АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості відмінювання:

Читайте также:
  1. Автоматизовані банки даних (АБД), їх особливості та структура.
  2. В чому полягають особливості концепції особистості Ч.Кулі – 15 б.
  3. Види рядів динаміки та їх особливості
  4. Види трудових договорів. Особливості окремих видів трудових договорів.
  5. Визначте особливості концепції З. Фрейда – 15 б.
  6. Витоки російської та української філософської думки та особливості її становлення.
  7. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ
  8. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ
  9. Вікові особливості становлення ліворукості.
  10. Вказати та проаналізувати особливості якісного та кількісного спектрального аналізу.
  11. Вопрос№14: Національні особливості усна народна творчість. Звичаї та обряди українського народу в XIV - першій половині XVII ст.
  12. Вопрос№17: Національні особливості розвитку українського музичного та театрального мистецтва в XIV - першій половині XVII ст.

 

Ø більшість іменників і при­кметників чоловічого роду на - еr мають випадне - е, яке зберігається лише в nom. sing ., а в усіх інших відмінках випадає, наприклад: minister, stri m "слуга", magister, stri m; "вчитель", arbiter, tri m "суддя";

 

Ø 4 іменники і 4 прикметники мають - е в основі, яке збері­гається в усіх відмінках: puer, eri m " хлопчик", socer, ceri m " mесть", vesper, eri m " вечір", gener, eri m "зять"; liber "вільний", miserь "нещасний", asper "тернистий", tener "ніжний

Ø Відмінкові закінчення для середнього роду такі ж, як і для чоловічого роду (крім двох від­мінків - nom. і асс. sing. і plur.; для цих відмін­ків вступає в дію "правило середнього роду").

Ø "Правило середнього роду":1) nom. і асс. sing. і plur. середнього роду завжди співпадають; 2) nom. і асс. plur. середнього роду завжди закінчуються на -а.

 

ТЕКСТ

ПЕРШОДЖЕРЕЛА РИМСЬКОГО ПРАВА

FONTES JURIS ROMANORUM

Recita! – Читай вголос

ІНСТИТУЦІЇ ІМПЕРАТОРА ЮСТИНІАНА

INSTITVTIONES IMPERATORIS IVSTINIANI

 

IN NOMINE DOMINI NOSTRI JHESV CHRISTI

IMPERATOR CAESAR FLAVIVS IVSTINIANVS ALAMANNICVS GOTHICVS FRANCICVS GERMANICVS ANTICVS ALANICVS VANDALICVS AFRICANVS PIVS FELIX INCLVTVS VICTOR AC TRIVMPHATOR SEMPER AVGVSTVS CVPIDAE LEGVM JVVENTVTI

l. Imperatoriam maiestatem non solum armis decoratam, sed etiam legibus oportet esse armatam, ut utrumque tempus et bellorura et pacis recte possit gubrenari et princeps Romanus uictor existat non solum in hostilibus proeliis, sed etiam per legitimos tramites calumniantium iniquitates expellens, et fiat tarn iuris religiosissimus quam uictis hostibus triumphator.

2. Et cum sacratissimas constitutiones antea confusas in luculentam ereximus consonantiam, tune nostram extendimus curam et ad immense prudentiae ueteris uolumina, et opus desperatum quasi per medium profundum euntes caelesti fauore iam adimpleuimus.

3. Cumque hoc deo propitio peractum est, Triboniano uiro magnifico magistro et exquaestore sacri palatii nostri nee non Theophilo et Dorotheo uiris illustribus antecessoribus, quorum omnium sollertiam et legum scientiam et circa nostras iussiones fidem iam ex multis rerum argumentis accepimus, conuocatis specialiter mandauimus, ut nostra auctoritate nostrisque suasionibus componant Institutiones: ut liceat uobis prima legum cunabula non ab antiquis fabulis discere, sed ab imperiali splendore appetere et tarn aures quam animae uestrae nihil inutile nihilque perperam positum, sed quod in ipsis rerum optinet argumentis accipiant: et quod in priore tempore uix post quadriennium prioribus contingebat, ut tune constitutiones imperatorias legerent, hoc uos a primordio ingrediamini digni tanto honore tantaque reperti felicitate, ut et initium uobis et finis legum eruditionis a uoce principali procedat.

4. Igitur post libros quinquaginta Digestorum seu Pandectarom, in quos omne ius antiquum cbllatum est (quos per eundem uirum excelsum Tribonianum nee non ceteros uiros illustres et facundissimos confecimus), in hos quattuor libros easdem institutiones partiri iussimus, ut sint tothis legitiraae scientiae prima elementa.

5. Summa itaque ope et alacri studio has leges nostras accipite et uosmet ipsos sic erudites ostendite, ut spes uos pulcherrima foueat toto legitimo opere perfecto posse etiam nostram rem publicam in partibus eius uobis credendis gubernare.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)