Послідовність виконання. 1. Вивчити гербарії, зразки цілої, різаної, подрібненої та порошкованої ЛРС

1. Вивчити гербарії, зразки цілої, різаної, подрібненої та порошкованої ЛРС.

2. Визначити ідентичність сировини.

1. Користуючись визначником, провести аналіз цілої ЛРС.

2. Визначити ідентичність запропонованих зразків (кора, підземні органи, плоди, листки, квітки, трава).

3. Записати послідовність виконання роботи.

4. Записати назву ЛРС, ЛР і родини українською; і латинською мовами; хімічний склад; препарати й застосування визначеної сировини. н

1. Користуючись визначником, провести аналіз різаної і подрібненої сировини.

2. Визначити ідентичність запропонованих зразків сировини за допомогою макро-, мікроскопічного, мікрохімічного і фітохімічного аналізів.

3. Записати послідовність виконання роботи; Замалювати основні діагностичні ознаки. Записати результати якісних реакцій.

4. Записати назву ЛРС, ЛР і родини українською! і латинською мовами; хімічний склад; препарати

й застосування визначеної сировини. ___ "

4.16.1. Визначник цільної сировини Таблиця визначення кори

1. Відвар або внутрішня поверхня кори під дією розчину залізоамонійних галунів через 3—4 хв не змінюється. У разі зіскоблювання зовнішньої кірки молодої кори з'являється чер­воний шар. 2

— Відвар або внутрішня поверхня кори під дією розчину залізоамонійних галунів через 3—4 хв змінюється: набуває зе- ленувато-синього кольору. У разі зіскоблювання зовнішньої кірки молодої кори з'являється зелений або бурий шар.............................................................................. З

2. Внутрішня поверхня кори гладенька. Відвар під дією розчину натрію гідроксиду швидко змінюється і набуває кри­ваво-червоного кольору (антраглікозиди). Під час нагрівання шматочків кори в сухій пробірці сублімуються жовті пари ан- траглікозидів... Согіех Ггап§чі1ае

3. Зовнішня поверхня кори зеленувата або темно-бура з маловираженими сочевичками, блискуча. Внутрішня — поздовжньо-ребриста, бурувата. Злам скалкуватий. Смак в'я­жучий Согіех (^иегсия

— Внутрішня поверхня гладенька, жовтувата, з червони­ми плямами, зовнішня — зеленувато-сіра. Злам рівний. Смак гірко-в'яжучий................................ Согіех УіЬигпі

Таблиця визначення квіток

1. Синя оцвітина п'ятинадрізана, воронкоподібна, віночок до 2 см завдовжки Погез Суапі

— Квітки складаються з оцвітини іншого кольору.............. 2

2. Квітки поодинокі або зібрані по 2—3 квітки в щитки з білим віночком, багатотичинкові. Пелюсток і чашолистків по 5. Пиляки пурпурові, квітколоже опушене. Є домішки листків у складі суцвіть Погев Сгаїае^і

— Квітки зібрані в кошики (родина айстрові) або кошики, які частково подрібнені З

3. Квітки в кошиках лише трубчасті, жовті, без летючок, запашні. Знизу кошик напівшароподібний, зверху — плос­кий з поглибленням у центрі. Обгортка черепицеподібна, сіро- зелена Погев Тапасеіі

— Квітки в кошиках трубчасті та язичкові або кошик містить тільки віночкоподібні листочки обгортки 4

4. Кошики з жовтими або оранжевими трубчастими та язичковими квітками або віночкоподібними листочками об­гортки................................................................... 5

— Кошики з білими або рожевими трубчастими та язичко­вими або з жовтими трубчастими та білими язичковими квіт­ками.......................................................... 7

5. Кошики запашні, кулясті, з трубчастими жовто-оран- жевими квітками. Листочки обгортки віночкоподібні, лимонно-жовті, сухі. Квітконіжки від опушення білоповети- сті.............................................. РІОГЄ8 НеІісЬгузі

— Кошики з жовто-оранжевими трубчастими та язичкови­ми квітками 6

6. Язичкові квітки в 2—3 ряди, квітколоже плоске, голе, трубчасті квітки без щетинок, обгортка з одного ряду лис­точків.................................................... Погев Саіепйиіае

— Язичкові квітки в 1 ряд з 7—9 жилками, квітколоже злегка опукле, щетинясте, трубчасті квіти з волосками, час­тина кошиків розпалась, обгортка дворядна.. Погеа Агпісае

7. Кошики овальні, завдовжки 3—4 мм, з білими або роже­вими трубчастими 4—5-язичковими квітками, запашні, зібрані в щиткоподібне суцвіття............ Иогев Міііеґоііі

— Кошики з білими язичковими та жовтими трубчастими квітками, запашні, квітколоже діаметром 4—8 мм, конічне, всередині пусте, зверху ямчасте.. Погеа СЬатошіїае

Таблиця визначення соковитих плодів

1. Плоди в м'якоті містять дрібне численне насіння.................... 2

— Плоди в м'якоті містять кісточки або окремі насіни­ни....... 4

2. Насіння заглиблене по поверхні у м'якоть темно-черво- них ширококонічних плодів завдовжки до 6 мм....Ргисіи8 Гга^агіае

— Насіння міститься всередині м'якоті. Плоди кулясті, чорні з бурим або синім відтінком З

3. Плоди м'які, 4—10 мм у діаметрі, на верхівці мають ко­нусоподібний сухий залишок чашечки. На поверхні є жовті залозки (під лупою), запашні, кислі.. Ггисіиа КіЬіа пі£їі

— Плоди м'які, 3—6 мм у діаметрі, на верхівці мають за­лишок чашечки у вигляді плоскої кільцевої облямівки зі сто­впчиком або ямкою у центрі. Залозки відсутні. Без запаху. Смак в'язкий. М'якоть червоно-фіолетова... Ргисіив МугііИі

4. (Див. 1). Плоди з однією кісточкою................................... 5

— Плоди з двома і більше кісточками або насінинами... 7

5. Плоди тверді, чорні, до 8 мм у діаметрі, без запаху. На місці квітконіжки білий рубець. Кісточка кругла з хвилястою поверхнею. Смак терпкий, кислуватий............ Ггисіий Райі

— Плоди червоно-оранжеві або бурі................................... 6

6. Кісточка та плоди сплющені, м'які, 5—15 мм у діаметрі, червоно-оранжеві, гіркувато-кислі Ргіїсіив УіЬигпі

— Кісточка кругла, плоди тверді, яблукоподібні, 5—7 мм у діаметрі, червоно-бурі, солодкувато-в'язкі.... Ргисіив Сгаіаеці

7. (Див. 4) Плоди з 2—7 кісточками або насінинами ____ _______ 8

— Плоди містять декілька десятків насінин або кісто­чок................................................................ 11

8. Плоди оранжево-червоні або червоно-бурі........... 9

— Плоди чорні або бурі..................................................... 10

9. Плоди м'які, оранжево-червоні, кулясті, близько 9 мм у діаметрі, із залишком чашечки та 5—7 м'якими насіни­нами............................................................ Ргисіив 8огЬі

— Плоди тверді, червоно-бурі, яблукоподібні, 5—7 мм у діаметрі, кісточок 2—5 (див. 6), солодкувато-в'язкі...Ргисіия Сгаіае§і

10. Плоди з 3—4 кутоподібними кісточками, тверді, змор­шкуваті, крихкі, 5—8 мм у діаметрі, чорні, всередині зелену­ваті, не запашні. Смак неприємний. Реакція на антраглікози- ди позитивна Ргисіия КЬашпі саіЬагіісае

— Плоди з 3 трикутними насінинами, бурі, гладенькі, м'які, 6—9 мм у діаметрі, на верхівці є трипроменевий шов, плодоніжка з маленькими бурими приквітками. Насінин З, трикутної форми Ргисіив.Іипірегі

11. (Див. 7). Плоди м'які, конусоподібні до 12 см завдовж­ки, рожево-бурого кольору, на смак солодко-кислі. Усі чис­ленні насінини містяться у м'якоті.... Ггисіиз Гга^агіае

Таблиця визначення сухих плодів

1. Плоди кулясті, по 5 мм у діаметрі, розпадаються на напівплодики, з малопомітними на поверхні звивистими та прямими реберцями, на верхівці з надматочковим диском і дво­ма стовпчиками (під лупою), запашні. Ефіроолійних каналь- ців 2.............. Ггисіиз Согіапсігі

— Плоди овальні, циліндричні або іншої форми................2

2. ПлоДи грушоподібні із слабковираженими реберцями завдовжки 3—4 мм, із залишком плодоніжки, матові від опу­шення, запашні, солодкувато-пряні. Ефіроолійних канальців близько 20 на опуклій стороні.................................................... Ггисіиз Апіаі

— Плоди іншої форми з чітко вираженими поздовжніми реберцями, без домішок плодоніжок............. З

3. Напівплодики сплющені, яйцеподібні, 3—7 мм завдовж­ки, запашні, пряно-пекучі. Ефіроолійних канальців 6...........

.............................................................................. Ггисіиз АпеіЬі

— Напівплодики насінин голі, циліндричні або серпоподіб­но зігнуті 4

4. Напівплодики насінин циліндричні, близько 8—10 мм завдовжки. Реберця світлі, сильно виступаючі. Запах сильний. Смак солодкуватий. Ефіроолійних канальців 6....Ггисїіїв Гоепісиїі

— Напівплодики насінин серпоподібно зігнуті, близько 3— 5 мм завдовжки. Реберця чітко виступаючі. Запах сильний. Смак гостро-пряний. Ефіроолійних канальців 6 Ггисіив Сагуі

Таблиця визначення листя

1. Листя просте, шкірясте, щільне............................................... 2

— Листя просте або складається з трьох часток, тонке, м'яке 4

2. Листя серпоподібно зігнуте, ланцетоподібне, близько 15 см завдовжки, сіро-зелене, запашне, з темно-крапчастими вмістищами по всій поверхні (під лупою) Гоїіа Еисаіуріі

—- Листя дрібне, округле, близько 1—3 см завдовжки, ко- роткочерешкове, цілокрає. Краї листя загорнуті донизу. Смак гірко-в'яжучий.................................................................... З

3. Листя оберненояйцеподібне, завдовжки до 2 см. Жилку­вання зверху листкової пластинки вдавлене, дрібноніздрюва- те (під лупою).......................... Гоїіа ІГуае игкі

— Листя еліптичне, завдовжки до Зсм. Жилкування пе­ристе. Знизу листкової пластинки помітні чорні крапки (під лупою)....................................................... Гоїіа Уіііз Маеае

4. (Див. 1). Листя з нижньої сторони густоопушене або рів­номірно білоповстисте.......................................................... 5

т- Опушення листя відсутнє, виражене слабко або листя опушене рівномірно з двох сторін........................................................... 6

5. Край нерівномірно-дрібнозубчастий, листкові пластин­ки з нижньої сторони без рельєфного жилкування, рівномірно білоповстисті від опушення, зверху зелені Гоїіа Гагі'агае

— Листкові пластинки переходять у черешок, з нижньої сторони густоопушені, жилкування сітчасте. Волоски 2-4- клітинні, бородавчасті; у частини волосків клітини спалися. Є волоски з двоклітинною головкою на одноклітинній ніжці Гоїіа Бі§ііа1І8 ригригеае

6. (Див. 4). Листкові пластинки з лінійним або дуговим жилкуванням...7

— Жилкування перисте або виражена центральна жил­ка..... 8

7. Пластинки ланцетоподібні, є пучки рафід, циліндричні кристали, які зрослися по 1—2, витягнуті клітини епідермісу по осі листка з продихами. Іноді в сировині зустрічаються ше­стизубчасті дзвоникоподібні квітки Гоїіа Сопуаііагіае

— Пластинки широкоеліптичні, край злегка зубчастий, жил­ки (5—9) дугоподібні, виступають з черешка нитками.....Гоїіа Р1апіа£іпІ8

8. (Див. 6). Листя ланцетоподібне, сіро-зелене з двох сторін, короткочерешкове, завдовжки 1—3 см, з чітко вираженою

1/2 9 9-292

центральною жилкою, яка ділить листок на дві різні за вели­чиною частки. Дає реакцію на антраглікозиди.. Гоїіа 8еппае

— Листя більше, трійчасте або просте........................... 9

9. Листя трійчасте, ламке. Кожна частка еліпсоподібна або оберненояйцеподібна, край хвилястий, з рідкими світлими крапчастими водяними продихами (під лупою). Черешок зверху трироздільний. Смак дуже гіркий....Гоїіа МепіапіЬісІів ігіїоііаіае

— Листя просте................................................................... 10

10. Листя цілокрає, тонке, ламке, овальне, бурувато-зеле­не, з численними вкрапленнями сіро-чорного кольору, які містять дрібні кристали кальцію оксалату (М.З). Дає реакцію на алкалоїди Гоїіа Веііайоппае

— Листя по краю пилчасте або великозубчасте........... 11

11. Листя супротивне, ромбічне, крупне, тупі зубці лише у верхній частині пластинки; містить домішки стеблових верхі- вок-флешей з 4-гранними стеблами Гоїіа ОгіЬозіркопіз

— Листя поздовжньо-яйцеподібне, виїмчасто-лопатеве або рівномірно зубчасте....................................................................... 12

12. Листя яйцеподібно-ланцетоподібне, темно-зелене, з ви­тягнутою верхівкою, шорстке, край велико-гостропилчастий. Волоски великі, рідкі. Є ретортоподібні волоски (М.З) та цисто- літи (В.З.) у вигляді сірих кристалічних накопичень.....Гоїіа ІІгіісае

— Листя яйцеподібне, по краю глибоко великолопатеве.... 13

13. Листя по краю виїмчасто-лопатеве, лопаті рідко-вели- козубчасте, колір темно-зелений, з нижньої сторони різко вис­тупають круглі жилки. Запах слабкий, неприємний. Друзи зібрані численними групами по всій листковій пластинці (М.З.). Дає реакцію на алкалоїди Гоїіа 8ігатопіі

— Листя сіро-зелене, великолопатеве, добре помітна цент­ральна смужка-жилка, яка розширюється біля основи. Запах слабкий, неприємний. Кристали призматичної форми, блиску­чі, інколи зростаються. Дає реакцію на алкалоїди....Гоїіа Нуоксуаті

Таблиця визначення трав

1. Стебла без листків, сіро-зелені, трав'янисті, жорсткі, членисті, ребристі, кільчасто-гіллясті з плівчастими піхвами у вузлах............................................. НегЬа Е^иізе^і

— Трава з розвинутими листками й іншими органами.... 2

2. Трава з листками, розсіченими до вузьколінійних або глибокороздільних часток З

— Трава з простими цільними або лопатевими по краю ли­стками..................................... 5

3. Трава без запаху з листками, розсіченими до ниткоподі­бних часток і з великими жовтими поодинокими квітками. Пе­люсток віночка 15—20. Чашолистків 5—6. Плоди у вигляді овальної збірної сім'янки НегЬа Асіопіііів уегпаїів

— Трава запашна з листками, розсіченими до коротких вузьколінійних часток. Квітки білі або жовті, зібрані в суцвіт­тя кошики.................................................................... 4

4. Кошики 4—5 мм завдовжки, овальні, утворюють верхів­кове, густе, щиткоподібне суцвіття. Язичкових квіток 5, вонибілі, рідше рожеві; трубчасті — жовті. Листя ланцетоподібне, перис- торозсічене до численних, лінійних і коротких часток....НегЬа МіІМоІіі

— Кошики шароподібні, зібрані в складне суцвіття — во­лоть. Квітки в кошиках трубчасті, жовті. Запах сильний по­линний з відчуттям гіркоти............. НегЬа АЬвіпіЬіі

5. (Див. 2). Стебла трави розділені на членисті частки з плівчастими розтрубами у вузлах їх з'єднання (родина греч­кові).............................................................................6

— Стебла трави без вузлових потовщень та розтрубів.... 8

6. Стебла тонкі, канатоподібні, переплутані, зелені. Квітки рожеві, близько 2 мм у діаметрі, по 2—3 у пазухах листків. Листя еліптичне, до 1 см завдовжки. Розтруби плівчасті, білі, розсічені НегЬа Ро1у£опі ауісиїагіз

— Стебла донизу потовщені, червонуваті. Квітки у верхівко­вих колосоподібних суцвіттях, рожеві. Листя ланцетоподібне, З—б см завдовжки, розтруби цільні і по краю вильчасті 7

7. Листя у центрі пластинки має помітну бурувату пляму, китиця суцвіття густа, циліндрична, прямостояча. Перцевий присмак відсутній.......... НегЬа Ро1у§опі регвісагіае

— Листя не має буруватої плями, китиця суцвіття рідка, ниткоподібна, поникла. Відчувається перцевий смак....НегЬа Роїу^опі Нуйгорірегіз

8. (Див. 5). Стебла чотиригранні. Розміщення листків суп­ротивне 9

— Стебла округлі, гладенькі або округлі з 2 ниткоподібни­ми гранями........................................ 10

9. Листя велике, округле, глибоко лопатеве. Квітки у на- півкільцях. Віночок рожевий, двогубий. Чашечка колюча, п'я­тизубчаста......................................... НегЬа Ь,еопигі

—Листя дрібне, еліптичне, цілокрає. Квітки зібрані в щитко- подібне суцвіття. Віночок рожевий, дзвоникоподібний...НегЬа Сепіаигіі

10. (Див. 8). Стебла округлі з двома ниткоподібними граня­ми (під лупою). Розгалуження стебла й розміщення листків суп­ротивне. Листя овальне з чорними крапчастими вмістищами (під лупою). Квітки роздільнопелюсткові, жовті, у щитоподібних суцвіттях. Плоди тригранні, тристулкові коробочки...НегЬа Нурегісі

— Стебла округлі без гострих граней, гладенькі або тупо- ребристі. Розгалуження стебла та розташування листків почер- гове........................................................................ 11

11. Трава сіроповстиста від густого опушення, збивається у грудки. Листя почергове, довгасте. Кошики з трубчастими квітками (під лупою), 2—3 мм завдовжки, зібрані на верхівці гілочок і оточені зближеними верхніми листочками.....НегЬа СгпарЬаІіі и1і§іпо8І

— Трава гола або помірно опушена.................................. 12

12. Трава із зеленими 6—8 мм завдовжки плодами трикут­ної форми та жовто-білими квітками, зібраними в китицепо­дібне суцвіття. Листя ланцетоподібне, виїмчасте по краю. Є во­лоски прості одноклітинні і з багатоклітинною або вилчастою головкою НегЬа Вигаае разіогів

— Плоди в траві відсутні або іншої будови...................... 13

13. Трава з трироздільними темно-зеленими листками й дещо більшою, по краю великопилчастою середньою часткою. Розгалуження та розміщення листків супротивне. Є багатоклі­тинні, тонкостінні та великі товстостінні з багатоклітинною основою, конусоподібно загострені волоски— НегЬа Війепііз

— Трава з почерговими зубчастими або великолопатевими листками. Квітки жовті, або частина пелюсток жовта, а части­на— фіолетова..,............... —............................. 14

14. Трава з округлолопатевими, зверху зеленими, знизу білувато-синіми голими листками, близько 40 см завдовжки. Квітки правильні, в зонтикоподібних суцвіттях. Віночок чоти­рипелюстковий. Стручечкоподібна двостулкова коробочка має насіння з хрящоподібними придатками НегЬа СЬеІійопіі

— Трава з довгастими, зубчастими по краю, голими лист­ками, з двома великими прилистками. Стебла до 20 см завдов­жки, трав'янисті. Квітки поодинокі, на зігнутих квітконіж­ках, неправильні. Віночок п'ятипелюстковий, двокольоровий, жовто-фіолетовий або жовтий з конічною шпоркою. Чашечка зі спрямованими назад тупими виростами. Плоди — тристул­кові овальні коробочки НегЬа Уіоіае ігісоїогів

Таблиця визначення кореневищ, коренів або кореневищ

з коренями

1. Сировина складається з кореневищ і тонких коренів... 2

— Сировина у вигляді безформних або циліндричних коре­невищ, або коренів, які мають приблизно однакову товщину.. 4

2. Кореневище з коренями з характерним валеріановим за­пахом, світло-бурі. Кореневища короткі, округлі. Корені довгій крихкі, тонкі, гладенькі, циліндричні, помірно наростають по кореневищу Шііготаіа сит гасІіеіЬив Уаіегіапае

— Кореневище з коренями без ефіроолійного запаху...... З

3. Кореневища із залишком стебел, у яких серцевина пухка. Кора коренів місцями відлущується і видно білу деревину. Смак солодкувато-смолистий....... Шііготаіа сит гайісіЬцв Ьеигеае

— Кора кореневищ поздовжньо-зморшкувата, корені ци­ліндричні, смак в'яжучий, реакція із залізоамонійними галу­нами позитивна Шііготаіа еі га<іісіЬив 8агщиівогЬае

4. (Див. 1). Корені при додаванні розчину натрію гідрокси­ду забарвлюються в яскраво-жовтий колір (слиз), циліндричні, білуваті, злам білий, край волокнистий, з темною, кільцевою

лінією камбію. Реакція на крохмаль позитивна................ Кайісез

АШіаеае

— Реакція на слиз з натрію гідроксидом негативна, корені або кореневища мають іншу будову 5

5. Корені на зламі лимонно-жовті, волокнисті, нудотно-со- лодкі, дерев'янисті. Пробка бурувато-коричнева. Мікроскопія: волокна з кристалоносною обкладкою, зерна крохмалю, діжко- подібні судини.з облямованими порами.. Кайісев СгІусуггЬіяае

— Корені або кореневища іншого кольору та смаку.......... 6

6. Кореневища вузлуваті, циліндричні, 2—9 см завдовжки. Пробка блискуча, жовтувато-сіра, нагадує блиск старого золота (золотий корінь). Злам рожевий, відчувається слабкий приємний запах. Реакція на дубильні речовини позитивна....Шіїготаіаеі гаїїісіЬив КЬоіІіоІае говеае

— Пробка кореневищ або коренів має звичайну будову, злам має різне забарвлення 7

7. Кореневища змієподібно-зігнуті. Судинно-волокнисті пучки розташовані кільцем. Кореневища до 10 см завдовжки,

1/2+9 9-292 261 видовжені, приплюснуті, з поперечними кільчастими рубця­ми й слідами від обрізаних коренів. Злам бурувато-рожевий. Смак гіркувато-в'яжучий. Із залізоамонійними галунами ут­ворює чорно-синє забарвлення КЬіготаіа Візіогіае

— Кореневища або корені мають іншу будову, судинно-во­локнисті, пучки не можна побачити неозброєним оком 8

8. Корені або кореневища на зламі або при розтиранні дух­мяні, сірого або білувато-рожевого кольору 9

— Корені або кореневища на зламі або при розтиранні не мають ефіроолійного запаху................................................................... 10

9. Корені на зламі сірі, з численними бурими блискучими крапчастими ефіроолійними вмістищами (під лупою). Шмат­ки 2—20 см завдовжки, запах сильний КЬіхошаіа еі гасіїсез

Іпиіае

— Кореневища 20—30 см завдовжки, циліндричні, при­плюснуті, іноді розгалужені, з сильним ароматним запахом. На верхньому боці є широкі рубці від відмерлих листків (у виг­ляді півмісяця), на нижньому — численні дрібні круглі сліди відрізаних коренів КЬіготаіа Саіаті

10. (Див. 8). Кореневища утворюють із залізоамоніййими галунами чорно-зелене забарвлення. Кореневища 2—8 см завг довжки, довгасті або циліндричні, безформні, вугласті, зі слідаг ми від відламаних коренів. Злам м'ясо-червоний, зі світлими судинно-волокнистими пучками, які розміщуються концент^ ричними поясами по всій тканині (під лупою). Смак гіркува­то-в'яжучий КЬіготаіа ТогтепіШае

— Корені або кореневища із залізоамонійними галунами утворюють чорно-синє забарвлення або реакція негативна 11

11. Злам коренів або кореневищ бурого або жовто-оранже­вого кольору, при додаванні розчину натрію гідроксиду утво­рюється криваво-червоне забарвлення. При спалюванні шма­точка сировини сублімуються пари жовтого кольору........ 12

— Злам коренів світліший, жовтуватий, реакція з основа­ми та залізоамонійними галунами негативна —......................................................................... 13

12. Корені жовтувато-оранжеві на зламі, циліндричні, по­здовжньо-зморшкуваті, слабко перекручені, смак гірко-в'яжу­чий.................................................. Касіісез Кшпісіз

— Корені на зламі з червоними прожилками, смак гірко- в'яжучий, хрумтять на зубах (великі друзи); друзи добре вид­но під мікроскопом.......................................... Касіісез Шіеі

13. (Див. 11). Корені біля кореневої шийки багатоголові* трохи приплюснуті та перекручені, поздовжньо-борозенчасті;

смак трохи в'яжучий, солодкувато-гіркий. Злам волокнистий, місцями пробка відлущується................................................................ Касіісев Ошшісііз

— Корені циліндричні, прості, зморшкуваті, гіркі на смак, злам рівний, пробка не відлущується. Під лупою в корі помітні концентричні пояси молочних судин КасІісе8 Тагахасі

4.16.2. Визначник різаної й подрібненої сировини

Таблиця визначення різаної кори

1. Під час нагрівання кори у пробірці сублімуються жовті пари. Відвар кори від розчину залізоамонійних галунів не змінюється, від розчину основи забарвлюється в криваво-черво- ний колір (антраглікозиди). Є червоний корок. Волокна з кри- сталоносною обкладкою. Друзи. Кам'янисті клітини відсутні.

Кора всередині гладенька, оранжево-червона_________ Согіех

Ггап§и1ае

— Реакція сублімації на антраглікозиди негативна. Відвар кори від розчину залізоамонійних галунів набуває чорно-синь­ого або чорно-зеленого кольору. Є кам'янисті клітини 2

2. Відвар кори від розчину залізоамонійних галунів набуває чорно-синього кольору. Кам'янисті клітини поодинокі або знач­ними групами, волокна з кристалоносною обкладкою. Друзи рідкі. Кора всередині бурувата, поздовжньо-ребриста.....Согіех С^иегеиз

— Відвар кори від розчину залізоамонійних галунів набу­ває чорно-зеленого кольору. Є кам'янисті клітини. Волокна рідкі, без кристалоносної обкладки. Друзи багаточисельні. Кора всередині гладенька, жовтувата Согіех УіЬигпі

Таблиця визначення різаних листків

1. Частки листків плоскі, шкірясті, щільні. Відвар з роз­чином залізоамонійних галунів дає позитивну реакцію...... 2

— Частки листків тонкі, м'якій Реакція з розчином залізо­амонійних галунів негативна....................................................................... 4

2. Частки листків запашні, сіро-зелені, з оголеними жил­ками в місці розриву, по всій поверхні (під лупою) вмістища у вигляді темних крапок. Є друзи, кристалоносна обгортка. Вмістища округлі, з жовтою ефірною олією... Гоїіа Еисаіуріі

— Частки листків без ефіроолійного запаху....................... З

3. Частки блискучі, з рівними краями. Жилкування звер­ху лластинки вдавлене, дрібноніздрювате. Крапки знизу відсутні. Реакція на арбутин позитивна..... Гоїіа 1/уае игві

—- Частки матові, жилкування перисте. По краю виступа­ють оголені жилки листка. На нижньому боці його помітні чорні крапочки (під лупою). Волокна з кристалоносною обклад­кою...............,............... Гоїіа Уіііа ісіаеае

4. (Див. 1)'. Частки листків, з нижньої сторони густоопушені або рівномірно білоповстисті 5

— Опушення часток відсутнє, виражено слабко або листки опушені рівномірно з двох сторін 6

б. Частки листків знизу білоповстисто-опушені, зверху зе­лені. Жилкування звичайне. Волоски численні* заплутані, скла­даються з багатьох коротких клітин і довгої кінцевої....Гоїіа Рагїагае

Частки листків знизу сіроопушені, зверху темно-зелені. Жилкування знизу рельєфне, сітчасте. Волоски 2"—4-клітинні, бородавчасті, тонкостінні. Стінки окремих члеників спалися. По жилкам короткі волоски з одноклітинною ніжкою і двоклі- тинною головкою Гоїіа Бі§1іа1І8 ригригеае

6. (Див. 4). Частки листків з лінійним або дуговим жилку­ванням............................................ 7

— Жилкування на листкових частках перисте або більше виражена головна жилка................. 8

7. Жилкування паралельне. Клітини епідермісу витягну­ті, палісадна тканина «лежача». Єрафіди, голчасті кристали оксалату Кальцію, що зрослися По 1—2....Ео1іа Сопуаііагіае таіаііз

— Жилкування дугове, край цільний; волоски короткі, З— 4-клітинні, з роздутою базальною клітиною. Є волоски на 1— 2-клітинній ніжці з витягнутою двоклітинною головкою......

................................................................ Гоїіа Ріапіа^іпів

8. (Див. 6). Частини дрібного ланцетоподібного листка з двох сторін сіро-зелені, черешки короткі. Пластинка від череш­ка розділена головною жилкою на дві асиметричні частки. По жилках густа кристалоносна обкладка. Волоски короткі, боро­давчасті, одноклітинні, прикріплюються до багатоклітинної розетки клітин епідермісу.......................................... Роїіа йеппае

— Частини більших листків голі або помірно опушені. Зе­лені або темно-зелені, з рельєфно вираженими великими основними жилками...... —......................................... 9

9. Кристалічні включення відсутні. Частки від краю лист­ка у виїмках містять темні пагорбки водяних продихів (під лупою). Є клітини аеренхіми. Кутикула складчаста. Частки пластинки тонкі, крихкі, зелені. Зустрічаються залишки трійчастих черешків............................. Гоїіа МепуапіЬісІів

— Включення кальцію оксалату у вигляді кристалів, друз, темних клітин; накопичення цисто літів; черешок листків не гіллястий................................................................. 10

10. Кристали поодинокі, квадратні, циліндричні, блискучі. Друзи маловиражені. Волоски багатоклітинні прості і з бага­токлітинною головкою. Зустрічається плоска світла головна жилка. Колір сірувато-зелений. Отруйна! Реакція на алкалої­ди позитивна....... Гоїіа Нуозсуаті

— Включення кальцію оксалату іншої будови.................. 11

11. Друзи симетрично розміщені і зібрані групами між жилками. Є прості багатоклітинні бородавчасті волоски, голов­часті волоски з багатоклітинною головкою на одноклітинній ніжці. Жилки округлі, рельєфні. Колір темно-зелений. Реак­ція на алкалоїди позитивна. Отруйна! Гоїіа йігашопіі

— Включення кальцію оксалату рівномірні та розташовані по всій пластинці листка.................... 12

12. Є численні чорні клітині, заповнені дрібними криста­лами кальцію оксалату. Частки листка тонкі, ламкі, бурува- то-зелені. Кутикула верхнього епідермісу складчаста. Отруй­на! Реакція на алкалоїди позитивна Гоїіа Веііасіоппае

— Є рідкі цистоліти, друзи. Волоски великі з багатоклітин­ною або ретортоподібною основою. Дрібні волоски з подвійною голівкою на одноклітинній ніжці. Частки темно-зелені, шорсткі Гоїіа Пгіісае

Таблиця визначення різаних трав

1. Лише частини стебел без інших органів. Стебла ребристі, членисті, з плівчастими розтрубами, трав'янисті, шорсткі, кільчасто-гіллясті, сіро-зелені............... -.. НегЬа Едиівеіі

— Суміш стеблових частин з листками й іншими органами 2

2. Частини стебел у вузлах з'єднані, мають плівчасті роз­труби (родина гречкові) З

— Частини стебел без вузлів і розтрубів;............................ 5

3. Частини стебел і листків зелені. Вузли стебел без потов­щень. Розтруб плівчастий, білуватий. Листя ланцетоподібне, 1— 2 см завдовжки. По краю листкової пластинки є сосочкоподібні вирости; великі численні друзи....... НегЬа Ро1у§опі ауісиїагіз

— Частини стебел бурувато-червоні, у вузлах з'єднання по­товщенні, розтруби бурі; наявні частки від великого листка... 4

4. Шматочки з рідким розміщенням квіток. По краю листків великі волоски, які зрослися в конічні пучки. Залоз­ки чотириклітинні, дрібні. Вмістища з бурим вмістом, великі, округлі. Зустрічаються друзи; Присмак перцевий....НегЬа Ро1у§опі Ьуйгорірегія

— Шматочки суцвіть з густим розміщенням квіток. Пач­кові волоски по всій пластинці короткі. Є залозки більші* з ба­гатоклітинною голойкою. Присмак перцю відсутній.....НегЬа РоІу§"опі регйісагіа

5. (Див. 2). Листкові пластинки розсічені на вузьколінійні частки, 1—2 мм завширшки.................................................................. 6

— Листкові пластинки трави від більших або цільних лист­ків — 7

6. Трава без запаху. Листкові частки ниткоподібні. Квітки великі. Віночок жовтий, язичковий. Плід збірний, овальний. Насіння сухе, крючкоподібне. Є рідкі, прості, одноклітинні, часто здуті волоски. Клітини епідермісу глибокозвивисті, з великими продихами....і. НегЬа Айопійів уегааіів

— Трава запашна. Листкові частки короткі, вузьколінійні, Загострені. Квітки в дрібних, 4—5 мм завдовжки, овальних, численних, зібраних у щитки кошиках: язичкові — білі, труб­часті — жовті. Є ефіроолійні залозки, характерні для родини айстрові; волоски прості з кількома короткими базальни­ми клітинами біля основи і довгою звивистою кінцевою кліти­ною.................. НегЬа МіНе^оЩ

7. (Див. 5). Частини стебел і листків, густоопушені з усіх сторін волосками, що збиваються в грудки............................................................................ 8

— Опушення листкових частин трави не грудкується, час­тини трави опушені або голі 11

8. Трава без ефіроолійного запаху, білувато-сірого кольо­ру. Кошики 2—3 мм завдовжки, зібрані групами по декілька штук. Квітки лише трубчасті з бурими листочками обгортки. Волоски з довгою звивистою клітиною й кількома короткими базальними....... НегЬа СпарНаїіі и1і§іпозі

— Трава опушена білуватими волосками, має сильний ефі­роолійний, не полинний запах. Частки стебел і листків тьмя­но-зелені, жилкування сітчасте. Є круглі залозки, характерні для родини ясноткові, а також численні тонкі і довгі волоски із зігнутою кінцевою клітиною, дрібні волоски з багатоклітин­ною головкою на одноклітинній ніжці Гоїіа ЗаІУІае

9. (Див. 7). Частини трави сріблясто-сірі від опушення, з характерним полинним запахом. Містять частки стебел, листків і квіток (кошиків). Волоски притиснуті, жилкування звичайт не. Кошики шароподібні, 5 мм у діаметрі. Квітки трубчасті, жовті. Волоски прості, Т-подібні. Ефіроолійні залозки харак­терні для родини айстрові НегЬа Агіетізіае аЬвіпіЬіі

— Трава не запашна або із запахом іншого характеру... 10

10. У суміші частки листка тонкі, зверху зелені, знизу білу­вато-сизі або щільні, знизу коричневі від густого іржаво-по­встистого опушення.................................................. 11

— Опушення листкових та інших частин трави відсутнє або помірне.12

11. ЗапаХ ефіроолійний, сильний. У суміші стебла й частки від лінійних листків. Зверху голі, блискучі, знизу густо-іржа-

во-повстисті, із загорнутими донизу краями_______ НегЬа ЬеЛі

раїивігів

— Трава не запашна. У суміші частини стебел, листків, жовтих роздільнопелюсткових квіток. Частки від великих листків тонкі, зверху зелені, знизу білувато-сизі. Частини сїручкоподібної двостулкової коробочки. Волоски рідкі, бага­токлітинні, тонкостінні НегЬа СЬеІісІопіі

12. (Див. 10). Трава з сильним м'ятним запахом. Є прості, бородавчасті, 2—4-клітинні товстостінні волоски, залозки, характерні для родини ясноткові...... НегЬа МеіЬае рірегііае

— Суміш трави без запаху або із запахом іншого характе­ру........ із

13. Суміш подрібнених листків, стебел, квіток. Квітки труб­часті, поодинокі, рожеві, численні, з м'якою чашечкою. Лист­ки або їх частини плоскі, цілокраї, овальні, до 4 см завдовжки і 1 см завширшки. Смак дуже гіркий НегЬа Сепіаигіі

— Суміш трави з квітками або бутонами, які мають іншу будову. 14

14. Суміш шматочків стебел і листків, без квіток (лише бу­тони) і плодів. Стебла округлочотиригранні, у вузлах з фіоле­тово-пурпуровим відтінком. Галуження й розміщення листків супротивне. Є багатоклітинні тонкостінні й великі товстостінні конусоподібно загострені волоски НегЬа ВМепііз

— Трава складається зі стебел, листків, квіток, іноді пло­дів 15

15. Квітки у траві жовті, метеликового типу, до 3 см зав­довжки або їх частини. Волоски притиснуті, з однією або дво­ма короткими або базальними клітинами при основі та довгою гладенькою або зазубленою по краю кінцевою клітиною. Є сфе­рокристали........ НегЬа ТЬегторвШів

— Квітки в траві мають іншу будову, менші за розміром, жовтого або фіолетового кольору ——/.................................................... 16

16. У траві містяться плоди трикутної форми. Квітки жов­тувато-білі, 2—3 мм у діаметрі. Плід 6—8 мм завдовжки, зе­лений. Є одноклітинні розгалужені (3—6-кінцеві) та прості волоски...........і................................... НегЬа Вигвае равіогі»

— У траві плоди відсутні або вони мають іншу будову...... 17

17. Частини стебла округлі, з двома супротивно-ниткопо- дібними гранями (під лупою). Листки овальні, з чорними вмістищами або вмістищами, які просвічуються (під лупою, мікроскопом). Квітки роздільнопелюсткові, жовті. Плід — Тригранна коробочка.................... Не*Ьа Нурегісі

— Стеблові частини округлі, гладенькі, квітки жовті з фіо­летовим відтінком або стеблові частини чотиригранні, квітки фіолетові........................................... 18

18. Квітки в суміші трави жовті, часто з фіолетовим відтінком, поодинокі, неправильні, п'ятипелюсткові, з коніч­ною шпоркою. Чашечки зі спрямованими назад тупими, виро­стами. Квітконіжки загнуті. Плід — тристулкова овальна ко­робочка............ НегЬа Уіоіае ігісоїогів

— У траві квітки дрібні, фіолетові, двогубі. Стеблові час­тини чотиригранні, характерні для родини ясноткові..— 19

19. Суцвіття в переривчастих напівкільцях із сухою колю­чою чашечкою. Стебла та їх частини 4—5 см завтовшки. Лист­кові частки від великих, роздільних листків. Є багатоклітинні, товстостінні прості волоски, головчасті дрібні волоски. Залоз­ки характерні для родини ясноткові НегЬа Ьеопигі

— Чашечка в суцвіттях не колюча. Змолочена суміш листків, квіток і верхніх частин стебел близько 11 мм завдовж­ки, зі слабовираженими гранями. Квітки двогубі, лілові. За­пах характерний. Є прості й головчасті волоски, численні за­лозки, характерні для родини ясноткові. Зустрічаються сосоч- коподібні волоски............................................................................ 20

20. Листя плоске, овальне, близько 15 мм завдовжки і 6 мм завширшки, з великими 4—7-клітинними простими бородав­частими волосками біля основі черешка. Квітки зібрані в су­цвіття головка.................................... НегЬа 8егру11і

— Листя плоске, овальне, близько ЗО мм завдовжки і 10 мм завширшки, з 2—3-клітинними бородавчастими волос­ками...................................................................НегЬа Огі§апі

Таблиця визначення різаних і подрібнених коренів, кореневищ, кореневищ із коренями

1. Колір частин лимонно-жовтий, злам волокнистий, смак нудотно-солодкий. При додаванні у відвар розчину основи ви­никає, буре забарвлення. Є значний вміст крохмалю. Волокна з

кристалоносною обкладкою. Діжкоподібні судини_____ Касіісев

ОІусуггЬіхае

— Частини, які мають інший колір і смак.......................... 2

2. Сировина безбарвна або білувата, без запаху, при дода­ванні розчину основи жовтіє. Шматочки коренів квадратні, волокнисті, солодкувато-слизисті. Є клітини зі слизом, які за­барвлюються метиленовим синім у блакитний колір; численні крохмальні зерна, рідкі друзи. Реакція на крохмаль позитив­на.................. Еайісев АШіаеае

— Частини забарвлені в інший колір, реакція на слиз нега­тивна —........................ З

3. Безформні частини кореневищ у суміші з циліндрични­ми шматками коренів, що мають різну товщину.....;.......... 4

— Сировина складається з безформних частин лише з ко­реневищ або лише з подрібнених коренів, що мають значну «ко- реневищеподібну» товщину.............................:... 6

4. Кора тоненьких коренів темно-бура, майже чорна, по­здовжньо-зморшкувата, реакція із залізоамонійними галуна­ми позитивна (чорно-сйнє забарвлення). Колір на зламі шма­точка подрібненого кореневища однотонний, бурувато-жовтий. Злам скалкуватий. Є частини дрібних коренів. Друзи рідкі й дрібні по всій тканині. Під мікроскопом можна побачити дрібні клітини корка Шііготаіа еі гасІісіЬиз 8апциІ8огс1ае

— Кора тоненьких коренів білувата або світло-коричнева, гладенька, реакція із залізоамонійними галунами негативна 5

5. Суміш частин з характерним валеріановим запахом, світло-коричневого кольору. Клітини епідермісу тоненьких коренів витягнуті в сосочки або кореневі волоски. Гіподерма містить ефірну олію. Крохмальні зерна дрібні, прості або складні Шііготаіа сит гасІісіЬия Уаіегіапае

— Сировина без запаху, частини коренів білувато-сірі, крихкі, ниткоподібні, численні, з частинами кореневищ. У тка­нинах первинної кори і лубу є краплі жирної олії. Реакція на крохмаль позитивна Шііготаіа сит гагїісіЬшз Роїетопіі

6. (Див. 3). Суміш кореневих частин різної товщини, реак­ція із залізоамонійними галунами негативна..................................................................... 7

— Сировина складається з безформних частин тільки ко­реневищ, що мають різні розміри, або товстих коренів.......................................................................................... 8

7. Шматочки кореня крихкі, злам рівний. У суміші є цилін­дричні частини тонких коренів. Деревина жовтого кольору. У корі є молочні судини (під лупою). Вміст молочних судин за­барвлюється розчином Судану III в оранжево-червоний колір. Паренхіма кори містить інулін Касіісеа Тагахасі

— Шматочки кореня дуже тверді, жовтувато-білі, злам во­локнистий, корок місцями відлущується. Оксалат кальцію у вигляді квадратних призм. Спостерігають великі клітини сер­цеподібних променів Еагіісез ОпопісШ

8. (Див. 6). Частини подрібнених кореневищ або товстих коренів з духмяним запахом 9

— Частини кореневищ або товстих коренів, які не мають ефіроолійного запаху................ Н

9. Колір білий з кремовим відтінком. Запах сильний, аро­матний. Є пухка аеренхіма, круглі клітини з ефірною олією, численні крохмальні зерна........................ КЬіхошаіа Саіаті

— Подрібнені духмяні частини сировини, які мають корич­невий колір 10

10. Кореневища мають домішки блискучої жовтувато-сірої перидерми, яка з кореневищ злущується пластинами і внаслі­док цього помітно золотисто-жовтий шар. Смак гірко-в'яжу­чий. Запах нагадує запах троянди. Реакція на дубильні речо­вини позитивна Шііготаіа сит гаДісіЬиз Койіоіае гозеае

— Сировина однорідна, бура, з їдким запахом. Під лупою можна побачити численні червоно-бурі крапки і смужки зі смо­листим вмістом, під мікроскопом — великі вмістища з ефірною олією. Реакція на крохмаль негативна................................................................ Касіісе» Іпиіае

11. (Див. 8). Реакція з основами на наявність антрагліко- зидів позитивна. Шматочки оранжево-коричневого кольору з червоними прожилками. Є крохмаль, крупні друзи. Запах і смак характерні Еайісез КЬеі

— Реакція з основами на антраглікозиди негативна.... 12

12. Судинно-волокнисті пучки розміщені в один ряд. Друз багато. Відвар з розчином залазоамонійних галунів дає чорно- синє забарвлення...................... Шііготаіа Віяіогіае

— Судинно-волокнисті пучки розміщені по всій тканині ко­реневища. Колір на зламі шматочка кореневища темно-черво­ний. Злам рівний. Є друзи. Потовщення волокна у вигляді ра­діальних смуг і концентричних поясів світло-жовтого кольо­ру. З розчином залізоамонійних галунів дає чорно-зелене за­барвлення Юііготаіа ТогтепііПае

4.16.3. Визначник порошкованої сировини

1. Порошок зелений або зеленувато-сірий. Є хлорофілонос­на тканина, частки епідерми з продихами 2

С — Порошок іншого кольору................................................ З

2. Волоски однотипні, довгі одноклітинні, з базальною Клітиною біля основи. Епідерміс з прямими стінками, утворює розетки біля основи волосків, в деяких клітинах епідермісу кристали глікозиду НегЬа ТЬегтораісІіз

—- Волоски двох типів: тонкостінні, часто епалі, прості ба­гатоклітинні, бородавчасті; головчасті з двоклітинною голов­кою на одноклітинній ніжці; зустрічаються головчасті волос­ки на багатоклітинній ніжці з одноклітинною головкою. Епі­дерміс звивистий......................... Гоїіа Бі^ііаііз

3. (Див. 1). Порошок лимонно-жовтого або жовтувато-біло­го кольору.......... 4

— Порошок іншого кольору................................................. 5

4. Порошок жовтувато-білого кольору. Є крохмальні зерна та залишки тканини. З розчином КаОН дає жовте забарвлен­ня (слиз). Є друзи, луб'яні волокна, пористі судини, клітини зі слизом. Смак солодкуватий, слизистий Вагіісез АІіЬаеае

— Порошок лимонно-жовтого кольору. У тканинах багато крохмалю. Є волокна з кристалоносною обкладкою. Залишки широких діжкоподібних судин, сітчастих і спіральних. Смак нудотно-солодкий Вагїісез ШусуггЬігае

5. Порошок коричневого або жовто-оранжевого кольору, з розчином залізоамонійних галунів дає чорно-синє забарв­лення.................................................................................. б

— Реакція на дубильні речовини негативна......................... 7

6.3 розчином основи дає криваво-червоне забарвлення (ан­траглікозиди). Є великі друзи, широкі судини, численні крох­мальні зерна. Колір жовто-оранжевий Васіісез БЬеі

