НАГОЛОС

Œ ВИМОВА ЛАТИНСЬКИХ ЛІТЕР

Латинський алфавіт складається з 24 літер. В таблиці нижче наводиться їх традиційна вимова, прийнята в сучасній навчальній практиці.

¹3 великої букви пишуться власні назви, в тому числі назви народів і

місяців, а також утворені від них прикметники.

¹ 3 великої букви пишуться власні назви, в тому числі назви народів і

місяців, а також утворені від них прикметники.

² В деяких словниках та виданнях латинських текстів замість -i-

вживається j (йота), яка не є первісне латинською.

³ Букви -U- і -V- довгий час не відрізнялись, завжди писали -V- або -u-.

 сполучення голосних

1. Діграфи:

ае = еaes [ес], aedes [едес], Caesar [цезар];

ое = ероепа [пена], сое lum [целюм].

NB (nota bene)! - Зверни увагу.

Якщо -е- не складає діграфа з -а- чи -о-, тоді над -е- ставляться дві

крапки або інші знаки: (ё, é, ê, ĕ, ē ).

Наприклад: po ē ma [поема]; a ē r [аер];

2. Дифтонги:

аu = ay Augustus [аугусту[с], Aurora [aypopa];

eu = eyEuropa [eypona].

NB

З двох букв такого сполучення перша читається як повноголосний звук, а друга -u- за вимовою наближується до української [- в- ].

Ž СПОЛУЧЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ

ch = х pulcher [пульхер], charta [xapma], schola [схоля];

ph = ф philosophus [фільозофус];

rh = p rhetorica [реторіка];

th = т theatrum [театрум].

 НАГОЛОС

Memento! – Пам’ ятай

1. Наголос ніколи не падає на останній склад.

2. Наголос падає на другий склад від кінця слова, якщо цей склад

довгий.

3. Наголос переноситься на третій склад від кінця слова, якщо

другий склад від кінця слова короткий.

4. Наголосу не буває далі третього складу від кінця слова.

Склад буває довгим:

1) якщо він містить: ае, ое, ау, еу.