АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Infinitivus praesentis activi et passivi

Читайте также:
  1. Activate activities
  2. Communication activities.
  3. Communication activities.
  4. Futurum I indicativi activi et passivi
  5. Passivi
  6. Plusquamperfectum coniunctivi activi
  7. THE KYIV MOHYLA ACADEMY AND REVIVAL OF TRANSLATION ACTIVITIES IN UKRAINE

Œ ДІЄСЛОВО (VERBUM)

£ Граматичні категорії дієслова.

 

Латинське дієслово має: три особи (перша, друга, третя), два числа (однина, множина), три способи (дійсний, наказовий, умовний), два стани (активний, пасивний), чотири дієвідміни, неоз­начену форму дієслова (інфінітив), кілька віддієслівних імен і шість часів.

Усі граматичні категорії дієслова утворюють­ся від трьох різних основ: основи інфекта, ос­нови перфекта і основи супіна. Ці три основи проявляються в основних формах дієслова, що наводяться у словнику.

£ Основні форми дієслова.

 

У словнику подаються 4 основні форми дієслова (наприклад: iudico, iudicavi, iudicatum, iudicare -"судити"), де зазначаються відповідно:

 

Ø перша осо­ба однини теперішнього часу (презенс) із закінченням - о;

Ø перша особа однини минулого часу доконаного виду (перфект) із

закінченням - і;

Ø супін (віддієслівний іменник середньго роду) із закін­ченням - urn;

Ø інфінітив те­перішнього часу із закінченням - rе.

 

Як правило, повністю наводиться в словни­ках лише перша форма, тобто перша особа од­нини теперішнього часу; для другої і третьої форм подаються тільки закінчення з тією частиною основи, яка змінилася порівняно з формою теперішнього часу; для четвертої ж форми (тобто для інфінітива) записуються закінчення разом з попередньою голосною, яка вказує на дієвідміну. Наприклад: iudico, avi, atum, are.

 

 

 Дієвідміни дієслова

 

Латинські дієслова поділяються на чотири дієвідміни. Поділ здійснюється в залежності від закінчення основи інфекта: до першої дієвідміни на­лежать дієслова, основа інфекта яких закін­чується на ; до другої дієвідміни – на ; до третьої дієвідміни – на приголосну або на - u чи на - і (коротке); до четвертої дієвідміни – на - i (довге).

 

£ Основа інфекта.

 

Основу інфекта отримаємо, якщо від четвертої словникової форми, тобто від інфінітива, відкинемо закінчення - re або -еrе ( останнє тільки в тому випадку, якщо буде корот­ким).

Наприклад: iudica-re "судити", da-re "давати", accusa-re "звинувачувати", арре lla-re "апелювати" ' (1 дієвідміна);

doce-re "учити", habe-re "мати", noce-rе "шкодити", tace-re "мовчати" (2 дієвідміна);

absolv-ere "виправдо­вувати", intend-ere "давати позов ", occid-ere "вбивати" (3 дієвідміна);

audi-re "слухати", puni-re "карати", veni-re "приходити" (4 дієвідміна).

 

Ž Infinitivus praesentis activi et passivi

(Неозначена форма теперішнього часу

актив­ного і пасивного станів)

 

Infinitivus praesentis activi утворюється шляхом приєднання до основи інфекта закінчень: для 1, 2, 4 дієвідмін -rе, а для 3 дієвідміни -еrе (приклади див. вище).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)