— Реакція на антраглікозиди негативна. Є групи кам'яни­стих клітин, шматочки кірки, волокна з кристалоносною об­кладкою, друзи. Смак сильно в'яжучий. Колір світло-корич- невий Согіех ()иегсиз

7. Порошок запашний, сірувато-кремового кольору. У ве­ликій кількості містяться дрібні крохмальні зерна і великі кліти­ни.аеренхіми. Є круглі клітини з ефірною олією Шііготаіа

Саіаті

4.16.4. Визначення ЛРС у складі зборів

Збори — лікарська форма, яка складається з суміші різної ЛРС, рідше з домішками інших лікарських речовин (ефірні олії, солі). Сировина, яка використовується для виготовлення зборів, має відповідати вимогам аналітичної нормативної до­кументації. Сировина, що входить до складу зборів, под­рібнюється окремо. Листки, траву і кору ріжуть, шкірясті ли­стки перетворюють на крупний порошок; корені і кореневища залежно від форми, величини й щільності ріжуть або дроблять; плоди й насіння подрібнюють на млині; деяке насіння та яго­ди беруть цільними; квітки й дрібні квіткові кошики беруть цільними або подрібнюють. Компоненти, які входять до скла­ду збору, перемішують до отримання рівномірної суміші. У давні часи збори були основною лікарською формою й мали ба- гатокомплексний склад. Збори, які використовують у наш час, також складаються з низки компонентів, наприклад для виго­товлення мікстури за прописом М.І. Здренка: збір № 1 містить 14 компонентів, збір № 2 — 24 компоненти/Вивчають збори в курсі технології ліків. У науковій медицині застосовують чи­мало зборів: для збудження апетиту № 1; вітрогінний № 1; віта­мінний № 1 та 2; грудний № 1 та 2 тощо. Використовують збо­ри для приймання ванн, лікувального припікання, отриман­ня настоїв, відварів тощо. Аналіз рослинного збору проводить­ся послідовно.

1. Навести дані про лікувальне використання збору. Іноді вони допомагають визначенню ідентичності; Збір зважити на ручних або інших терезах.

2. Препарувальною голкою розділити збір на складові ком­поненти (листки, трава, корені тощо). Якщо необхідно, вико­ристовують роздільні сита.

3. Відокремити достовірно відомі види сировини (плоди шипшини, насіння льону) та оформити їх етикетками.

4. Невідомі компоненти збору або ті, що викликають сумні­ви, встановити за допомогою відповідного визначника.

5. Кожний виявлений і встановлений компонент збору зва­жити, розрахувати процентний вміст або співвідношення в частинах до загальної маси збору. Наприклад, грудний збір № 1 містить частин: кореня алтеї — 2, листя підбілу — 2, трави материнки — 1.

6. Скласти опис або приблизний пропис збору. Визначити видовий склад і кількість кожної частини збору.

ЛІКАРСЬКІ ЗБОРИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ СТУДЕНТІВ

1. Хто є автором медичної праці «Согриз Нурросгаіісит»:

1. К. Гален

2. Гіппократ

3. Діоскорид

4. Авіценна

5. Абу Райхан?

2. Хто є основоположником фармакогнозії:

1. К. Гален

2. Гіппократ

3. Діоскорид

4. Авіценна

5. Абу Райхан?

3. Хто є автором «Медичного канону»:

1. К. Гален

2. Гіппократ

3. Діоскорид

4. Авіценна

5. Абу Райхан?

4. Яку назву мають ЛР або їх частини, що використовують як лікувальний засіб:

1- Лікарські рослини

2. Лікарська рослинна сировина

3. Комплексний препарат

4. Біологічно активні речовини

5. Лікарська форма?

5. До речовин первинного біосинтезу належать:

1. Алкалоїди

2. Ефірні олії

3. Жирні олії

4. Сапоніни

5. Флавоноїди.

6. За хімічною будовою ферменти — це:

1. Білки

2. Вуглеводи

3. Органічні кислоти

4. Ліпіди.•

5. Антрацени.

7. Як називається об'єкт, що повністю вилучений з господар­ської діяльності й охороняється державою:

1. Національний парк

2. Ботанічний сад

3. Заказник

4. Заповідник

5. Консорціум «Укрфітотерапія»?

8. Як називаються заходи для забезпечення охорони ЛР, що включають організацію заказників і заповідників для рідкіс­них видів, запаси яких обмежені:

1. Організаційними

2. Адміністративними

3. Виховними

4. Дослідницькими

5. Технічними?

9. Як називаються заходи для забезпечення охорони ЛР, функ­цією яких є ресурсознавче вивчення запасів сировини важли­вих видів ЛР:

1. Організаційними

2. Адміністративними

3. Виховними

4. Дослідницькими

5. Технічними?

10. Методом проекційного покриття визначають запас:

1. Квіток пижма

2. Кореневищ аїру

3. Трави деревію

4. Листя блекоти

5. Трави споришу.

11. Методом модельної гілки визначають запаси ЛРС:

1. Вільхи сірої

2. Звіробою звичайного

3. Чорниці звичайної

4. Шавлії лікарської

5. Наперстянки пурпурової.

12. Методом пробної ділянки визначають запаси ЛРС:

1. Шипшини собачої

2. Крушини ламкої

3. Чорниці звичайної

4. Гірчака зміїного

5. Споришу.

13. У яку фазу заготовляють кору:

1. Початку вегетації

2. Руху соку

3. Цвітіння

4. Бутонізації

5. Достигання плодів?

14. У яку фазу заготовлюють бруньки:

1. Набубнявіння

2. Кінця вегетації

3. Цвітіння

4. Бутонізації

5. Руху соку?

15. У яку фазу заготовлюють листя:

1. Руху соку

2. Набубнявіння

3. Кінця вегетації

4. Цвітіння

5. Достигання плодів?

16. У яку фазу заготовлюють підземні органи:

1. Руху соку

2. Набубнявіння

3. Кінця вегетації

4. Цвітіння

5. Утворення пуп'янків?

17. Що впливає на температурний режим сушіння ЛРС:

1. Погодні умови

2. Хімічний склад біологічно активних речовин

3. Кількість діючих речовин

4. Вміст природної вологи

5. Морфологія ЛРС?

18. Що сушать повітряно-сонячним способом:

1. Траву

2. Квітки

3. Бруньки

4. Кору

5. Листя?

19. Маса сировини в тюку має бути не більше ніж:

1. 20 кг 2.50 кг 3.100 кг 4.200 кг 5.250 кг.

20. Маса сировини в паках має бути не більше ніж:

1.20 кг

2. 50 кг 3.100 кг 4.200 кг 5.250 кг.

21. Якою має бути оптимальна температура для зберігання ЛРС на складі:

1.5—7 °С

2. 7—10 °С і

3.10—12 °С

4. 15—20 °С

5. 20—25 °С?

22. Що використовують під час зберігання ЛРС для відляку­вання шкідників:

1. Перекис водню

2. Ефір сульфатної кислоти

3. Натрію гідроксид

4. Анілін сірчанокислий

5. Хлороформ?

23. Що зберігають на складах в опломбованих приміщеннях, які обладнують звуковою і світловою сигналізацією:

1. Листя наперстянки пурпурової

2. Листя брусниці

3. Листя шавлії

4. Листя бобівника

5. Листя чорниці?

24. Як зберігають ЛРС чебрецю плазкого:

1. Окремо від інших видів сировини за списком А

2. Окремо від інших видів сировини за списком Б

3. Окремо від інших видів сировини як ефіроолійну

4. Окремо від інших видів сировини як таку, що подраз­нює слизові оболонки

5. За загальним списком?

25. Як зберігають ЛРС перстачу лікарського:

1. Окремо від інших видів сировини за списком А

2. Окремо від інших видів сировини за списком Б

3. Окремо від інших видів сировини як ефіроолійну

4. Окремо від інших видів сировини як таку, що подраз­нює слизові оболонки

5. За загальним списком?

