Принципи розрахунку гіркової горловини

План гіркової горловини (рисунок 2.11) рекомендується проектувати у масштабі 1:2000, 1:1000 або 1:500.

Спочатку складається принципова схема структури гіркової горловини (СГГ) у осях колій, попередньо встановив: кількість насувних, спускних та сортувальних колій; тип та кількість стрілочних переводів у горловині; тип, кількість та місце встановлення вагонних уповільнювачів; кількість пучків колій; відстань між осями суміжних колій; радіуси кривих дільниць колій.

Рисунок 2.11 – Схема гіркової горловини

Масштабне проектування плану гіркової горловини виконується, починаючи від вершини гірки, а далі у відповідності з її принциповою схемою колійного розвитку.

Результатом проектування плану гіркової горловини є знаходження координат центрів стрілочних переводів та вершин кутів повороту колій. За початок координат приймають центр глухого перехрещення першого перехресного з’їзду при двох коліях насуву та центр першого стрілочного переводу при одній колії.

Вищезазначені координати характерних точок горловини знаходяться аналітичним методом, принцип якого полягає у знаходженні кутів нахилу пучків до горизонтальної осі сортувального парку. Для побудови пучка з п’яти та більше колій необхідно визначити кут β ₁, який утворюється за першою розділовою стрілкою пучка (рисунок 2.12).

Рисунок 2.12 – Схема для розрахунку кута повороту в пучку

Кут β ₁ визначається за допомогою побудови проекції найбільш трудної за вписуванням колії пучка на вісь АВ. Отримав рівняння в прямокутній системі координат, визначається кут, що знаходиться

(2.1)

Для ширини відстані між коліями сусідніх пучків та в пучках з шести колій до 4,8 м, а з чотирьох та восьми до 4,1 м, отримано мінімальні значення кута β₁: для симетричних пучків з восьми колій – 1º36^/07^//, а з шести колій – 1º56^/07^//, для несиметричних пучків з шести колій – 4º26^/07^//.

Визначення кута повороту за головною стрілкою колії дозволяє розрахувати кут β₂, після розділової стрілки двох суміжних пучків (рисунок 2.13) шляхом проектування всіх елементів крайнього пучка на вертикальну вісь ВС.

Знаючи кут β ₁, визначається кут β ₂ з рівняння

(2.2)

Встановлення величин кутів β ₁ та β ₂ дозволяє розраховувати третій кут повороту (після головного стрілочного переводу) всього парку з аналогічного тригонометричного рівняння.

Розрахунок координат точок горловини зводять у таблицю 2.3. Значення l, Δx, Δy, x, y вписують з точністю до 0,01 м, кути повороту – до 1 с, sin та cos – до 0,00001.

Таблиця 2.3 – Координати точок гіркової горловини

Рисунок 2.13 – Схема для розрахунку кута повороту за першою розділовою стрілкою

Для більш якісного проектування гіркових горловин необхідно розробити декілька конкурентних варіантів для порівняння. Після розрахунку координат СГГ необхідно провести їх оцінку і серед декількох проектних рішень вибрати найкращий варіант.

Авторами розроблено метод вибору кращої СГГ, який на відмінність від відомих заснований на комплексному показнику якості [3]. Цей показник враховує параметри з різними розмінностями: витрати у засоби регулювання швидкості скочування відчепів, надійність СГГ та якість сортувального процесу.

Формула комплексного показника якості СГГ має вид

, (2.3)

де – монотонно зростаюча додатня аддитивна функція, що приймає значення від 0 до 1.

(2.4)

де , − точні верхня (supremum) та нижня (infimum) границі показників.

– капітальні вкладення у засоби регулювання швидкості скочування відчепів, тис.грн;

– імовірність безвідмовної роботи СГГ;

– середній термін служби вагонних уповільнювачів, рік;

– середня величина «вікна» між вагонами у сортувальному парку, що приходиться на один перероблений вагон, м.

Поиск по сайту: