 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ»
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Основи генетики
Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта
Дошкільна освіта
спеціалізація Логопедія
(назва спеціалізації)
Факультет дошкільної та початкової освіти
2014 - 2015 навчальний рік
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ»
Важливу роль у формуванні наукового світогляду майбутнього вчителя-логопеда відіграє надбана в процесі навчання система знань про генетичні аспекти спадкових захворювань. В процесі формування професійної компетентності необхідним є ознайомлення з генетичною гетерогенністю людської популяції, яка включає цілий ряд аномалій обміну речовин, порушень конституції, психічних захворювань, причиною яких є генні мутації та хромосомні аберації. Велику роль відіграє знання основ медико-генетичне консультування: ранньої діагностики спадкових захворювань або визначення гетерозиготних носіїв генних і хромосомних аномалій. Це в свою чергу призвело до необхідності ознайомлення майбутніх вчителів – логопедів з основними методами та експериментальними підходами до вивчення генетичної природи морфолого-біологічних аспектів спадкових захворювань.
Курс “Основи генетики” створює необхідну базу для вивчення предметів логопедичного циклу і є основою розуміння багатьох генетичних явищ та генетичних основ виникнення захворювань, що сприяють утворенню мовленнєвих вад.
Основною метою курсу є формування професійної компетентності майбутніх логопедів, оптимізація теоретичної підготовки майбутніх фахівців, набуття ними навичок логопедичної корекції з урахуванням генетичних аспектів логопедичних знань.
Завдання курсу:
Теоретичні: активізація пізнавальної діяльності в процесі професійної підготовки та формування наукового світогляду, розвиток пізнавального інтересу до генетичних основ спадкових захворювань, ознайомлення студентів з системою знань про закономірності та механізми спадковості і мінливості організмів, основними положеннями сучасної молекулярної генетики, закономірностями успадкування при дигібридному, моногібридному, полігібридному схрещуванні, основами онтогенезу, генетикою статі, методами діагностики генетичних захворювань, ознайомлення з генетичними основами виникнення захворювань, що сприяють утворенню мовленнєвих вад в процесі онтогенезу.
Практичні: є формування вмінь розв’язання генетичних задач, формування навичок роботи з навчальними програмами та інформаційними ресурсами в процесі самостійної підготовки з генетики.
По завершенню курсу студенти повинні:
знати: кількісні закономірності утворення гамет гібридами, закони незалежного успадкування неаллельних генів, лінійне розташування генів, особливості генетичних процесів в популяціях, закон Харді-Вайнберга, методи визначення вірогідності генетично зумовлених подій, методи генетичних досліджень людини, знати завдання медико-генетичного консультування. засвоїти генетичну термінологію, основні завдання медичної генетики; значення законів генетики для аналізу логопедичних та генетичних захворювань;мутагенні фактори;типи мутацій;значення комбінативної мінливості; роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу;
вміти: розв’язувати задачі на моногібридне, дигібридне, аналізуюче схрещування, задачі на спадкування ознак зчеплених зі статтю, користуватися методом родоводів при розв’язанні генетичних задач, розв’язувати задачі з медико-генетичного консультування, користуватися інформаційними ресурсами в процесі самостійної підготовки з генетики, вміти правильно визначати типи взаємодії генів, знати і доцільно використовувати головні закони, принципи і правила генетики, вміти користуватися довідковою літературою, вміти у письмовій формі відповісти на контрольні запитання з курсу, вміти надати грамотно побудовану, змістовну, усну або письмову відповідь в ході проведення заліку.
Посилити проблемність викладу дозволяють творчі роботи та реферати.
Міждисциплінарні зв’язки: для успішного засвоєння курсу „Основи генетики” студент повинен мати ґрунтовні знання з курсу загальної біології середньої школи та володіти навичками пошуку необхідної інформації в мережі Інтернет.
3. ПРОГРАМА КУРСУ “ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ”
Генетика та її місце в системі природничих наук. Поняття: спадковість, успадкування, мінливість організмів. Основні етапи розвитку генетики. Роль генетики у підготовці логопеда.
Типи спадковості (ядерна, неядерна, акаріотична). Типи успадкування (моногенне, полігенне, залежне від статі, зчепленне зі статтю, обмежне статтю, кріс-крос-успадкування). Успадковуванність.
Поняття ознака і влістивість. Типи мінливості (кількісні і якісна,фенотипова і генотипова).
Генетичний аналіз та його методи (гібридологічний, цитологічний, мутаційний, популяційний, онтогенетичний, молекулярно-генетичний).
Роль ядра в спадковості. Морфологія хромосом. Клітинний цикл. Хімічний склад, будова, реплікація та розподіл хромосом. Гетеро- і еухроматин.Нуклесоми. Ультраструктурна організація хромосом.
Організація хромосом. Реплікація ДНК.Молекулярна і надмолекулярна організація хромосом. Організація і функція генотипів про- та еукаріотів. Роль ДНК у спадковості. Трансформація. Рекомбінація генетичного матеріалу у мікроорганізмів. Кон’югація.Загальна характеристика молекулярно-генетичних процесів в клітині. Реплікація ДНК. Етапи реплікації. Концепція “один ген-один фермент” та її сучасна оцінка. Реалізація генетичної інформації.
Структура нуклеїнових кислот. Функції ДНК. Генетичний код і його властивості. Типи РНК в клітині. Транскрипція. Процесінг. Сплайсінг пр - м РНК у еукаріотів. Трансляція. Етапи трансляції. Біосинтез білка у рибосомах.Регуляція активності генів. Модель оперона. Схема Жакоба-Моно.
Поняття генетичної і генної інженерії. Генетичний аналіз. Успадкування ознак при моногібрідному, схрещуванні.
Дослідження Г. Менделя. Генетична символіка. Поняття домінантність, рецесивність, гомозиготність, гетерозиготність, генотип, фенотип, ген і алель. Моногібрідне схрещування. Закон однородності і реципронності. Закон розщеплення. Правило частоти гамет. Схрещування зворотні, реципрокні і аналізуючі. Взаємодія алельних генів: неповне домінування, кодомінантність.
Генетичний аналіз. Успадковання ознак при ди- і полгибридному схрещуваннях.
Закономірності успадкування ознак при дигибридному схрещуванні.Закон незалежного комбінування ознак. Цитологічні основи менделевського розщеплення.
Полігибридне схрещування (загальні формули). Умови, які зщабезпечують прояв менделевських закономірностей. Статистичний характер розщеплення. Принципи спадковості,які віпливають із законів успадкування, відкритих Менделем.
Типи неалельної взаємодії генів. Епістатична взаємодія генів. Полімерія. Типи полімерії. Особливості успадкування кількісних ознак.
Визначення статі і його типи. Аутосомні і статеві хромосоми. Хромосомний механізм визначення статі. Гомогаметна і гетерогаметна стать. Успадкування ознак, зчепленних із статю. Докази хромосомного визначення статі. Балансова теорія. Співвідношення статей в онтогенезі. Можливість штучної регуляції співвідношення статей в потомстві. Особливості Х- та У- хромосом. Компенсація доз генів. Статевий хроматин. Диференціація і перевищення статі в онтогенезі. Роль гормонів у цьому процесі. Природнє і штучне перевизначення статі.
Характерні особливості зчепленного успадкування. Повне і неповне зчеплення. Кросинговер. Групи зчеплення. Генетичні карти. Основні положення хромосомної теорії спадковості Т. Моргана.Значення кросинговеру в еволюції та селекції.
Мінливість, ії причини і методи вивчення Спадкова мінливість оргнізмів як основа еволюції.
Класифікація форм мінливості. Комбинативна мінливість, механізм її винекнення, значення в еволюції та селекції. Мутаційна мінливість: винекнення, класифікація, властивості мутацій. Гені мутації. Множинний алелізм. Молекулярний механізм генниї мутацій. Репарація ДНК. Хромосомні перебудови – аберації (внутріхромосомні і міжхромосомні. Мутагенна дія іонізуючих віпромінювань. Мутагенні дія хімічних сполук. Антимутагени.
Закон гомологічних рядів спадкової мінливості М. Вавілова. Гономні мутації. Поліплодія, анеупплодія, виникнення поліплоїдів. Методи експерементального одержання поліплоідів.
Генетичні основи онтогенезу. Поняття онтогенез, онтгенетична мінливість. Функційні зміни хромосом в онтогенезі. Час дії гена. Фактори диференційної активації генів.Еквівалентність і тотіпотентність клітинних ядер. Трансплантація ядер, окремих частин і ексресивність генів. Тератогенез. Можливість керування онтогенезу.
Генетика людини. Людина як об’єкт генетичних досліджень. Поліморфізм виду Homo sapiens, його причини. Методи генетики людини: генеалогічний, цитологічний, близнюковий, біохімічний, цитогенетичний, популяційно-статистичний.
Вроджені і спадкові аномалії. Хромосомні хвороби. Фактори, що їх викликають. Молекулярні (генні) хвороби людини, їх причини. Типи успадкування генних хвороб. Генетичні аспекти злоякісного росту клітин.Медико-генетичне консултування, його значення для діагностики і прогнозування спадкових хвороб. Актуальні завдання медичної генетики.
Генетика популяцій.Поняття: популяція, генофонд, ідеальна і реальна популяція. Частоти генів і генотипів в популяціях. Методи вивчення структури популяцій. Генетична гетерогенність природних попцляцій, її визначення і оцінка. Класична і балансова модель структури менделевської популяції.Генетична структура й динаміка автогамних популяцій. Рівновага в популяції. Закон Харді-Вайнберга для генних частот. Фактори генетичної динаміки популяцій і мікроєволюція.
Генетичні основи селекції. Вихідний матеріал для селекції. Предмет селекції. Поняття про сорт, породу, штам. Значення еволюційного вчення Ч. Дарвіна для селекції. Завдання сучасної селекції.Вчення про вихідний матеріал для селекції. Центри походження культурних рослин. Світова колекція ВІР, її використання при створенні нових сортів і гібридів. Походження свійских тварин, їх зміни в прцесі селекції.
Методи селекції та їх ефективність. Внутривидова гібридизація, її роль в сучасній селекції. Віддалена гібридизація. Причини несхрещуванностівііддаленних форм і стерильності віддалених гібридів, методи їх подолання. Шляхи закріплення гетерозису (домінування, наддомінування, генетичного балансу.)Гібридне виродження і гетерозис. Загальна і специфічна комбінаційна здатність ліній. Генетична інженерія як новий перспективний метод селекції.Добір. Форми добору. Масовий добір у самозапильних і перехреснозапильних рослин. Клоновий добір. Досягення у селекції рослин, тварин, мікроорганізміів. Сортове й породне районування. Поширені в Херсонській області сорти і породи, методи одержання і коротка характеристика.
Поиск по сайту: