дайте визначення поняття «флавоноїди» як групи біоло­гічно активних речовин. Назвіть їх фізико-хімічні властивості.

• Як класифікують флавоноїди?

• Які особливості заготівлі, сушіння та зберігання сирови­ни, що містить флавоноїди?

• Яку роль відіграють флавоноїди для рослин?

• Назвіть ЛРС, що містить флавоноїди.

• Напишіть українською та латинською мовами назви ЛРС, ЛР і родин з теми.

• Дайте характеристику рослин, сировини, хімічного скла­ду та застосування сировини, що містить флавоноїди.

• Назвіть фактори навколишнього середовища, що впли­вають на накопичення флавоноїдів.

• Назвіть ботанічні родини рослин, що містять флавоноїди.

• Назвіть загальні діагностичні ознаки різних видів гірча­ків. До якої родини вони належать?

• Назвіть ознаки, що мають діагностичне значення при мікроскопії гірчака перцевого, гірчака почечуйного, череди трироздільної, кропиви собачої.

• Наведіть приклади видів органічних домішок у сировині: трава гірчака перцевого, трава хвоща польового, трава череди трироздільної, квітки цмину піскового, трава сухоцвіту багно­вого.

• За якими морфологічними ознаками можна відрізнити рослини родини гречкові в природі?

• Назвіть приклади різних домішок у сировині: плоди гло­ду, трава кропиви собачої, квітки пижма звичайного, трава гірчака почечуйного, квітки волошки синьої.

• Складіть порівняльну характеристику діагностичних оз­нак при мікроскопічному вивченні трави гірчака перцевого і гірчака почечуйного.

• Зробіть висновок про якість сировини «травакропиви со­бачої» на основі числових показників: вологи —12 %; листків, які побуріли та пожовтіли, — 6 %; подрібнених частин, які проходять через сито з отворами діаметром 3 мм, — 9 %; сте­бел, які товщі за 5 Мм, — 5 %; сторонніх домішок: органічних (частини інших неотруйних рослин) — 2 %; мінеральних (зем­ля, пісок, камінці) — 1 %.

Організація практичної роботи студентів

Студент повинен знати: загальну характеристику флаво­ноїдів; характеристику рослин і ЛРС, що містить флавоноїди; назву ЛРС, ЛР і родин українською та латинською мовами; методику проведення макроскопічного, мікроскопічного і то­варознавчого аналізів.

Студент повинен уміти:

— визначати ідентичність ЛР на живих зразках, гербарі­ях, таблицях і відрізняти їх від морфологічно подібних видів;

— визначати ідентичність ЛРС, що містить флавоноїди, за макроознаками;

— готувати тимчасові мікропрепарати і проводити мікрос­копічний аналіз на підтвердження ідентичності ЛРС;

— проводити ТА;

— складати інструкцію підготовчої роботи та заготівлі ЛРС, що містить флавоноїди.

Оснащення практичних занять:

— гербарії, таблиці, зразки ЛРС: глоду криваво-червоного і колючого, хвоща польового, кропиви собачої п'ятилопатевої, липи серцелистої, пижма звичайного, фіалки триколірної і польової, цмину піскового, сухоцвіту багнового, череди три­роздільної, гірчака перцевого і почечуйного, споришу, волош­ки синьої, гінкго дволопатевого, бузини чорної, вовчуга польо­вого, софори японської, золотушника звичайного, ерви шер­стистої, акації білої, чаю, аронії чорноплодої; лікарські пре­парати;

— реактиви: 3—5% розчин натрію гідроксиду, розчин гліцерину;

— мікроскопи, лупи, пінцети, препарувальні голки, пред­метні і покривні скельця, серветки, смужки фільтрувального паперу, пробірки або колби, чашки Петрі або випаровувальні чашки;

— зразки ЛРС для проведення ТА (сировина в поліетиле­нових пакетах або паперових мішках);

— ваги, рівноваги, клейонка, лінійки;

— бланки приймальних квитанцій та аналітичних листків.

Поиск по сайту: