Тема 7 Розрахунок переробної спроможності сортувальних пристроїв

Переробна спроможність сортувального пристрою – це максимальна кількість вагонів, яка може бути перероблена пристроєм за визначений період.

Добову переробну спроможність сортувального пристрою у вагонах, ваг/доб, визначають як

, (7.1)

де – коефіцієнт, що враховує можливі перерви в роботі сортувального пристрою через наявність ворожих переміщень (0,95-0,97);

– тривалість виконання постійних операцій, які не пов’язані з переробкою основного вагонопотоку, хв;

– середня тривалість гіркового технологічного інтервалу (з урахуванням тривалості на заїзд, насув, розпуск, формування та осаджування), хв;

– коефіцієнт, що враховує повторне сортування частини вагонів через недостатність у періоди згущеного надходження поїздів кількості та довжини сортувальних колій (1,05);

– коефіцієнт, що враховує відмови технічних пристроїв, нерозчеплення вагонів та ін. Його значення залежить від типу та інтенсивності використання сортувального пристрою, типу уповільнювачів (0,04-0,12);

– середня кількість вагонів у составі;

– кількість вагонів, що розпускають з сортувального пристрою за , з колій ремонту, вантажного району та ін.

Гірковий технологічний інтервал (середній час на розформування одного состава) залежить від конструкції сортувального пристрою (кількості колій насуву та розпуску); кількості гіркових локомотивів; тривалості виконання операцій, пов’язаних з розпуском, з урахуванням їх суміщення; операцій, ворожих розпуску з сортувального пристрою (наприклад, прибирання поїзних локомотивів у депо або приймання поїздів через передгіркову горловину), а також від наявності в составі вагонів, які вимагають особливих умов пропускання через сортувальний пристрій.

На гірковий технологічний інтервал, крім зазначеного вище, впливають:

– необхідність перестановки вагонів, які потрапили на колію не свого призначення через нерозчеплення вагонів або повторне зчеплення;

– відсутність інтервалу на розділових елементах через помилки при гальмуванні;

– невірно запроектованому у поздовжньому профілі сортувальному пристрою;

– відхилення параметрів відчепів від розрахункових;

– повторний насув составів, коли після відкриття гіркового світлофора раніше поданий по одній із колій насуву состав насувають далі до вершини сортувального пристрою;

– наявність у составах, які розпускають, вагонів, заборонених до розпуску з сортувального пристрою без локомотива (коли проводять зупинку розпуску та іншим локомотивом з боку спускної частини забирають від состава такий вагон).

Для підвищення переробної спроможності сортувального пристрою застосовують такі заходи:

– збільшують кількість колій насуву та гіркових локомотивів, скорочуючи перерви між розпусками;

– усувають ворожі операції в передгірковій горловині парку приймання шляхом перенесення прибуття поїздів непереважного напрямку у вхідну горловину по кільцевому підходу;

– обладнання колієпроводів під сортувальним пристроєм для прибирання поїзних локомотивів, обладнання обхідних колій із сортувального парку для пропускання гіркових локомотивів після осаджування або витягування вагонів, які потребують повторного сортування;

– влаштовують паралельні ходи в обох горловинах парку приймання, шлюзову колію між коліями насуву для змінного їх перетинання при прибиранні локомотивів, переходять від схеми з паралельним до схеми з послідовним розташуванням парків;

– застосовують змінну швидкість розпуску залежно від довжини відчепів і маршрутів їх слідування;

– скорочують витрати часу на осаджування, використовуючи для цього спеціальні вагоноосаджувачі або підтягуючи вагони локомотивами з боку хвостової горловини;

– організують комбінований розпуск составів, реконструюючи відповідним чином сортувальний пристрій та пристрої управління, автоматизують роботу гірки та ін.

Поиск по сайту: