АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розв’язання. 1. Ідентифікуємо змінні моделі:

Читайте также:
  1. Методичні вказівки для розв’язання задач про рівновагу
  2. Органи виконавчої влади, залежно від порядку розв’язання підвідомчих питань, поділяють на єдиноначальні та колегіальні.
  3. Приклад створення та розв’язання системи диференційних рівнянь
  4. Проблема зовнішньої трудової міграції в Україні та шляхи їх розв’язання.
  5. Розв’язання
  6. Розв’язання
  7. Розв’язання
  8. Розв’язання
  9. Розв’язання
  10. Розв’язання
  11. Розв’язання завдань морального виховання відбувається двома основними шляхами:

 

1. Ідентифікуємо змінні моделі:

— рівноважна кількість споживання продукту, ендогенна змінна;

— ціна за одиницю продукції, ендогенна змінна;

–– дохід на душу населення, екзогенна змінна;

–– витрати на виробництво одиниці продукції, екзогенна змінна.

Функція попиту: .

Функція пропозиції: .

Умова ринкової рівноваги: .

2. Специфікуємо модель на основі системи одночасових структурних рівнянь:

;

;

.

Цю систему одночасових структурних рівнянь можна переписати у вигляді:

;

.

3. Розглянемо умови ідентифікованості кожного рівняння моделі:

3.1. ;

;

;

, звідси перше рівняння системи є точноідентифікованим.

3.2. ;

;

;

, звідси друге рівняння системи є також точно ідентифікованим.

Оскільки обидва рівняння системи є точно ідентифікованими, то оцінку параметрів моделі можна виконати непрямим методом найменших квадратів.

4. Оцінимо параметри моделі НМНК.

4.1. Перейдемо від структурної до приведеної форми рівнянь. Для цього в другому рівнянні замість підставимо вираз у правій частині першого рівняння.

Запишемо:

(1); (1)

(2). (2)

Підставимо значення у друге рівняння, звідси:

;

;

;

.

Розділимо обидві частини рівняння на та отримаємо:

.

Замінимо

;

;

.

У результаті отримаємо друге рівняння моделі в приведеній формі:

.

А тепер значення структурного рівняння (2) підставимо в перше рівняння моделі (1) і наведемо його у приведеній форми.

;

.

Перенесемо в ліву частину рівняння:

.

Розділимо обидві частини рівняння на і отримаємо:

.

Замінимо:

;

;

.

У результаті отримаємо перше рівняння моделі в приведеній формі:

.

Таким чином, економетрична модель у приведеній формі:

;

.

 

Оцінимо параметри кожного рівняння цієї моделі за методом 1МНК:

.

Стандартні помилки:

 

;

.

.

Стандартні помилки:

;

.

Перейдемо від приведеної форми до структурної. Для цього розв’яжемо систему рівнянь:

,

де

;

;

.

Звідси:

;

.

 

Перемноживши матриці, одержимо систему рівнянь:

 

.

Ця система містить шість невідомих параметрів. Виразивши два з них через два інші (друге та третє рівняння) перейдемо до системи чотирьох лінійних рівнянь з чотирма невідомими. Розв’язавши її, знайдемо невідомі параметри економетричної моделі в структурній формі.

Отримати економетричні рівняння в структурній формі можна також виключивши змінну з першого рівняння в приведеній формі та з другого.

Визначимо з другого рівняння приведеної форми моделі:

 

;

;

.

 

Підставимо це значення в перше рівняння приведеної форми моделі:

 

 

Звідси: .

 

Визначимо з першого рівняння приведеної форми моделі:

 

;

;

.

 

Підставимо це значення в друге рівняння приведеної форми моделі:

 

;

Звідси .

 

Таким чином, економетрична модель у структурній формі запишеться так:

;

.

 

Визначимо коефіцієнти еластичності:

;

;

.

На основі коефіцієнтів еластичності можна зробити висновок, що при зростанні ціни на 1 % рівноважна кількість споживання продукту збільшиться на 0,016 %. При збільшенні доходу на 1 % рівноважна кількість споживання збільшиться на 0,298 %. Зростання затрат на виробництво на 1% сприятиме зниженню ціни на 1,07%.

Серед цих співвідношень лише друге, яке характеризує зв’язок між доходом і кількістю споживання, може відповідати реальним умовам. Перше та третє співвідношення не відповідають теоретичним уявленням про цей зв’язок. На практиці, як правило, він має протилежний напрямок. Зростання цін може знижувати споживання, а збільшення затрат на виробництво буде сприяти зростанню цін, а не навпаки. Але тут треба мати на увазі, що дані розглянутого прикладу є умовними, які використані для відпрацювання методики використання НМНК.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)