26. Як називається напис, що його наносять на упаковане місце у вигляді трафарету:

1. Маркування

2. Пресування

3. Стандартизація

4. Тюкування

5. Зберігання?

27. Який документ регламентує зберігання ЛРС в аптечних установах:

1. Наказ № 169 МОЗ України

2. Наказ № 161 МОЗ України

3. Наказ №133 МОЗ України

4. Наказ № 44 МОЗ України

5. Наказ № 39 МОЗ України?

28. ЛРС бракують у разі виявлення в ній:

1. Піску

2. Соломи

3. Посліду птахів

4. Інших частин цієї самої рослини

5. Занадто подрібненої сировини.

29. Яким основним методом визначають ідентичність цілої ЛРС:

1. Макроскопічний аналіз

2. Мікроскопічний аналіз

3. Люмінесцентний аналіз

4. ТА

5. Гістохімічний аналіз?

30. У якій ЛРС не визначають смак при проведенні макроско­пічного аналізу:

1. Бобівник трилистий

2. Чистотіл звичайний

3. М'ята перцева

4. Вільха сіра

5. Крушина ламка?

31. Як називають мікроознаки, за котрими можна відрізнити відповідний орган однієї рослини від такого самого органа іншої рослини:

1. Ідентичні

2. Тотожні

3. Мікрохімічні

4. Мікроскопічні

5. Діагностичні?

32. Що визначають за допомогою мікроскопічного аналізу:

1. Ідентичність ЛРС

2. Вміст біологічно активних речовин

3. Чистоту ЛРС

4. Вологість ЛРС

5. Кількість біологічно активних речовин?

33. Колір ЛРС визначають:

1. У просвітленій сировині

2. У сухій сировині при штучному освітленні

3. У сухій сировині при денному освітленні

4. У розмоченій водою сировині при штучному освітленні

5. У розмоченій водою сировині при денному освітленні.

34. Для мікроскопічного аналізу листки просвітлюють у роз­чині:

1. Кислоти

2. Жирної олії

3. Спирту

4. Хлороформу

5. Натрію гідроксиду.

35. Як називають аналіз, при якому реакції проводять із су­хою сировиною (порошком) і результати спостерігають під мікроскопом:

1. Мікроскопічний

2. Мікрохімічний

3. Гістохімічний

4. Фітохімічний

5. Біологічний?

36. Який аналіз проводять для визначення кількості діючих речовин у ЛРС:

1. Мікроскопічний

2. Мікрохімічний

3. Гістохімічний

4. Фітохімічний

5. ТА?

37. Яку документацію оформлюють під час приймання ЛРС в аптеці від заготівельника:

1. Етикетки

2. Сертифікат якості

3. Приймальну квитанцію

4. Протокол

5. Накладну?

38. Як називають кількість сировини масою не менше ніж 50 кг одного найменування, однорідну за усіма показниками й оформлену одним документом:

1. Партія

2. Одиниця продукції

3. Вибірка

4. Обсяг вибірки

5. Виїмка?

39. Як називають одне вантажне місце з сировиною або одну упаковку сировини:

1. Партія

2. Одиниця

3. Вибірка

4. Обсяг вибірки

5. Виїмка?

40. Як називають кількість сировини, взятої від одиниці про­дукції рукою або щупом для аналізу за один раз:

1. Партія

2. Об'єднана проба

3. Вибірка

4. Обсяг вибірки

5. Виїмка?

10 9-292

41. Що визначають у другій аналітичній пробі:

1. Ідентичність

2. Наявність домішок

3. Вологість

4. Наявність шкідників

5. Вміст золи? '

42. Що проводять в умовах лабораторії:

1. Приймання ЛРС

2. Розрахунок з постачальником

3. Дезінсекцію ЛРС

4. Відбір середньої проби

5. Аналіз аналітичних проб?

43. Яким методом відбирають середню пробу ЛРС:

1. Поділ на два трикутники

2. Просіювання крізь сито

3. Об'єднання

4. Квартування

5. Пробний зразок?

44. Кількісний вміст золи та діючих речовин визначають в: -

1. Об'єднаній пробі

2. Першій аналітичній пробі

3. Другій аналітичній пробі

4. Третій аналітичній пробі

5. Резервній пробі.

45. Кількісний вміст домішок у ЛРС визначають у:

1. Об'єднаній пробі

2. Першій аналітичній пробі

3. Другій аналітичній пробі

4. Третій аналітичній пробі

5. Резервній пробі.

46. Від чого залежить обсяг вибірки фасованої продукції:

1. Обсягу серії

2. Обсягу партії

3. Маси об'єднаної проби

4. Маси середньої проби

5. Маси аналітичних проб?

47. Як оформлюють результати повного аналізу сировини, про­веденого в лабораторії:

1. Етикетками

г

2. Накладною

3. Аналітичним листком

4. Приймальною квитанцією

5. Таблицею?

48. Як називають фармакологічно індиферентні речовини, що містяться в рослині:

1. Діючі

2. Баластні

3. Супутні...

4. Активні

5. Первинні?

49. Ступінь ураження ЛРС амбарними шкідниками визнача­ють в умовах:

1. Аптеки

2. Аптечної бази

3. Аптечного пункту

4. Складу

5. Лабораторії.

50. Що сушать у неопалюваних приміщеннях:

1. Квітки

2. Траву

3. Бруньки

4. Підземні органи

5. Кору?

51. До гомополісахаридів належать:

1. Слиз 2.Інулін

3. Камеді

4. Пектинові речовини

5. Ліпіди.

52. До гетерополісахаридів належать:

1. Слиз 2.Інулін

3. Крохмаль

4. Глікоген

5. Клітковина.

53. Що розчиняється у воді:

1. Клітковина

2. Крохмаль

3. Слиз

4. Глікоген

5. Камеді?

54. Вміст крохмалю визначають якісною реакцією з:

1. Розчином нітрату натрію.

2. Розчином метиленового синього

3. Розчином йоду

4. Розчином аніліну сульфату

5. Розчином калію перманганату.

55. Медична вата містить 98 %:

1. Целюлози

2. Слизу

3. Камеді

4. Крохмалю

5. Глікогену.

56. Вміст слизу визначають якісною реакцією з:

1. Розчином нітрату натрію

2. Розчином метиленового синього

3. Розчином йоду

4. Розчином аніліну сульфату

5. Розчином калію перманганату.

57. Що містять кислі слизи:

1. Лише гексозани

2. Лише пентозани

3. Залишки галових кислот

4. Залишки уранових кислот

5. Залишки яблучної кислоти?

58. На арабінові, басоринові, церезинові і ті, що не набухають у воді, поділяють:

1. Камеді

2. Слизи

3. Крохмаль

4. Глікоген

5. Інулін.

59. До якої родини належить ехінацея пурпурова:

1. Ясноткові

2. Селерові

3. Айстрові

4. Аралієві

5. Бобові?

60. Які макроскопічні ознаки ЛРС мати-й-мачухи:

1. Листя еліптичне, цілокрає, з дуговим жилкуванням, голе

2. Листя ланцетоподібне з городчастим краєм; жилкуван­ня сітчасте, опушене з обох боків

3. Листя яйцеподібне, край великозубчастий, жилкуван­ня пальчасте, опушене жорсткими волосками

4. Листя серцевинно-округле з виїмчасто-зубчастим краєм, жилкування пальчасте, з нижньої сторони біло- повстистоопушене

5. Листя перисто-лопатеве, цілокрає, жилкування перис­те, не опушене?

61. Яку рослину в народі називають Петрові батоги:

1. ЕсЬіпасеае ригригеа

2. СіссЬогіит іпіуЬиз

3. АИЬаеа оШсіпаїів

4. Р1апіа§о та]ог

5. Тив8ІІа£о £аг£ага?

62. З якої сировини виготовляють таблетки мукалтин:

1. ЕсЬіпасеае ригригеа

2. СіссЬогіит іпііуЬин

3. АШіаеа оШсіпаїіз

4. Р1апіа£о та]ог

5. Тив8ІІа§о £аг£ага?

Поиск по сайту: